Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Клініко-імунологічна характеристика гіпермобільного синдрому та артритів на його фоні у дітей та підлітків

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
 
КОСТЮРІНА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
 
УДК 616. 72-002-053. 5/. 7-07: 616. 72
 
Клініко-імунологічна характеристика гіпермобільного синдрому та артритів на його фоні у дітей та підлітків
 
14. 01. 10 – педіатрія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Харків – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Коренєв Микола Михайлович, Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, м. Харків, директор інституту, завідувач відділенням педіатрії.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Одинець Юрій Васильович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії; доктор медичних наук, професор Ващенко Людмила Володимирівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри шпитальної педіатрії №1.
Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення захворювань сполучної тканини у дітей, м. Київ.
Захист відбудеться “13” березня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 609. 02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Одним з основних проявів дисплазії сполучної тканини є гіпермобільність суглобів (ГМС), яка характеризується збільшенням обєму рухів в одному чи декількох суглобах у порівнянні з умовною середньостатистичною нормою. Ця патологія обумовлена неповноцінністю синтезу колагену та аномалією колагенових структур. Епідеміологічні дослідження, які були проведені в ряді країн, свідчать про значну поширеність ГМС у європейській популяції, що складає від 10 до 23% (Larsson L. G., Baum J., 1987; Співак Е. М., Подоровська О. Н., 1995). Актуальність проблеми обумовлена нерозв'язаністю питань етіології та патогенезу синдрому ГМС, а також недостатньою поінформованістю лікарів про особливості його клінічних проявів у дитячому та підлітковому віці. ГМС може значно видозмінювати клініку захворювання суглобів та служити причиною встановлення невірного діагнозу. У доступній літературі є окремі повідомлення, які свідчать, що хвороби суглобів, що виникають на фоні природженої слабкості опорно-рухового апарату, набувають ряд клінічних особливостей, які ускладнюють діагностику та обтяжують прогноз захворювання (Артамонова В. А., 1997; Коршунов Н. І., 1997). ГМС невиправдано часто приймається клініцистами за різні форми артритів.
На сучасному етапі однією з проблем ревматології залишається зростання числа запальних захворювань суглобів у дитячому та підлітковому віці (Лебець І. С., 1998). Актуальність визначається ще недостатньою вирішеністю питань патогенезу, ранньої діагностики й профілактики цих захворювань. У літературі обговорюється питання про значущість ГМС у розвитку захворювань опорно-рухового апарату (Фоміна Л. Н., Яковлєва А. А., 1995). Однак проведені дослідження не численні, відсутня єдина думка відносно патогенетичної ролі даного синдрому в розвитку артритів.
Дані літератури свідчать про порушення імунологічної реактивності при дисплазії сполучної тканини (Богмат Л. Ф. та співавт., 1997; Кантемірова М. Г. та співавт., 1997). Інформація ж про стан системи імунітету при ГМС у доступній літературі відсутня. Крім того, не зустрілися повідомлення про особливості імунологічного гомеостазу у хворих на артрити ревматоїдної та неревматоїдної природи, що перебігають на фоні ГМС.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана в межах НДР Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України «Клініко-гемодинамічні особливості захворювань сполучної тканини диспластичної та аутоімунної природи, шляхи удосконалення їх діагностики і реабілітації» (номер державної реєстрації 0100U001125).
Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи – визначення ролі гіпермобільності суглобів у розвитку артритів у дітей та підлітків на підставі вивчення Т- і В-систем імунітету й моноцитарно-фагоцитарної його ланки.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані задачі:
1. Вивчити частоту й характер клінічних проявів гіпермобільного синдрому в дітей та підлітків з дисплазією сполучної тканини.
2. Дослідити клініку й особливості розвитку артритів (ювенільного ревматоїдного, ювенільного хронічного та реактивного) у дітей та підлітків на фоні гіпермобільності суглобів.
3. Визначити стан імунологічного гомеостазу в дітей та підлітків з ГМС та артритами шляхом вивчення Т- і В-систем імунітету й моноцитарно-фагоцитарної його ланки.
4. Вивчити взаємозв'язок показників клітинного й гуморального імунітету з клінічними проявами гіпермобільного синдрому різного ступеню виразності й запальних захворювань суглобів.
Обєкт дослідження – діти та підлітки з гіпермобільністю суглобів й артритами (ЮРА, ЮХА і РеА), що розвинулися на її фоні.
Предмет дослідження – клініко-імунологічна характеристика гіпермобільності суглобів й артритів на її фоні.
Методи дослідження. Клінічне дослідження з визначенням ступеню рухливості суглобів і дисплазії сполучної тканини; інструментальні методи дослідження (ультразвукове дослідження серця й органів черевної порожнини) ; імунологічні дослідження (визначення Т-загальних лімфоцитів, їхньої активної фракції, теофілінрезистентних і теофілінчутливих лімфоцитів, фагоцитарного числа й індексу, НСТ-тесту спонтанного й індукованого, В-лімфоцитів, рівня комплементу, його третьої й четвертої фракцій, циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів А, М і G, органонеспецифічних антитіл до антигенів колагену, еластину, нативної ДНК, вмісту інтерлейкіну-1).
Наукова новизна отриманих результатів. Установлено, що серед хворих артритами велика питома вага гіпермобільності суглобів, особливо при ЮХА. Виявлено особливості клінічних проявів синдрому гіпермобільності суглобів й артритів ревматоїдної і неревматоїдної природи,
Фото Капча