Корекція модулюючого впливу сечовини на стан антиоксидантної системи організму при напруженій м’язовій діяльності

 

Актуальність. Пошук шляхів підвищення фізичної працездатності, прискорення протікання відновлювальних процесів після значних фізичних навантажень завжди вважалися найбільш актуальними проблемами фізіології спорту. Особливу зацікавленість ці питання викликають у спорті вищих досягнень, у якому поряд із постійним вдосконаленням методики тренувального процесу все більша увага приділяється пошуку можливостей використання додаткових ергогенних засобів стимуляції спортивної працездатності, які не належать до допінгу (А. П. Азізов, 1998, І. Г. Борисова, 1989, Р. Д. Сейфула, 1989-1998, R. Collom, 1992, D. R. Lamb, 1991, M. Wiliams, 1997 і ін.). Визначної значимості разом з цим набуває з'ясування як динаміки, так і характеру біологічної активності в організмі деяких проміжних та кінцевих продуктів метаболізму, які відповідно до закономірностей складних міжсистемних взаємовідносин можуть відігравати істотну роль в адаптації організму до значних м'язових напружень. Серед таких метаболітів на особливу увагу заслуговують продукти білкового обміну, зокрема, сечовина, щодо активності якої до теперішнього часу накопичена значна кількість даних (А. Ю. Виноградов, 1994, М. У. Кенія, 1993, А. І. Лукаш, 1993, В. І. Стабровська, 1983, P. Fild, 1993, R. Hendler, 1993, F. Wenke, 1995, G. Xingi, 1995).

Одним із помітних ефектів сечовини є її участь як активного перехоплювача вільних радикалів у водяній фазі (H. H. Graper, 1993, E. Niki, 1986, Y. Yamomoto, 1986) у механізмах антиоксидантного захисту від ушкоджуючого впливу вільнорадикальних процесів, які активуються у клітинах активно функціонуючих органів під час фізичних навантажень (І. А. Волчегорський, 1996, Д. А. Дятлов, 1996, P. Foxdahl, 1994, I. Frey, 1994, G. Karlsson, 1997, A. Knutson, 1994).

Таким чином, уточнення характеру впливу сечовини на функціональний стан як окремих антиоксидантних, так і інших метаболічних і функціональних механізмів, які забезпечують фізичну працездатність, може відкрити нові підходи до пошуку і застосування засобів, які сприяють підвищенню опору організму до напруженої м'язової діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є розділом теми 2. 3. 7 “Вивчення застосування препаратів природного та синтетичного походження у процесі підготовки спортсменів збірних команд України”, зведеного плану НДР з фізичної культури та спорту на 1998-2000 роки (№ держреєстрації 096U10536).

Мета роботи – визначити вплив сечовини на окремі показники стану антиоксидантної системи (АО-системи) організму під час напруженої м'язової діяльності та з урахуванням з’ясованих особливостей знайти можливість підвищення ефективності тренувальної і змагальної діяльності спортсменів у видах спорту, які потребують вияву витривалості.

Задачі дослідження:

1. Вивчити вплив напруженої м'язової діяльності на динаміку сечовини в крові спортсменів у зіставленні з динамікою концентрації проміжних продуктів метаболізму вуглеводів і жирів у відновлювальному періоді, а також на показники, які характеризують якісні сторони рухової діяльності спортсменів.

2. Дослідити рівень антиоксидантної активності сечовини та її вплив на стан окремих ланок АО-системи в організмі.

3. Вивчити вплив сечовини на процеси окисного фосфорилювання в ізольованих мітохондріях.

4. Визначити вплив високих концентрацій сечовини на фізичну працездатність експериментальних тварин.

5. Обгрунтувати доцільність використання конкретного біологічно – активного засобу і висловити рекомендації з корекції стану АО-системи (з урахуванням впливу на цей стан сечовини) для підвищення опору організму спортсменів до напруженої м'язової діяльності.

Наукова новизна. Додатково до вже відомих наукових даних про біологічні ефекти сечовини в організмі людини вперше встановлений вплив цього метаболіту на стан АО-системи крові спортсменів під час напруженої м'язової діяльності та запропонований спосіб його корекції (за допомогою ліпоєвої кислоти) для підвищення ефективності тренувальної діяльності спортсменів у видах спорту, які потребують вияву витривалості.

Теоретична і практична значимість отриманих результатів. Результатами роботи, а також висновками, які зроблені на їх підставі, доведено, що науковим обгрунтуванням пошуку засобів підвищення ефективності тренувальної діяльності спортсменів за допомогою біологічно-активних речовин та факторів харчування є дані про модулюючий вплив продуктів субстратного метаболізму, зокрема, сечовини, на стан АО-системи організму під час значних фізичних навантажень.

Запропоновано науково-обгрунтований підхід до використання ліпоєвої кислоти, як профілактичного засобу, який чинить антиоксидантну і ліпотропну дію та послаблює несприятливий вплив високих концентрацій сечовини в крові спортсменів під час значних м'язових навантажень.

Отримані експериментальні дані ранкової динаміки показників, які характеризують переважаючу активізацію вуглеводного, жирового та білкового обмінів для забезпечення процесів відновлення підвищують ефективність керування тренувальним процесом у видах спорту, які пов'язані із розвитком витривалості.

Реалізація рекомендацій впроваджена у практику тренувального процесу збірної команди України з легкої атлетики (біг на середні дистанції) і сучасного п’ятиборства, про що свідчать акти впровадження.

Апробація роботи і декларування особистого внеску дисертанта в отримання наукових результатів. Матеріали дисертації повідомлені й обговорені на III міжнародній конференції «Sports Science of Young Scientists, Masters and Ph D Students» (жовтень 20-21, Тарту, 1994), на Міжнародній конференції «The Modern Olympic Sports» (травень 16-19, Київ, 1997), а також на засіданнях кафедри медико-біологічних основ фізичної культури і спорту НУФВС України і засіданнях лабораторії спеціалізованого спортивного харчування ДНДІФВС протягом 1996 – 1999 років.

Внесок автора полягає у розробці теоретичного підгрунтя і наукового підходу до розв’язання питань, які пов'язані із темою дисертації, організацією та проведенням експериментальних досліджень, отриманні фактичного матеріалу, проведенні теоретичного аналізу отриманих даних, а також розробці на підставі обліку біологічної активності сечовини і динаміки