Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комунікативна структура поетичного тексту (семантичний та прагматичний аспекти)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

месте печень? (Пастернак). 

В умовах поетичного мовлення експресив може виступати або у вигляді описового повідомлення, або як адресована МД. У першому випадку експресив є певним повідомленням, в яке введено позицію адресанта, а орієнтація на можливого адресата відсутня: А над Невой – посольства полумира, Адмиралтейство, солнце, тишина! (Мандельштам). У другому випадку повідомлення спрямовується випадковому адресату. При цьому експресив має автокомунікативний характер, оскільки стає сферою актуалізації специфічних структур внутрішнього мовлення: О, знал бы я, что так бывает, Когда пускался на дебют, Что строчки с кровью – убивают, Нахлынут горлом и убьют! (Пастернак). 
Поетичне звернення – це складна МД, основними семантичними компонентами якого виступають констатація, експресія та спонукання. Така функціональна ускладненість звернення пов'язана з властивими поетичній комунікації коливаннями між 2-ю та 3-ю особами, адресатом та об'єктом мовлення, апеляцією та предикацією. Відтак в поетичному зверненні співіснують адресована та неадресована МД, безпосередня експресія та монологічна характеризація. 
Найбільш близьким первинній функції цієї МД є звернення до автокомунікативного адресата. Так, в рамках моделі «Я-Ти» наявне майже адекватне відтворення природних комунікативних умов реалізації звернення: «Я» виступає як суддя, критик, коментатор стосовно «Ти»: Ты понял блаженство занятий, Удачи закон и секрет. Ты понял, что праздность – проклятье И счастья без подвига нет (Пастернак). Звернення ж до конкретної особи або до об'єкта перетворюється на монологічну аксіологічну дію: Недотрога, тихоня в быту, Ты сейчас вся огонь, вся горенье. Дай запру я твою красоту В тёмном тереме стихотворенья; Вокзал, несгораемый ящик Разлук моих, встреч и разлук (Пастернак). 
В поетичній МД «обіцяння» первинна комунікативна функція повідомлення втрачається: воно перетворюється на розумове планування суб'єктом своїх дій: Мне Брамса сыграют, – я вздрогну, я сдамся, Я вспомню покупку припасов и круп, Ступеньки террасы и комнат убранство, И брата, и сына, и клумбу, и дуб (Пастернак). Виділяються також обіцяння-експресиви, які моделюють субординативні стосунки між комунікантами: шляхом безапеляційного твердження «Я» повідомляє адресату про свої майбутні дії. Пор. : Еще одно мгновенье, И я скажу тебе: Не радость, а мученье Я нахожу в тебе (Мандельштам). 
Функцією поетичної декларації (яка сама по собі є привселюдною МД) є автокомунікативне повідомлення адресанта самому собі про власне рішення: В день Благовещенья Подтверждаю торжественно: Не надо мне ручных голубей, лебедей, орлят! ; Благословляю ежедневный труд, Благословляю еженощный сон (Цвєтаєва). 
 
ВИСНОВКИ
 
Комунікативний підхід до аналізу ПТ становить спробу цілісного дослідження поетичної семантики. Використання моделі КА як дослідницького принципу дозволило описати деякі способи побудови ПТ та пояснити певні закономірності використання мови в поезії. Підсумком комунікативного дослідження ПТ стала реконструкція комунікативної структури тексту, в якій зафіксовано як основні складові поетичного КА, так і вся сукупність динамічних зв'язків між ними. 
Аналіз ідіостилей Б. Пастернака, О. Мандельштама, М. Цвєтаєвої виявив наступне: проаналізовані комунікативні фактори структурування ПТ властиві творам усіх трьох поетів, що свідчить про їх (факторів) загальний характер. При цьому, на тлі універсальних закономірностей поетичної комунікації, вирізняються ідіостильові уподобання поетів у побудові ПТ як моделі КА. Так, поезії Пастернака перш за все властиве роздвоєння авторської свідомості на два текстових суб'єкта при домінуванні «Я» внутрішнього. Поезії Цвєтаєвої та Пастернака особливо властивий автокомунікативний адресат, тотожний адресантові. Крім того, в текстах Пастернака – через автокомунікативну замкненість його поезії – відсутня позиція узагальненого адресата. Велика концентрація ознакової семантики в текстах Мандельштама виражається, зокрема, в частому використанні запитань, що не потребують відповіді. В поезії Цвєтаєвої різні типи МД найчастіше спрямовуються на зовнішнього адресата. А в поезії Пастернака мовленнєві дії здійснюються в умовах близькості адресанта і адресата. 
 
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора:
 
1.Безкровна І.О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів // Мовознавство. – 1998. – № 4-5. – С. 67-72. 
2.Бескровная И.А. Поэтический текст как модель автокоммуникации: типы адресантов // Филологические науки. – 1998. – № 5. – С. 87-96. 
3.Бескровная И.А. Фактор адресата в поэтическом высказывании // Русская филология. Украинский вестник. – 1998. – № 1-2. – С. 12-17. 
4.Бескровная И.А. Поэзия как модель эгоцентрической речи // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 1998. – № 5-6. – С. 50-54. 
5.Бескровная И.А. Поэтический текст в коммуникативном аспекте // Функциональный аспект семантики языковых единиц: Материалы VIII Международной научной конференции по актуальным проблемам семантических исследований. – Харьков, 1997. – Ч. 2. – С. 94. 
6.Бескровная И.А. Поэтический текст как коммуникативный акт // Проблемы общего и сравнительно-исторического языкознания: Тезисы межвузовской конференции. – Ростов-на-Дону, 1997. – С. 18-20. 
7.Бескровная И.А. Поэтический текст с позиции адресата // Актуальные проблемы исследования языка и речи: Материалы Международной научной конференции молодых учёных. – Минск, 1998. – Ч. 2. – С. 104-109. 
8.Бескровная И.А. Коммуникативные особенности поэтической семантики // Семантика языковых единиц: Доклады VI Международной конференции. – Москва, 1998. – Т. 2. – С. 215-216. 
 
АНОТАЦІЇ
 
Безкровна І.О. Комунікативна структура поетичного тексту (семантичний та прагматичний аспекти). – Рукопис. 
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 02 – російська мова.
Фото Капча