Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями

5. Визначити характерні риси змін кількісного та якісного складу мікробіоценозу товстої кишки, які притаманні сальмонельозній інфекції, асоційованій з УПЕ.

6. Встановити клінічну ефективність пробіотика дріжджового походження Ентерол 250 (Sacharomyces boulardii) у хворих на сальмонельоз і асоційовану інфекцію (препарат дозволений до медичного застосування. Реєстраційне посвідчення № 2397 від 09. 06. 97 р.)

Об'єкт дослідження: хворі на гастроінтестинальну форму сальмонельозу та асоційовану інфекцію.

Предмет дослідження: клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з УПЕ, що визначається на основі стану мікробіоценозу товстої кишки в динаміці захворювання та патогенних властивостей штамів УПЕ, які домінували при асоційованій інфекції.

Методи дослідження: загальноклінічні аналізи крові, сечі, копрологічні, ректороманоскопічні дослідження; бактеріологічні (мазок, метод серійних розведень) і серологічні (РА з аутоштамами УПЕ) дослідження; визначення складу мікробіоценозу товстої кишки (методом серійних розведень) ; дослідження антибіотикорезистентності, адгезивних і антилізацимних властивостей УПЕ, які домінували в асоціаціях.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі бактеріологічних і серологічних досліджень хворих на сальмонельоз встановлено, що асоційована інфекція складає 12, 5%. В асоціаціях домінували Kl. pneumoniae, Pr. vulgaris та Ent. aerogenes. Доведено детермінованість тяжкості захворювання, варіанту клінічного перебігу у хворих на асоційовану інфекцію та станом анаеробної й аеробної облігатної мікрофлори товстої кишки, ступенем адгезивної та антилізацимної активності умовно-патогенних асоціантів. Показана роль УПЕ у розвитку гастроентероколітної форми, яка домінувала у хворих на асоційовану інфекцію.

Доведена можливість формування стійких бактеріальних угруповань, що є причиною неповного відновлення мікробіоценозу товстої кишки в реконвалесцентів. У хворих на асоційовану інфекцію спостерігалися стійки асоціації клебсієл з гемолітичними ешеріхіями, стафілококом і кандидами.

Патогенетично обґрунтовано призначення дріжджового пробіотику на основі S. boulardii в гострому періоді гастроінтестинальної форми сальмонельозу і асоційованої інфекції. Вперше розроблено спосіб лікування сальмонельозу та асоційованої інфекції з його використанням. Встановлена клінічна ефективність S. boulardii у комплексній терапії сальмонельозу, яка зумовлена корекцією мікробіоценозу товстої кишки хворих. Дослідженнями in vitro доведена здатність S. boulardii пригнічувати УПЕ.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлений позитивний клінічний ефект застосування дріжджового пробіотику Ентерол 250 у комплексному лікуванні гастроінтестинальної форми сальмонельозу дозволив розробити спосіб лікування, який захищено патентом України (Пат. 34854 А, Спосіб лікування хворих на гострі бактеріальні діареї, №99074007 від 13. 07. 1999) і впроваджено в клінічну практику Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова та м. Луганська.

На основі комплексних досліджень клінічних особливостей та лабораторної діагностики сальмонельозу, асоційованого з УПЕ, визначені та випробувані критерії діагностики. Видані методичні рекомендації МОЗ України “Лабораторна діагностика та діагностичні критерії змішаних кишкових інфекцій” (Харків, 2000), які впроваджені в практику обласних СЕС м. Харкова і Луганська. Розроблений і випробуваний метод дослідження антагоністичної активності грибкових і бактеріальних культур по відношенню до ентеробактерій. Отримані результати роботи впроваджені в навчальний процес на кафедрі інфекційних хвороб ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно систематизував і проаналізував сучасну наукову літературу та виконав інформаційно-патентний пошук за темою дослідження. Клінічні, бактеріологічні та інструментальні дослідження, статистична обробка, інтерпретація, узагальнення й викладення результатів дослідження здійснені автором особисто, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів досліджень висвітлені та викладені у формі доповідей на пленумі асоціації інфекціоністів України (Черкаси, 2000), на конференції молодих вчених ХДМУ, присвяченій 195-річчю заснування Харківського державного медичного університету (Харків, 2000), “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2002), науково-практичній конференції “Сучасна терапія хворих з інфекційною та паразитарною патологією на догоспітальному та госпітальному етапах, методи профілактики” (Харків, 2002), на 57-й науково-практичній конференції молодих вчених НМУ ім. О. О. Богомольця (Київ 2002).

Публікації. Основні положення роботи опубліковані в 8 статтях та 4 тезах доповідей, висвітлені в патенті України, методичній рекомендації МОЗ України та нововведені.

Структура та об'єм дисертації. Робота викладена за загально прийнятою формою на 174 сторінках машинопису, складається із вступу, 2 розділів огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Бібліографія складає 330 джерел, з них 140 іноземних. Дисертація містить 32 таблиці та 10 малюнків.

 

 

Об'єкт, об'єм та методи досліджень. Дослідження за темою роботи проведені в 1996 – 2002 рр. на кафедрі інфекційних хвороб ХДМУ, яка базується в Обласній клінічній інфекційній лікарні м. Харкова. В роботі представлені результати клінічного та лабораторного обстеження 197 хворих на гастроінтестинальну форму сальмонельозу віком 16-65 років. У всіх пацієнтів діагноз сальмонельозу підтверджено бактеріологічно. Хворі на сальмонельоз були розподілені на дві групи. Першу групу склали 100 хворих на сальмонельоз, у яких були виділені сальмонели, УПЕ не перевищували показник KУО 105 і не спостерігалося зростання титру антитіл до аутоштамів. До другої групи увійшли 97 хворих, у яких була діагностована асоційована інфекція (сальмонельоз, асоційований з УПЕ). Діагноз “асоційована інфекція” встановлювали на підставі виділення одного з представників УПЕ в асоціації з сальмонелами у розведенні 105 і більше в перші три дні захворювання, а також одночасного зростання специфічних антитіл в сироватці крові до аутоштамів УПЕ (Є. П. Бернасовська та співавт., 1980, 1985; Ю. Л. Волянський, В. М. Козько, М. І. Краснов та співавт., 2000). Мікробіологічні та серологічні дослідження виконувались спільно з НДІМІ ім. І.