Контроль і ревізія

Слово контроль (від фр.controle – список, який ведеться у двох примірниках; тут – повторне повернення до раніше розглянутого питання, його перевірка) означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної доцільності.

Невід’ємною складовою частиною єдиної системи фінансово-господарського контролю є економічний контроль. Поняття "економічний" підкреслює сферу поширення контрольних функцій лише на галузь економіки як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин суспільства, його базис.

При обґрунтуванні економічної суті контролю важливим є чітке розмежування його складових. По-перше, він виконує функції фінансового контролю і, по-друге, соціального, економічного та політичного управління.

Фінансовий контроль – одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Він передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів роботи. Сферою фінансового контролю є господарські операції, здійснювані з використанням грошей, а в окремих випадках і без них (наприклад, бартерні угоди). Фінансовий  контроль охоплює

такі показники: виторг від реалізації продукції та інші надходження, основні види витрат, стан обігових коштів, активів і пасивів балансу, рентабельність, фінансовий стан і платоспро- можність підприємства, розрахунки з бюджетом та кредитними установами, дебіторсько- кредиторську заборгованість тощо.

 

Фінансовий контроль базується на матеріалах бухгалтерського обліку. А тому, вивчаючи стан бухгалтерського фінансового обліку необхідно враховувати, що основним джерелом контролю  є  економіко-правова  структура  фінансів  суб'єктів  підприємницької  діяльності: пасив – звідки надійшли гроші, і актив – куди вони вкладені (інвестовані). Детальному дослідженню підлягають затрати і доходи, тобто дані управлінського обліку за центрами відповідальності. Таким чином, суть фінансово-господарського контролю полягає в регулюванні процесу відтворення відповідно до чинного законодавства.

Важливою складовою економічного контролю є його соціально-політичні аспекти. Це стосується  переважно  соціального  управління  і  політичного  керівництва  держави.  В  ци х умовах контроль як функція соціального управління – це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою встановлення відхилень від заданих параметрів. Як функція соціального управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта.

Як  функції  соціального  управління,  у  контролі  яскраво  виявляється  його інформаційна і корекційна суть. Контроль є універсальним засобом одержання інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для того, щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу отримувати оперативну інформацію, яка об'єктивно відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність діяльності затвердженій соціальній програмі, дає змогу виявити  недоліки  в  прийнятих  рішеннях,  в  організації  виконання,  способах   і  засобах реалізації.

Як функція політичного керівництва контроль є засобом зміцнення демократії в умовах багатопартійного суспільства. Основна спрямованість контролю полягає в перевірці виконання правлячою партією своїх програмних настанов і передвиборних платформ щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни і подальшого зростання добробуту народу. Досвід показує, що після приходу до влади правляча партія не завжди виконує передвиборні програми. Тому завдання контролю – своєчасно виявляти ці порушення і конституційно усувати їх.

Як складова і невід’ємна частина економічної науки, економічний контроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств з різними формами власності. При цьому поєднується державний контроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у виконанні державних замовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість і якість асортименту продукції.

Наукою і практикою доведено, що раціональне господарювання неможливе без застосування економічних заходів щодо дотримання законодавства в галузі господарської політики, тобто без систематичного і дієвого контролю з боку держави за виробництвом, споживанням суспільного продукту, використання як живої, так і матеріалізованої суспільної праці.

Таким чином, враховуючи економічні, юридичні, соціальні та політичні аспекти можна відмітити, що контроль - це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування  об'єкта  управління  прийнятим  управлінським  рішенням,  визначення результатів управлінського впливу на керований об'єкт з виявленням відхилень, допущених в ході виконання цих рішень. За допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях із метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.

Крім того, що економічний контроль поширюється на сферу розвитку народного господарства – галузі, підприємства, він передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом  підприємства,  конкурентоспроможністю  його  продукції  на  внутрішньому  і  світовому

ринку. Отже, зміст економічного контролю – це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне господарювання підприємств з різними формами власності в умовах ринкових відносин.

 

Як   економічна   категорія   фінансово-господарський   контроль