Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Контрольна робота з дисципліни "Соціологія" №Соц-000004

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Тому слід порушити питання: чи варта додаткова ефективність, яку можна одержати, того ризику, на який я (фірма) йду? Як правило, менеджери не прагнуть мінімізувати ризик, а йдуть на ризик прийнятний і контрольований. Роблячи вибір, менеджер аналізує, зважує цілий ряд суджень. Дуже важливо ці судження логічно вибудувати. Адже рішення, яке потрібно прийняти, ґрунтується на певній сумі оцінюваних суджень. Однак трапляються в практиці підприємництва й неоднозначні рішення, які називаються бінарними. У бінарній ситуації є дві діаметрально протилежні альтернативи. Як правило, це конкуруючі альтернативи, що змушують робити вибір на зразок так/ні, або/або, наприклад, відкривати ще одну майстерню або ні. Ці рішення відрізняються високим ступенем невизначеності. Протилежний характер альтернатив змушує тих, хто приймає рішення, займати полярно протилежні позиції, що найчастіше паралізує вибір. Бінарне рішення відбиває неприродний стан речей. Ця неприродність викликається обмеженнями, які накладаються на вибір. Обмеження на кшталт "так або ні", "робити або не робити" різко звужують можливості вибору. Тому досить небагато рішень можна ухвалювати в такому вигляді. Більшість бінарних ситуацій виникає в результаті того, що не проводиться серйозний і поглиблений аналіз проблеми.

Причини виникнення бінарних ситуацій можна сформулювати так:

  1. Переадресування ухвалення рішень вищим керівникам. Підлеглі, постачальники або інші особи, які хочуть вплинути на рішення, найчастіше подають його на розгляд у бінарній формі. Така спроба, навмисна чи ні, спрямована на те, щоб змусити до вибору, що відповідає інтересам конкурента.
  2. Поверховий аналіз проблеми. Задавати запитання про те, чи існують різні шляхи досягнення однієї і тієї ж мети, у багатьох організаціях не вважається прийнятним типом поведінки. "У результаті бінарне рішення стає способом життя.
  3. Обмаль часу для розробки оптимальних рішень. Під тиском дефіциту часу найчастіше швидше просто вибрати курс дій, ніж встановити обґрунтованість самої постановки проблеми, що підлягає розв'язанню. Готовність і здатність брати на себе відповідальність за те, щоб сказати "так" або "ні", культивується й заохочується в багатьох фірмах. Слід застерегти, що заохочення рішучості може призвести до ототожнення її з самим ухваленням рішень. За таких умов серйозний аналіз фактів починає сприйматися як незграбність і перестраховка. І тоді бінарне рішення стає загальновизнаним і вирішальним критерієм оцінки ефективності менеджера.

Виправданість бінарних рішень у деяких випадках. Є ситуації, в яких менеджер, розглядаючи ланцюг рішень, доходить до конкретного рівня: так або ні. Така ситуація, як правило, складається як результат послідовності свідомо прийнятих рішень і є заключним рішенням у цьому ланцюзі. Прикладом обґрунтованої бінарної ситуації може бути рішення на зразок "виготовити або купити", особливо тоді, коли джерело постачання тільки одне.

При прийнятті багатоваріантного рішення перші два кроки відповідають стандартному процесу рішення. Це постановка мети рішення і встановлення критеріїв, які мають використовуватися при його прийнятті. Критерії слід поділити на обмеження й бажані характеристики, а останні проранжувати за відносною цінністю їх. Важливо при цьому враховувати те, що в цьому разі використовувати критерії для визначення відносної цінності альтернатив на основі порівняння їх неможливо, тому що труднощі порівняння, скажімо, п'ятдесяти й більше альтернатив практично нездоланні. Тому список критеріїв необхідно перетворити в абсолютну шкалу виміру, що дає змогу кожну альтернативу оцінювати саму по собі й зробити правильніший вибір.

Найбільшу увагу сучасний менеджмент приділяє процесу ухвалення інноваційного рішення, яке передбачає певне нововведення, тобто формування й реалізацію раніше невідомої альтернативи. Менеджери частіше всього опиняються в ситуації, коли вони мають виробити нові й більш ефективні шляхи розв'язання проблем або досягнення результатів. А це краще всього робити за допомогою інноваційного процесу.

У разі, коли жодна з відомих альтернатив не є підходящою, можна використати метод оптимізації критеріїв. Головна ідея цього методу полягає в припущенні, що комбінування кращих рис відомих альтернатив може привести до найефективнішого рішення. Ця процедура застосовується для того, щоб допомогти прийняти рішення в ситуаціях, де традиційні методи вироблення альтернатив не дають або ж не можуть дати прийнятних результатів.

Перший крок у застосуванні методу оптимізації критеріїв - це впорядкування повного переліку бажаних кінцевих результатів, тобто критеріїв. Оскільки альтернатив поки що немає й оцінювати нічого, їх називають критеріями для конструювання. Критерії для конструювання альтернатив створюють стимули й задають напрями для творчого висування ідей.

На другому кроці береться по черзі кожний критерій і конструюються "ідеальні" рішення щодо досягнення кінцевого бажаного результату.

У цей період не оцінюється ніяка альтернатива. У процесі роботи керуються таким судженням: як може виглядати альтернатива, що ідеально відповідає даному критерію? Такий процес повторюється для кожного критерію доти, доки не буде визначено оптимальних критеріїв (ідей).

Саме на цій стадії розроблення рішень на основі критеріїв і потрібні новаторські ідеї. Найкраще це досягається мозковою атакою або іншою формою групової творчості. Тут особливо важливо дотримуватися основних принципів організації інноваційної діяльності. Свобода в розробленні ідей підвищує імовірність висування компонентів, що увійдуть в остаточне інноваційне рішення. Після того як складено список оптимальних ідей за кожним із критеріїв окремо, важливо оцінити їх і спробувати сконструювати на їхній основі комбіновану, комплексну альтернативу. Приступаючи до комбінування оптимальних ідей за окремими критеріями в остаточну альтернативу, необхідно в першу чергу перевірити їх на сумісність. На цій стадії ключову роль відіграє компетентне судження керівника, тому якщо ідеї за двома критеріями суперечать одна одній, то необхідно

Фото Капча