Клініко-імунологічна характеристика гіпермобільного синдрому та артритів на його фоні у дітей та підлітків

5. Клініка ЮРА на фоні ГМС в основному визначається варіантом перебігу, активністю й тяжкістю процесу й у меншій мірі мається зв'язок з гіпермобільністю. Суглобовий синдром при цьому характеризується більш сприятливим перебігом – рідше зустрічаються поліартрити, менш виражені інтенсивність і тривалість болю, ранкової скутості, порушення функції суглобів, рідше розвиваються контрактури та аміотрофії. Уражаються більш навантажені суглоби нижніх кінцівок (колінні, гомілковостопні) й дрібні суглоби кістей.

6. Порушення імунного статусу у хворих на ЮРА з ГМС характеризуються підвищеним вмістом інтерлейкіна-1, депресією Т-ланки імунітету, підвищенням активності клітин моноцитарно-фагоцитарної ланки на фоні зниження їхнього числа, активацією В-системи імунітету з гіперпродукцією IgА і IgG, С3-компонента комплементу, антитіл до колагену, еластину й нативної ДНК. При артритах неревматоїдної природи з ГМС відзначається гіперпродукція антитіл до антигенів колагену при менш виражених порушеннях інших показників імунологічного гомеостазу (вмісту Т-лімфоцитів, кількості фагоцитуючих клітин та їх метаболічної активності, концентрації IgА та ІgM, С-3 компонента комплементу).

7. У хворих на артрити не виявлено істотних розходжень у частоті й виразності змін імунного статусу в залежності від наявності ГМС. Порушення в імуногенезі переважно асоціюються з особливостями клінічних проявів, тяжкістю процесу, характером перебігу й тривалістю захворювання.

 

 

1. Особливості імунного реагування при гіпермобільності суглобів свідчать про необхідність включення таких дітей і підлітків до групи ризику за можливим розвитком хвороб суглобів. Такі хворі підлягають диспансерному спостереженню з проведенням реабілітаційних заходів.

2. До комплексу клініко-лабораторного обстеження в дітей та підлітків з гіпермобільністю суглобів необхідно включати дослідження імунологічних показників (вміст інтерлейкіну-1, Т- і В-лімфоцитів, імуноглобулінів А, М і G, комплементу, антитіл до колагену), а також проведення ехосоно- й ехокардіографії.

3. З огляду на депресію Т-клітинної та моноцитарно-фагоцитарної ланок імунітету, а також активацію його В-системи, особливо при другому й третьому ступені ГМС, дітям та підліткам з підвищеною рухливістю суглобів рекомендується обмеження впливів на імунну систему (введення вакцин, сироваток, санація осередків хронічної інфекції, обмеження облігатних алергенів).

4. Реабілітація дітей та підлітків з ГМС повинна проводитися диференційовано в залежності від ступеню ГМС. Рекомендовані санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на попередження плоскостопості, порушень постави, функції органа зору й інших ознак дисплазії сполучної тканини. Заняття фізкультурою повинні бути спрямовані на зміцнення м'язово-зв'язкового апарату, показано проведення курсів масажу, обмеження важких фізичних навантажень.

  

 

1. Клиническая характеристика гипермобильного синдрома // Експериментальна і клінічна медицина. -2000. -№ 4. -С. 67-69.

2. Клинико-иммунологические особенности гипермобильного синдрома у детей и подростков // Ортопедия, травматология и протезирование. -2001. -№2. – С. 70-73. – у співавт. з Коренєвим М. М.

3. Клинико-иммунологические проявления ювенильного ревматоидного артрита при гипермобильности суставов // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – № 2. – С. 120-122.

4. Особливості суглобового синдрому у дітей та підлітків із системною дисплазією сполучної тканини // Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології: Матер. 3 наук. -прак. конф. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2000. – №2. – С. 59. – у співавт. з Неліною І. М. Автором здійснено набір клінічного матеріалу, обстеження хворих.

5. Клинические особенности системной дисплазии соединительной ткани у младших школьников // Здоровя школярів на межі тисячоліть: Матер. наук. -практ. конф. – Харків, 2000. – С. 108-109. – у співавт. з Бориско Г. А., Рак Л. І., Кашіною В. Л., Автор приймав участь у наборі клінічного матеріалу, обстеженні хворих, оцінював отримані результати.

6. Характеристика хронических артритов у детей и подростков с гипермобильным синдромом // Тез. доп. 3 Націон. Конгресу геронтологів і геріатрів України. -К., 2000. – С. 117.

7. Особенности метаболизма соединительной ткани и иммунологической реактивности у мальчиков с системной дисплазией соединительной ткани // Актуальні проблеми профілактичної медицини: Тез. доп. Всеукр. наук. -практ. конф. молодих вчених. – К., 2000. – С. 14-15. – у співавт. з Кашіною В. Л. Автором здійснено набір клінічного матеріалу, оцінка отриманих результатів імунологічних досліджень хлопчиків.

8. Клинико-иммунологические параллели хронических артритов у детей и подростков с гипермобильностью суставов // Матер. 3 Націон. конгресу ревматологів України. – К., 2001. – С. 65-66.

9. Клінічні та імунологічні ознаки гіпермобільного синдрому у дітей та підлітків // МОЗ України, Інформаційний лист, Київ. – № 91-2001.

 

 

Костюріна Н. О. Клініко-імунологічна характеристика гіпермобільного синдрому та артритів на його фоні в дітей та підлітків. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 10- педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена визначенню ролі гіпермобільності суглобів у розвитку артритів у дітей та підлітків на підставі вивчення Т- і В-систем імунітету й моноцитарно-фагоцитарної його ланки.

Виявлено особливості клінічних проявів гіпермобільного синдрому, які свідчать про полісистемний характер цієї патології. Вперше у дітей та підлітків з ГМС встановлені зміни імунного статусу, які можуть призводити до формування аутоімунних процесів і розвитку запальних хвороб суглобів. Показано звязок імунологічних змін зі ступенем ГМС. Установлено, що серед хворих на артрити велика питома вага гіпермобільності суглобів, особливо при ЮХА. Відзначені відносно сприятливі прояви суглобового синдрому при запальних хворобах суглобів, що перебігають на фоні ГМС. Порушення в імунному гомеостазі при артритах із ГМС асоціюються переважно з поліморфізмом клінічних проявів захворювання і в меншій мірі – із ГМС. Обґрунтована доцільність включення дітей та підлітків з ГМС у групу ризику за можливим розвитком запальних хвороб суглобів. Ці пацієнти повинні підлягати диспансерному спостереженню з проведенням реабілітаційних заходів.

Ключові слова: гіпермобільність суглобів, діти, підлітки, артрити, імунний статус.

 

 

Костюрина Н. А. Клинико-иммунологическая характеристика гипермобильного синдрома и артритов на его фоне у детей и подростков – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 10 – педиатрия – Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2002 г.

Диссертация посвящена изучению особенностей клинических проявлений и иммунного статуса у детей и подростков с ГМС и артритами, развившимися на ее фоне.

В основу работы положены исследования 217 детей и подростков 4-18 лет, в том числе 110 – с ГМС и 107 – больных артритами (ЮРА, ЮХА, РеА). Установлено, что при ГМС у детей и подростков имеют место множественные стигмы дизэмбриогенеза и малые аномалии развития сердца, желудочно-кишечного тракта, мочевыделительной и гепатобилиарной систем, что свидетельствует о полисистемном характере данной патологии. Клиническая симптоматика ГМС более выражена в препубертатном и пубертатном периодах, а также при 2 и 3 степени гипермобильности. Наиболее значима степень ГМС у девочек, а у мальчиков более выражена степень дисплазии соединительной ткани.

При ГМС установлены изменения иммунологического гомеостаза во всех его звеньях. Это проявляется снижением относительного содержания Т-клеток, уровня теофиллинчувствительных лимфоцитов. В моноцитарно-фагоцитарном звене иммунитета наблюдается снижение числа макрофагов с повышением их метаболической активности и снижением их резерва адаптации к антигенной нагрузке. Повышение антителообразования к органонеспецифическим антигенам коллагена проявляется активацией неспецифических показателей гуморального звена (повышением содержания иммуноглобулинов, провоспалительного цитокина интерлейкина-1 при нормальном уровне комплемента и циркулирующих иммунных комплексов). Наиболее значимые нарушения в иммуногенезе наблюдаются при выраженной и генерализованной ГМС.

Установлено, что воспалительные заболевания суставов чаще встречаются на фоне ГМС. Наиболее значима степень выраженности ГМС при ЮХА, затем (по убывающей) – при РеА и ЮРА. Кроме повышенной подвижности суставов, у больных исследуемых групп выявлены и другие признаки ДСТ. Наиболее высокая степень ДСТ отмечена при ЮХА.

Одной из особенностей суставного синдрома у больных артритами с ГМС является сохранение функциональной способности суставов. При ЮРА с ГМС также имеет место меньшая продолжительность утренней скованности, реже развиваются контрактуры и амиотрофии, чем при ЮРА без ГМС. По данным рентгенологического исследования, отмечаются менее выраженные костно-деструктивные проявления.

Иммунный статус при ЮРА с ГМС характеризуется угнетением функции Т-лимфоцитов, дисбалансом их субпопуляций; дефицитом макрофагальных клеток с повышением их метаболической функции и снижением функциональных резервов; гиперреактивностью В-системы с повышением содержания В-лимфоцитов, концентрации иммуноглобулинов А и G, С-3 компонента комплемента, интерлейкина-1, антител к антигенам коллагена, эластина и нативной ДНК. Эти нарушения ассоциируются с полиморфизмом клинических проявлений заболевания и в меньшей мере имеется связь с ГМС. При артритах неревматоидной природы с ГМС также отмечается гиперпродукция антител к коллагену при менее выраженных нарушениях других показателей иммунологического гомеостаза.

Показана необходимость выделения детей и подростков с ГМС в группу диспансерного наблюдения по возможному развитию болезней суставов с проведением им реабилитационных мероприятий.

Ключевые слова: дети, подростки, гипермобильность суставов, артриты, иммунный статус.

 

 

Kostyurina N. A. Clinically-immunological characteristics of hypermobile syndrome and arthritises based on its in children and adolescents. -Manuscript.

A Candidate of Medical Sciences Dissertation, speciality 14. 01. 10-Pediatrics. -Kharkov Medical Academy of Rostgraduate Education of Health Care Ministry, Kharkov, 2002.

The multitude stigmas of disembryogenesis and small abnormalities of the development of heart, gastrointestinal tract, urinal and hepatobiliar systems were diagnosed in children and adolescents with HMS. Clinical HMS symptoms were more peculiar for 2 and 3 grades of hypermobility. Enumerated changes of HMS-children immune gomeostasis can have prognostic significance for development of joint diseases. Inflammation joint diseases were more freguently diagnosed in pathients with HMS. The most strong hypermobility of joints was observed in UHA, and less strong one in URA. The maintaining of functional capability of joints is one of the peculiarities of joint syndrom in pathients with arthritis and HMS. Abnormalities in immune status of pathients with arthritis were mainly associated with clinical polymorphysm and in lesser degree with HMS. Pathietnts with HMS were predominant ones among all pathients with inflammational joint deseases. The necessity of distinguishing of HMS children and adolescents for joint diseases risk-group and special care with rehabilitation stage was evidented.

Key words: children, adolescent, hypermobility of joints, arthritises, immune status.

 

 

АНР – артрити неревматоїдної природи

ГМС – гіпермобільність суглобів

ДСТ – дисплазія сполучної тканини

НСТ-тест – тест с нитросинім тетразолієм

РеА – реактивний артрит

ЮРА – ювенільний ревматоїдний артрит

ЮХА – ювенільний хронічний артрит

Ig – імуноглобуліни