Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями

8. Козько В. Н., Краснов М. И., Особенности клинического течения сальмонеллёзной инфекции у больных с различным видовым пейзажем бактериальных ассоциаций // Експериментальна i клiнiчна медицина. – 2002. – №3. – С. 100-104.

Дисертантом проведено аналіз складу мікробіоценозу товстої кишки у хворих на сальмонельоз та асоційовану інфекцію у залежності від клінічної картини захворювання.

9. Лабораторна діагностика та діагностичні критерії змішаних гострих кишкових інфекцій: Методичні рекомендації МОЗ України. Республіканський центр наукової медичної інформації / Волянський Ю. Л., Деркач С. А., Носатенко А. І., Козько В. М., Краснов М. І., Похил С. І., Стольнікова О. В., Габишєва Л. С., Кірілова І. А, Федоров Е. І., Бірюкова С. В., Дзюбан Н. Ф., Федорова Л. Г. – Харків, 2000. – 52 с.

Дисертантом обстежені хворі на асоційовану інфекцію, результати цих досліджень входили до складу методичних рекомендацій з діагностики асоційованої інфекції. Особисто проводилося клінічне обстеження хворих.

10. Пат. 34854 А Україна, МКІ А61К31/00, А61К47/00. Спосіб лікування хворих на гострі бактеріальні діареї / В. М. Козько, М. І. Краснов, А. В. Бондаренко, О. В. Морозова, І. М. Андрущенко (UA). – № 99074007; Заявл. 13. 07. 1999; Опубл. 15. 03. 2000, Бюл. №2.

Дисертантом проведено аналіз літератури стосовно впливу препарату на мікробіоценоз кишечника, спостереження хворих на сальмонельоз та статистична обробка отриманих результатів.

11. Козько В. М., Краснов М. І., Бондаренко А. В., Морозова О. В. Спосіб лікування хворих на гострі бактеріальні діареї // Реєстр галузевих нововведень. – Київ, 2001. – Вип. 14-15, № 63/14/01. – С. 30-31.

Дисертант проводив лікування та мікробіологічні дослідження хворих на сальмонельоз та асоційовану інфекцію, ним проведена апробація різних схем лікування.

12. Козько В. М., Краснов М. І., Бондаренко А. В., Кацапов Д. В., Андрущенко І. М. Клініко-епідеміологічна характеристика спалаху сальмонельозу серед осіб молодого віку в закритому колективі // Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України “Вікові особливості інфекційних хвороб”. м. Мукачево, 1998. – С. 69-71.

Дисертантом проведено аналіз клінічних та епідеміологічних даних 87 хворих на сальмонельоз, які були госпіталізовані в клініку.

13. Козько В. М., Пилипченко В. Ф., Краснов М. И., Андрущенко И. Н., Бондаренко А. В., Кацапов Д. В. Клинико-эпидемиологическая характеристика вспышки сальмонеллёза энтеритидис // Актуальные проблемы теоретической и прикладной эпидемиологии: Материалы юбилейной конференции, посвященной 60-летию кафедры эпидемиологии Харьковского института усовершенствования врачей (1997 год, Харьков). – 1997. – С. 101-103.

14. Козько В. Н., Бондаренко А. В., Краснов М. И., Андрущенко И. Н. Новые подходы в терапии острых кишечных инфекций // VI Российско-Итальянская конференция “Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика”: Тезисы докладов. – Санкт-Петербург, 2000. – С. 114-115.

Дисертантом проведений аналіз клінічного перебігу сальмонельозу в залежності від методу терапії.

15. Козько В. М., Краснов М. І., Бондаренко А. В. Стан мікробіоценозу кишечника у хворих на сальмонельоз у залежності від ступеня тяжкості // Матеріали науково-практичної конференції та пленуму Асоціації інфекціоністів України “Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани”. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 93-94.

 

 

Краснов М. І. Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 13 – інфекційні хвороби. – Іститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України, Київ, 2002.

У дисертація викладено результати клініко-лабораторного обстеження хворих на сальмонельоз і асоційовану інфекцію та вивчено стан мікробіоценозу кишечника і патогенні властивості ентеробактерій, які домінували в асоціаціях. Серологічними та мікробіологічними обстеженнями хворих на сальмонельоз, встановлена у 12, 5% випадків асоційована інфекція. Частіше в асоціаціях зустрічались Kl. pneumoniae (43, 4%), Ent. aerogenes (23%) та Pr. vulgaris (18, 7%), які впливали на клінічний перебіг, що характеризувалося збільшенням тривалості інтоксикаційного та діарейного синдромів у хворих на асоційовану інфекцію, а також вірогідно частішим розвитком уражень товстої кишки. При асоційованій інфекції та сальмонельозі визначаються зміни у якісному та кількісному складі мікробіоценозу товстої кишки, що супроводжується вірогідним зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, появою та збільшенням ешерихий зі слабкими ферментативними, лактозонегативними, гемолітичними властивостями і зростанням рівня кокової флори. Встановлена залежність між клінічним перебігом асоційованої інфекції та ступенем антилізацимної та адгезивної активності штамів умовно-патогенних ентеробактерій. Виявлено, що комплексна терапія сальмонельозу з використанням Ентеролу 250 (Sacharomyces boulardii) сприяє швидкому зниженню тривалості діарейного та інтоксикаційного синдромів, що пов'язано з позитивним впливом на мікробіоценоз кишечника.

Ключеві слова: сальмонельоз, асоційована інфекція, Sacharomyces boulardii, адгезивність, антилізацимна активність.

 

 

Краснов М. И. Клинико-микробиологические особенности сальмонеллёзной инфекции, ассоциированной с условно-патогенными энтеробактериями. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 13 – инфекционные болезни. – Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л. В. Громашевского АМН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению клинического течения гастроинтестинальной формы сальмонеллеза, ассоциированного с условно-патогенными энтеробактериями. Представлены результаты клинико-лабораторного обследования больных сальмонеллёзом и ассоциированной инфекцией и изучено состояние микробиоценоза кишечника и биологические свойства энтеробактерий, которые доминировали в ассоциациях. Для подтверждения диагноза ассоциированной инфекции рекомендуется проводить бактериологические и серологические исследования: выделение условно-патогенных энтеробактерий в разведении не менее 105 в первые 3 суток заболевания, а также диагностическое возрастание в 2 – 4 раза специфических антител к аутоштаммам условно-патогенных энтеробактерий в сыворотке крови. Серологическими и микробиологическими исследованиями больных сальмонеллёзом установлена в 12, 5% случаев ассоциированная инфекция. В ассоциациях встречались Kl. pneumoniae (43, 4%), Ent. aerogenes (23%) и Pr. vulgaris (18, 7%), которые влияли на клиническое течение заболевания, что характеризовалось увеличением продолжительности интоксикационного и диарейного синдромов у больных с ассоциированной инфекцией, а также достоверно частым развитием поражений толстой кишки. Ассоциированная инфекция в 81, 5% случаев характеризовалась развитием гастроэнтероколитической формы в отличии от сальмонеллеза. При ассоциированной инфекции и сальмонеллезе отмечаются изменения в качественном и количественном составе микробиоценоза толстой кишки, сопровождающиеся достоверным снижением количества бифидо- и лактобактерий и увеличением количества эшерихий со слабыми ферментативными, лактозонегативными, гемолитическими свойствами и возрастанием уровня кокковой флоры. Установлена зависимость между клиническим течением ассоциированной инфекции и степенью антилизацимной и адгезивной активности штаммов условно-патогенных энтеробактерий. Большинство штаммов Kl. pneumoniae обладали высокой или средней адгезивность, а 53, 8% определялась высокая антилизацимная активностью, в отличие от культур Pr. vulgaris и Ent. aerogenes, где данные факторы агрессии были выражены меньше. Исследованиями in vitro антагонистической активности культуры Sacharomyces boulardii установили ингибирующее её действие на штаммы Kl. pneumoniae, Proteus spp. и Enterobacter spp. Выявлено, что комплексная терапия сальмонеллеза с использованием Энтерола 250 (Sacharomyces boulardii) способствует быстрому снижению диарейного и интоксикационного синдромов, что обусловлено положительным влиянием препарата на микробиоценоз толстой кишки.

Ключевые слова: сальмонеллёз, ассоциированная инфекция, Sacharomyces boulardii, адгезивность, антилизацимная активность

 

 

Krasnov M. I. Clinical and microbiological peculiarities of salmonella infection associated with conditionally pathogenic enterobacteriae. – Manuscript.

The dissertation for the academic degree of Candidate of Medical Sciences in field 14. 01. 13 – Infectious Diseases. – Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L. V. Gromashevsky of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The results of clinical and laboratory investigations of patients with salmonellosis and associated infection, the study of intestinal microflorae and the biological properties of enterobacteriae prevailing in association, are presented in thesis. Serological and microbiological examinations of patients with salmonellosis determined assotiated infection in 12, 5% cases. In the associations Kl. pneumoniae (43, 4%), Ent. aerogenes (23%) and Pr. vulgaris (18, 7%) were found more frequently. These microorganisms influenced on clinical course characterizing by the increasing intoxication and diarrhea syndromes duration, as well as significantly development of lager intestine damage. The disturbance of quantity and quality compounds of intestinal microflorae revealed in cases of salmonellosis and associated infection, accompanied by significant decreasing quantities of Bifidobacterium spp. and Lactodacterium spp., appearance and increasing of Esherichia coli with small enzyme, lactozonegative, hemolytic properties and increasing of coccal flora level. The dependence between clinical course and level of adhesive and antilyzacim activity were established in enterobacteriae. Еnterol 250 (Sacharomyces boulardii) using in complex therapy of salmonellosis led to quick reduction of duration of intoxicational and diarrheal syndromes caused by positive influence on intestinal microflorae.

Key words: Salmonellosis, associated infection, Sacharomyces boulardii, adhesiveness, antilyzacim activity.