конструкційні деревина і пластмаси

Розрахунок складених стійок проводиться на стиск і стійкість по формулі (2.5) у двох площинах. Розрахунок щодо матеріальної осі, що проходить через центри перерізів обох елементів стійки, проводиться як стійки суцільного перерізу шириною, рівній ширині перерізу обох брусів. Піддатливість з'єднань при цьому на несучу здатність стійки не впливає і не враховується.

Розрахунок стійки щодо вільної осі, що проходить поза перетинами брусів, проводиться з врахуванням того, що її гнучкість значно вища, а несуча здатність нижча, ніж стійки суцільного перерізу подвійної висоти. 

Клеєдерев’яні стійки (рис. 5.7) є конструкціями виключно заводського виготовлення. Їхні форми і розміри можуть бути будь-якими і визначаються тільки призначенням, величинами діючих навантажень, розрахунком і не залежать від обмежень сортаменту дощок, застосовуваних для їхнього склеювання. Розміри перерізів можуть перевищувати 1м, а їх довжин-досягати 10м; 

Клеєдерев’яні  стійки можуть мати  квадратні і прямокутні постійні перерізи, перемінні і східчасті по довжині. Трудомісткість виготовлення і вартість цих стійок значно вища, ніж суцільнодерев’яних, але вони можуть мати значно більшу несучу здатність.  

Розрахунок такої стійки в напрямку більшої висоти перерізів у площині дії вітрових навантажень виконується на стиск із згином по формулі (2.11). Розрахункова довжина стійки, яка защімлена на опорі і має вільний верхній кінець, приймається lр= 2,2l. Якщо вільний кінець стійки шарнірно закріплений у площині покриттів від горизонтальних зсувів, то її розрахункова довжина приймається lр= 0,8l. 

 

Рис. 5.7. Клеєдерев’яні стійки: а — постійного квадратного перерізу; б-постійного прямокутного перерізу; 

в-перемінного прямокутного перерізу

 

Розрахунковий опір деревини 2-го сорту стиску при ширині  перерізу b > 13 см приймається Rc=15 Мпа, причому враховуються коефіцієнти умов роботи тн і тш. Коэфіцієнт тн=1,2 враховує короткочасність дії вітрового навантаження.

Стійка перевіряється на стійкість плоскої форми деформування. При цьому її розрахункова довжина приймається рівною відстаням між її кріпленнями вертикальними зв’язками. При цьому розрахункова довжина l1 приймається рівною відстані між закріпленнями стійки в цьому напрямку вертикальними зв'язками.

Перевірка опорного кінця стійки на сколювання від поперечної сили виконується по формулі (2.16). 

Жорсткі кріплення опорного кінця стійки до фундаменту виконуюються з застосуванням анкерних столиків, похило вклеєних стержнів, клеєдерев’яних накладок або інших з'єднань.

Жорстке кріплення з анкерними столиками (рис. 5.8) складається з чотирьох сталевих столиків, прикріплених  в крайніх зонах стійки болтами, і чотирьох анкерів із пруткової сталі, замонолічених у бетоні фундамента. Це з'єднання дозволяє підтягувати гайки анкерів у процесі експлуатації будинку і при необхідності заміняти стійки 

Жорстке кріплення стійки і фундаменту з вклеєними сталевими стержнями складається з двох груп коротких арматурних стержнів, вклеєних у деревину крайніх зон перерізу стійки і замонолічених зовнішніми кінцями в анкерних гніздах фундамента. Це з'єднання відрізняється простотою, невеликою трудомісткістю і твердістю, але воно не дає можливості заміни стійки.

 

Рис 5.8 Жорсткі обпирання клеєдерев’яних стійок перемінного перерізу: а- кріплення з анкерними столиками; б-кріплення з вклеєними сталевими стержнями;

1 — анкерні столики; 2 — анкери; 3 — болти; 4 — вклеєні арматерні стержні

 

Розрахунок жорстких кріплень стійки до фундаменту виконується на дію максимальної сили, що розтягує, Nр. Вона виникає від дії максимального згинаючого моменту в опорному перерізі Мд і визначається з урахуванням подовжньої сили Nр по формулі Nр=Мд/е - N/2. Тут е = h - h0 — плече пари внутрішніх сил.

Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту з анкерними столиками полягає в наступному. Необхідне число болтів кріплення двох столиків до стійки з врахуванням їх симетричної двохзрізної роботи між металевими накладками визначається по формулі (3.2). Необхідний переріз анкерів по нарізці, що з'єднують стійку з фундаментом і працюють на розтягання, визначається по формулі (3.1).

Розрахунок жорсткого кріплення стійки до фундаменту вклеєними стержнями полягає у визначенні числа стержнів, що працюють на висмикування растягуючою силой. При цьому несуча здатність стержня визначається в залежності від його діаметра d, глибини вклеювання в деревину l і розрахункового опору сколюванню Rск по формулі (3.4).

Розділ 6 ДЕРЕВ'ЯНІ АРКИ

6.1. Конструкції арок

Дерев'яні арки є розповсюдженими основними несучими конструкціями дерев’яних покриттів будинків різного призначення. Вони застосовуються в покриттях виробничих промислових, сільскогосподарських і громадських будівель, що мають прольоти 12...80 м. В практиці закордонного будівництва застосовуються дерев'яні арки з прольотами до 100 м і більше. Їх виготовляють шляхом склеювання синтетичними клеями гнутих і прямих клеєдерев’яних елементів значних довжин і перерізів необхідної несучої здатності. Конструкції клеєдерев’яних арок є простими, складаються з мінімального числа елементів. Істотне значення має також архітектурна виразність дерев'яних аркових покриттів. До переваг дерев'яних арок із клеєдерев’яних елементів варто також віднести їхню підвищену межу вогнестійкості і досить тривалий опір загниванню і руйнуванню в хімічно агресивних середовищах.

Сегментні клеєдерев’янні арки з клеєних елементів заводського виготовлення без затяжок (рис. 6.1,а, поз. 1) мають значну висоту, яка досягає  половини довжини їхнього прольоту, спираються, як правило, безпосередньо на фундаменти і застосовуються в покриттях громадських однопролітних будівель без стін. Невисокі