Клініко – патогенетичні аспекти ортопедичного стоматологічного лікування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше дана оцінка стану тканин протезного ложа у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в залежності від терміну користування мостоподібними, бюгельними, частковими знімними пластинковими протезами.

Доведена роль взаємозв’язку вільнорадикального окислення ліпідів, гемокоагулюючих властивостей крові та ротової рідини, реологічних властивостей крові в патогенезі атрофічних процесів тканин протезного ложа.

Запропоновано метод лікування ускладнень в тканинах протезного ложа у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, які користуються частковими знімними протезами, антиоксидантними препаратами.

Обгрунтовано вибір конструкції при протезуванні малих та середніх дефектів зубних рядів у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.

Практичне значення одержаних результатів:

Результати клінічних та лабораторних досліджень дозволили вивчити механізм атрофії тканин протезного ложа у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Розроблено метод патогенетичного лікування ускладнень в тканинах протезного ложа у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, який дозволяє знизити негативний вплив знімних протезів на тканини протезного ложа і тим самим сповільнити процеси атрофії в них і збільшити термін користування ортопедичними конструкціями.

Особистий внесок здобувача: Автором самостійно обстежено 134 пацієнта, 109 – проведено ортопедичне лікування. Автором розроблена м’яка прокладка з антиоксидантними препаратами для лікування запальних процесів тканин протезного ложа та профілактики атрофії.

Апробація результатів дисертації: Основні матеріали за темою дисертації доповідались на науково – практичній конференції “Актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (Івано – Франківськ, 1995), Всеукраїнській науково – практичній конференції лікарів – стоматологів (Полтава, 1996), науково – практичній конференції “Актуальні питання ортопедичної стоматології” (Полтава, 1996).

Публікації: За темою дисертації опубліковано 10 робіт, три з яких – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи: Дисертація викладена українською мовою на 157 сторінках машинопису. Складається із вступу, розділу огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована таблицями (33) і малюнками (16). Використані літературні джерела вміщуюють 224 роботи (166 вітчизняних та 58 закордонних авторів).

 

 

Матеріали та методи досліджень. Для вирішеня поставлених в роботі завдань проводили спостереження за 134 чоловіками, із них – 19 пацієнтів, що не приймали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС без дефектів зубних рядів (1 група), 19 пацієнтів, що не приймали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з малими дефектами зубних рядів (2 група), 20 пацієнтів, що не приймали участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з середніми та великими дефектами зубних рядів (3 група), 6 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінення до 0, 25 Гр без дефектів зубних рядів (4 група), 21 учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінення до 0, 25 Гр з малими дефектами зубних рядів (5 група), 23 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінення до 0, 25 Гр з середніми та великими дефектами зубних рядів (6 група), 26 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з дозою опромінення від 0, 25 до 0, 4 Гр з дефектами зубних рядів.

В залежності від виду дефекта зубного ряда за класифікацією Кеннеді, стану тканин протезного ложа пацієнтам 2, 3, 5, 6, 7 груп були виготовлені слідуючі види ортопедичних конструкцій: паяні мостоподібні протези з опорою на повні штамповані металеві коронки, бюгельні протези, часткові знімні пластинкові протези. Пацієнтів, яким були виготовлені часткові знімні протези розділили на дві підгрупи в залежності від одержаного лікування: в одній підгрупі пацієнтів після накладання знімних протезів застосовували м’яку прокладку з антиоксидантними препаратами місцево та антиоксидантні препарати per os. В другій підгрупі антиоксидантну терапію не застосовували. При обстеженні клінічного стану тканин ротової порожнини в різні терміни спостережень враховували стан твердих тканин зубів, характер прикусу. Стан тканин пародонту оцінювали за наявністю або відсутністю гіперемії та набряку ясен, кровотечі при зондуванні. Розповсюдженність запального процесу оцінювали за допомогою папілярно – маргінально – альвеолярного індексу по Рarma. Застосовували метод оцінки гігієни порожнини рота за Ю. А. Федоровим, В. В. Володкіною. Вираженість запальних процесів в тканинах протезного ложа визначали за допомогою проби Шиллєра – Писарєва у власній модифікації, ступінь атрофії тканин протезного ложа визначали за власною методикою. Згідно цієї методики визначення об’єму атрофії слизової оболонки та кісткової тканини проводимо використовуючи сієласт. Об’єм атрофії V визначаємо, віднявши V  (об’єм сієласту на початок обстеження) від V  (об’єм сієласту на певний час обстеження). V = V  – V , одиниця виміру – см .

Функціональний стан зубо – щелепної системи оцінювали за допомогою проби Рубінова І. С. У всіх групах пацієнтів в різні терміни спостережень (до протезування, через 7 днів, через 1 та 6 місяців) проводили визначення стану вільнорадикального окислення ліпідів крові та ротової рідини, визначення гемокоагулюючих властивостей крові та ротової рідини, реографічні дослідження тканин протезного ложа. Показники, що вивчались, матеріал та автори методик наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

 

Статистична обробка всього цифрового матеріалу проводилась на ПЕОМ за допомогою пакету статистичних програм “ EXEL”.

Результати досліджень та їх обговорення. В анамнезі життя ліквідаторів аварії на ЧАЕС були виявлені захворювання нервової системи, захворювання органів