Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Конституційне право України

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
109
Мова: 
Українська
Оцінка: 

за волевиявленням виборців.

Принцип особистого голосування, який безпосередньо не передбачено Конституцією України, але включено до всіх виборчих законів, означає, що кожен виборець голосує на виборах особисто. Голосування за інших осіб чи передача виборцем права Голосу будь-якій особі забороняється.
Поняття та види виборчих систем
Поняття «виборча система» вживається у двох розуміннях:
у широкому розумінні – це впорядковані суспільні відносини, що складають порядок виборів органів публічної влади;
у вузькому розумінні – це спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.
Найчастіше це поняття застосовується саме у вузькому розумінні. Розрізняють такі види виборчих систем.
Мажоритарна виборча система, при застосуванні якої обраними вважаються ті кандидати, які отримали встановлену більшість голосів. Вона застосовується у 83 державах світу, зокрема у США, Франції, Великобританії, Канаді. Може застосовуватися в одномандатних та багатомандатних виборчих округах.
Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідних для обрання кандидата, розрізняють:
• мажоритарну систему абсолютної більшості – вимагає для обрання більше половини голосів від усіх зареєстрованих виборців або загальної кількості поданих голосів або поданих дійсних голосів. За цієї системи встановлюється нижня межа участі виборців у голосуванні. Якщо її не досягнуто, вибори вважаються недійсними.
• мажоритарну систему відносної більшості – обраним вважається кандидат, який отримав більшу кількість голосів, ніж інші кандидати. За цієї системи, як правило, не встановлюється обов'язковий мінімум участі у голосуванні. В Україні застосування цієї системи передбачено на виборах депутатів сільських, селищних рад та сільських, селищних, міських голів.
• мажоритарну систему кваліфікованої більшості – передбачає, що обраним вважається кандидат (список кандидатів), котрий отримав кваліфіковану кількість голосів, яка перевищує абсолютну більшість (2/3, 3/4 тощо).
Пропорційна виборча система передбачає, що депутатські мандати розподіляються пропорційно кількості голосів виборців, зібраних партіями у межах виборчого округу. Ця система застосовується у 57 країнах світу, зокрема в Іспанії, Італії, Португалії, ФРН, Ізраїлі (у Конституціях 16 з 25 країн-членів ЄС передбачено закріплення цієї виборчої системи для парламентських виборів).
За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють такі види пропорційної системи теми:
з жорсткими списками, за яких виборець не може впливати на послідовність розташування кандидатів у виборчому списку політичної партії (застосовується в Україні на всіх видах виборів з використанням пропорційної виборчої системи) ;
з преференціями (саме цей різновид пропорційної системи є найбільш ефективним, оскільки дозволить громадянам обирати не лише партії, а й надавати переваги тим або іншим депутатам) ;
з напівжорсткими списками, коли здійснюється голосування за список у цілому і водночас визначаються преференції.
Для пропорційного розподілу мандатів між партіями у світовій практиці використовуються два методи.
Метод виборчої квоти (метра, коефіцієнта), за якого для визначення кількості місць, які отримає кожен список під час розподілу, застосовується дільник. Відповідно до ч. 7 ст. 96 Закону України «Про вибори народних депутатів України» таким дільником є кількісний склад Верховної Ради України, визначений Конституцією України.
При цьому з метою уникнення входження до парламенту дрібних партійних угрупувань, що конфліктують між собою, законодавчо встановлюється загороджувальний бар'єр, тобто певний відсоток голосів виборців, які повинен отримати список політичної партії для того, щоб партію було допущено до розподілу депутатських мандатів..
Практика встановлення законодавчих обмежень при визначенні результатів голосування за пропорційною системою досить поширена в багатьох країнах світу. При цьому величина бар'єра може різнитись від 0, 67% у Нідерландах до 30% для виборчих коаліцій у Греції. У Польщі до розподілу мандатів допускаються політичні Партії, списки яких отримали не менше 5% по країні, а для виборчих коаліцій ця цифра становить 8%. Крім того, що більше учасників входять у виборчу коаліцію, то вищим стає бар'єр. Гак, у Чехії для деяких партій він становить 5%, для коаліцій з ДВОХ учасників – 7%, з трьох – 9%, з п'яти – 11%. Щоправда, ЯКЩО при такому розподілі мандатів у парламенті будуть представлено тільки дві партії, то бар'єр знижується на один відсотокток для кожної із зазначених категорій.
Метод подільників полягає в послідовному поділі кількості голосів, отриманих кожним списком кандидатів на певну серію подільників.
Змішана виборча система передбачає поєднання в різних варіаціях мажоритарної та пропорційної систем. За такої системи виборцю надаються два голоси. Вона застосовується у випадках, коли триває пошук оптимальної для держави виборчої системи.
Європейський суд з прав людини як інституційна гарантія
Механізму захисту прав особи вважається діяльність європейського суду з прав людини. Цей механізм вперше був введений в Європейській Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. В наступному він був вдосконалений протоколом №11, який був прийнятий….
Зокрема була спрощена процедура розгляду справи, зменшені строки протягом яких справа розглядається в ЄСПЛ, крім того було ліквідовано комісія з прав людини,
На сьогоднішній день кожна держава представлена одним суддею, при цьому суд складається лише з представників держав, які ратифікували Конвенцію. Члени суду обираються парламентською асамблею Ради Європи, строком на 6 років, при цьому кожна держава висуває 3 кандидатів, з яких обирається лише 1. У відповідності з планом дій, прийнятим на ІІ саміті Ради
Фото Капча