Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
125
Мова:
Українська
мають опорні стійки, наприклад п’ятикутні. Недоліком цієї схеми є наявність жорстких карнизних вузлів, у яких діють згинальні моменти, що ускладнюють їх конструкцію.
По конструкції поперечного перерізу дерев'яні рами поділяються на клеєдерев’яні, суцільнодерев'яні і клеєфанерні. Трьохшарнірні клеєдерев'яні рами заводського виготовлення є одним з основних видів дерев'яних рам. Вони бувають беспідкосними і можуть мати від двох до чотирьох підкосів (рис. 7.2). Елементи цих рам мають прямокутні клеєдерев’яні перерізи До недоліків ломаноклеєної рами відноситься те, що їх важко транспортувати, деревина в зоні перелому осі і зубчатого стику, де діють максимальні згинальні моменти, працює на нормальні напруження від стиску з згином під значним кутом до напрямку волокон.
Рис. 7.2. Клеєдеревяні трьохшарнірні рами: а — гнутоклеєная; б — ломаноклеєная; в — четирьохпідкосна;
г — двопідкосна; д -із внутрішніми опорними підкосами; е — із зовнішніми опорними розкосами
Гнутоклеєна трьохшарнірна рама (рис. 7.2, а) складається з (напіврам Г-образної форми прямокутного перемінного перерізу, вигнутих при виготовленні в зоні майбутнього карнизу. Перевагою цієї рами є те, що вона складається тільки з двох великих елементів — напіврам, що з’єднуються при зборці всього трьома вузлами-двома опорними і одним коньковим. Друга перевага - це змінна висота перерізів — максимальна в зоні згина, де діють максимальні згинальні моменти, і мінімальна в вузлах, де моменти відсутні
Технологія виготовлення гнутих клеєдеревяних напіврам змінного перерізу більш складна і трудомістка, ніж прямих елементів. При виготовленні цих напіврам застосвуються тонкі дошки, які дозволяють гнути їх по мінімальному що допускається радіусу r >=150. Це підвищує трудомісткість виготовлення, витрату деревини при остружці і клею. Крім того, у зонах карниза для обпирання на них настила покриття вимагаються додатково похилі стержні
Ломаноклеєна рама (рис. 7.2,б), або клеєдерев'яна рама з прямолінійних піврам на зубчатих шипах складається з двух напіврам. Кожна напіврама має Г-образну форму з переломом осі в місці карнизного вузла. Напіврама складається з двох прямих елементів — стійки і напівригеля, що мають змінні перерізи, максимальні в зоні перелому осі. Ці елементи з'єднуються під необхідним кутом похилим зубчастим шипом. Ломаноклеєна рама має тіж переваги, як і гнутоклеєна.
Клеєдерев’яна трьохшарнірна чотирьохпідкосна рама (рис. 7.2, в) складається з двох стійок, двох напівригелів перемінної висоти перерізу і чотирьох підкосів постійного перерізу, що з'єднують стійкі з ригелем. Підкоси створюють додаткові опори для ригеля, що приводить до зменшення згинальних моментів у ригелі в порівнянні з безпідкосною рамою. Особливо зменшуються при цьому моменти в стійках. Ця рама є збірно-розбірною і складається з прямих клеєдерев’яних елементів, простих у виготовленні, що легко можуть транспортуватися будь-яким видом транспорту. Основним недоліком цієї рами є більше, чим у беспідкосних рамах, число елементів і вузлів, что підвищує трудомісткість виготовлення і зборки. Підкоси також зменшують вільний простір приміщень, тому застосування цих рам найбільше раціонально в покриттях навісів.
Двохпідкосна клеєдеревяна трьохшарнірна рама (рис. 7.2, г) складається з двох стійок, двох напівригелів перемінного перерізу і двох підкосів постійного перерізу. До недоліків цієї рами відноситься наявність значних розтягуючих зусиль у карнизних вузлах, для спрйняття яких необхідне застосування металевих кріплень і гвинтів. Крім того, згинальні моменти в стійках і ригелях цієї рами значно більші, ніж у рамах з парними підкосами. Підкоси зменшують вільний простір приміщення.
Клеєдеревяна трьохшарнірна рама з опорними підкосами (рис. 7.2, д) складається з двох напівригелів перемінного перерізу, двох підкосів і двох стійок постійного перерізу. Основні переваги цієї рами ті ж, что й інших підкісних рам. Основні недоліки — це робота стійок на розтягання і згин від вітрового навантаження, що ускладнює конструкцію їх вузлових кріплень, та значна довжина стиснутих підкосів, переріз яких визначаються з умови гнучкості, що гранично допускається.
Клеєдеревяна трьохшарнірна рама з зовнішніми розкосами (рис. 7.2, е) відрізняється від попередньої тільки зовнішнім розташуванням розкосів. Переваги її і недоліки ті ж, що й інших підкосних рам. Зовнішні розкоси працюють у цій рамі на розтяг і можуть виготовлятися як із клеєної деревини, так і сталі. При цьому вони не зменшують внутрішнього простору приміщення .
Рис. 7.3. Двухшарнірні клеєдерев’яні рами: . а- з жорсткими опорами й аркою; б-із жорсткими опорами і фермою;
в - із шарнірними опорами і клеедере’вянною балкою.
Двухшарнірні клеєдерев’яні рами (рис. 7.3) складаються з трьох .конструктивних елемент - двох вертикальних стійок і горизонтального ригеля. Їхня основна перевага — це відносна простота виготовлення і транспортування прямих стійок і балкових конструкцій ригелів у порівнянні з гнутими і ломаними напіврамами. Крім того, їх горизонтальні ригелі зручні для кріплення до них необхідної в деяких приміщеннях підвісної стелі.
Опорні і конькові вузли гнутоклеєних і ломаноклеєних рам можуть мати конструкції аналогічні конструкціям опорних і конькових вузлів клеєдерев’яних арок. Опорні вузли цих рам виготовляються з використанням металевих башмаків з опорними листами, подвійними фасонками і діафрагмами,які перадають зусилля в стійках на фундаменти. При цьому в гнутоклеєній рамі з постійним перерізом стійки діафрагма може бути приварена до опорного листа (рис. 7.4, а), а в ломаноклеєній рамі з стиками перемінної висоти між діафрагмою й опорним листом