Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комунікативна структура поетичного тексту (семантичний та прагматичний аспекти)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О. О. ПОТЕБНІ НАН УКРАЇНИ
 
Безкровна Ірина Олександрівна
 
УДК 801. 6; 82. 085
 
Комунікативна структура поетичного тексту (семантичний та прагматичний аспекти)
 
10. 02. 02 – російська мова
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис. 
Роботу виконано у відділі російської мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України ЛАЗЕБНИК Юрій Станіславович.
Офіційні опоненти: – доктор філологічних наук, професор кафедри загального та українського мовознавства Київського державного лінгвістичного університету ШУМАРОВА Наталія Петрівна  – кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської мови Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.В. Гоголя ГЕТМАН Людмила Іванівна.
Провідна установа – Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, кафедра мовознавства.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 
Автореферат розіслано «14» квітня 1999 року. 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Трансформація лінгвістики завжди супроводжувалася прагненням відмежувати її від суміжних сфер знання та чітко визначити, окреслити власне лінгвістичні об'єкти і методи. При цьому те, що вважалося «нелінгвістикою» на одному етапі, включалося до мовознавчої проблематики на наступному. 
Подібна закономірність спостерігається і щодо трансформації цілей, об'єктів та поняттєво-термінологічного апарату лінгвістики тексту. Вона розпочиналась з дослідження формальної структури тексту, способів граматичного оформлення текстового змісту. На наступному етапі панувала ідея тексту як смислової послідовності мовленнєвих знаків, позначеної властивостями зв'язності та цілісності. Домінантою цього напрямку стало ускладнення об'єкта дослідження, а саме – спрямованість на аналіз змістової структури тексту з її різноманітними асоціативними зв'язками та тенденцією до імплікації. Нарешті, у 80-90-і рр. найбільш продуктивним для лінгвістики тексту виявився міждисциплінарний шлях розвитку. Одним з його досягнень стало створення комунікативної теорії тексту, що виникла як результат сполучення традиційної лінгвістики тексту з функціональною стилістикою, психолінгвістикою, прагматикою, теорією інформації, теорією мовленнєвих актів, риторикою. Для міждисциплінарного напрямку властивим є подальше розширення границь тексту шляхом включення в нього елементів позатекстового контексту. Стосовно комунікативної лінгвістики тексту це означало усвідомлення обумовленості структурно-значеннєвих ознак тексту ситуацією його породження (діяльністю автора, типом адресата, метою комунікації). Тому під текстом тут розуміється власне мовна структура в широкому ситуативно-комунікативному оточенні. Відповідно проблематика комунікативної лінгвістики тексту включає в себе, зокрема, завдання дослідити текст як модель комунікативного акту. 
Таким чином, становлення поняття «текст» в лінгвістиці відбувалося шляхом руху від складного синтаксичного цілого (як формально-синтаксичної, смислової єдності) до дискурсу – тексту в сукупності з його екстралінгвістичними факторами, до тексту як мовленнєвої дії. 
Відтак актуальною постає проблема лінгвопоетичного аналізу комплексної категорії «комунікативна структура (КС) тексту». Вивчення цієї категорії дозволило виявити релевантні комунікативні параметри поетичного тексту (ПТ) як моделі специфічної мовленнєвої діяльності, а також узагальнити основні елементи поняттєво-термінологічного апарату комунікативної лінгвістики тексту в єдиному дослідницькому контексті. 
Таким чином, предметом дисертаційного дослідження є текст як вища динамічна одиниця мови, як єдність змістового, семантичного і прагматичного складових. 
Безпосереднім об'єктом наукової реконструкції є КС ПТ як трирівневе утворення – сфера взаємодії основних компонентів поетичного комунікативного акту (адресанта, адресата і способу мовленнєвої дії). 
Мета роботи – лінгвістичне моделювання комунікативних параметрів ПТ, виявлення функціонально-мовних закономірностей текстової діяльності в поезії як комунікативного процесу. 
Структура роботи відбиває трирівневу будову КС ПТ, яка містить різноманітні способи співвіднесення адресанта і адресата за допомогою певних мовленнєвих дій. Дисертація, таким чином, складається з трьох розділів (розділ І «Фактор адресанта в поетичній комунікації», розділ ІІ «Адресат в структурі поетичного висловлювання», розділ ІІІ «Поетична комунікація як сукупність мовленнєвих дій»), які репрезентують різні етапи досягнення мети роботи. 
Перший розділ присвячений дослідженню егоцентричних особливостей поетичного мовлення як комунікативного процесу. 
Завдання розділу: – описати ПТ як комунікативну прагмосемантичну систему; – виявити напрямки впливу фактора адресанта на інші комунікативні параметри; – розробити критерії та способи побудови класифікації поетичних адресантів. 
В другому розділі поетична комунікація розглядається з точки зору фактора адресата. Завдання розділу: – визначити параметри дослідження поетичного адресата; – виявити типи адресатів ПТ як моделі комунікації та структурувати їх у вигляді єдиної багаторівневої класифікації. 
У третьому розділі поетичний адресант і адресат досліджуються в контексті цілісної мовленнєвої дії, з точки зору комунікативного параметра «контакт». Завдання розділу: – розглянути специфіку поетичного висловлювання, а також фактори трансформації первинних мовленнєвих дій в поетичному мовленні; – проаналізувати різновиди поетичних мовленнєвих дій з огляду на розмаїття типів адресанта і адресата. 
Джерела дослідження. Комунікативна структура ПТ досліджується на матеріалі віршової спадщини О. Мандельштама, Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої – поетів, твори яких співвідносяться з різноманітними, часто протилежними моделями комунікації. Їхні ідіостилі є досить контрастними, що дало можливість виявити універсальне та специфічне в поетичному мовленні як моделі комунікації. 
Методологічний фундамент дисертації складають лінгвістичні дисципліни, що входять до прагматичної парадигми. В контексті цієї парадигми текст розглядається як динамічний феномен, що відбиває вербально-когнітивну діяльність комунікантів в процесі його породження/сприйняття. На
Фото Капча