Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозної інфекції, асоційованої з умовно-патогенними ентеробактеріями

 

 

1. При обстеженні хворих на сальмонельоз у 12, 5% випадків встановлена сальмонельозна інфекція, асоційована з умовно-патогенними ентеробактеріями. Частіше в асоціаціях зустрічалися Kl. pneumoniae (43, 4%), Ent. aerogenes (23%) і Pr. vulgaris (18, 7%).

2. Для підтвердження асоційованої інфекції рекомендується проводити бактеріологічні та серологічні дослідження: виділення умовно-патогенних ентеробактерій у розведенні не менше 105 у перші 3 доби захворювання, а також діагностичне зростання в 2 – 4 рази специфічних антитіл до аутоштамів умовно-патогенних ентеробактерій у сироватці крові.

3. Умовно-патогенні ентеробактерії, які були асоціантами, впливають на клінічний перебіг, що характеризується збільшенням тривалості інтоксикаційного та діарейного синдромів у хворих на асоційовану інфекцію у порівнянні з моноінфекцією, а також вірогідно частішим розвитком уражень товстої кишки.

4. Встановлена залежність між особливостями клінічного перебігу сальмонельозу, асоційованого з умовно-патогенними ентеробактеріями, і біологічними властивостями асоціантів за даними антилізацимної та адгезивної активності.

5. При асоційованій інфекції та сальмонельозі визначаються зміни у якісному та кількісному складі мікробіоценозу товстої кишки, які супроводжуються вірогідним зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, появою та збільшенням ешерихій зі слабкими ферментативними, лактозонегативними, гемолітичними властивостями і зростанням кокової флори.

6. Включення до комплексної терапії сальмонельозу пробіотика дріжджового походження Ентерол 250 (Sacharomyces boulardii) супроводжується позитивним впливом на мікробіоценоз товстої кишки, який характеризується зменшенням кількості умовно-патогенних ентеробактерій та зростанням анаеробів і є причиною скорочення терміну діарейного синдрому.

 

Пробіотик Ентерол 250, який містить S. boulardiі, рекомендується до використання в комплексній терапії гастроінтестинальної форми сальмонельозу та асоційованої інфекції. Спосіб лікування хворих на сальмонельоз включає призначення Норфлоксацину (коротким курсом до 3 днів) при наявності ознак коліту, високої температури, супутньої патології шлунково-кишкового тракту та паралельно – Ентеролу 250 за схемою: у 1-шу добу по 250 мг три рази на добу, на 2-гу і 3-тю добу по 250 мг два рази на добу, у наступні дні по 250 мг на добу до припинення діареї (250 мг S. boulardiі розчиняють у 1/2 склянки води). Доза пробіотика залежить від кратності діареї. Рекомендована добова доза 750 – 1000 мг при кратності діарейного синдрому більше 10 разів на добу. Ентерол 250 може застосовуватися при легкому перебігу як антидіарейний засіб, а також у період реконвалесценції для корекції порушень мікробіоценозу з перевагою умовно-патогенної анаеробної мікрофлори.

 

 

1. Козько В. Н., Краснов М. И. Клинико-этиологические аспекты ассоциированных бактериальных кишечных инфекций // Сучасні інфекції. – 2001. – №4. – С. 58-64.

Дисертантом вивчені дані сучасної світової літератури стосовно етіології, діагностики та патогенезу асоційованої інфекції.

2. Козько В. Н., Бондаренко А. В., Краснов М. И., Красовская Е. В., Андрущенко И. Н. Экспресс-диагностика микроэкологических нарушений кишечника у больных сальмонеллезом // Лабораторная диагностика. 2002. – №1. – с. 17-18.

Здобувач самостійно провів клінічні та мікроекологічні (звичайним кількісним методом) обстеження хворих на сальмонельоз та асоційовану інфекцію та проаналізував отримані дані.

3. Козько В. Н., Краснов М. И., Морозова Е. В., Пилипченко В. Ф. Клиника гастроинтестинальной формы сальмонеллеза, ассоциированного с условно-патогенными энтеробактериями. // Експериментальна i клiнiчна медицина. – 1999. – №2. – С. 122-125.

Дисертантом проведено збір, статистична обробка та аналіз отриманих результатів.

4. Козько В. Н., Краснов М. И., Андрущенко И. Н., Морозова Е. В. Особенности клиники сальмонеллеза энтеритидис у больных с сопутствующими хроническими заболеваниями системы пищеварения // Експериментальна i клінічна медицина. – 1999 – №2 – С. 116-119.

Дисертантом вивчені особливості перебігу та наслідків сальмонельозу в залежності від супутньої патології шлунково-кишкового тракту.

5. Козько В. Н., Краснов М. И., Бондаренко А. В., Морозова Е. В., Деркач С. А., Киреев И. В. Клиническая эффективность Sachoromyces boulardii в комплексной терапии сальмонеллезной инфекции. // Лекарство человеку. -2000. Т. XV – №1 – 2. – С. 63-65.

Дисертантом проведено аналіз літератури, збір та статистичну обробку отриманих даних.

6. Краснов М. І., Бондаренко А. В. Клініко-мікробіологічні особливості сальмонельозу ентеритидис, асоційованого з Klebsiella pneumoniae // Медицина сегодня и завтра. – 2000. – № 1. – С. 57-60.

Дисертантом проведено аналіз особливостей клінічного перебігу сальмонельозу в залежності від біологічних властивостей УПЕ.

7. Деркач С. А., Носатенко А. И., Краснов М. И., Бондаренко А. В., Комарова Л. Н., Стольникова О. В., Габышева Л. С., Калашник А. В. Ретроспективный анализ сальмонеллёзной инфекции в Харьковской области за 1979 – 1999 гг.. // Експериментальна i клiнiчна медицина. – 2001. – №2. – С. 63-65.

Дисертантом проведено аналіз клінічного перебігу сальмонельозу та узагальнення даних епідеміологічного