Корекція модулюючого впливу сечовини на стан антиоксидантної системи організму при напруженій м’язовій діяльності

У цьому випадку на підставі отриманих даних пошук шляхів запобігання неадекватній реакції організму під час напруженої м'язової діяльності, яка виражається у значному збільшенні концентрації сечовини в крові, слід вважати науково обгрунтованим підходом до вибору засобів фармакологічної корекції з метою підвищення фізичної працездатності спортсменів, які виконують фізичні вправи, спрямовані на розвиток витривалості. Одним із способів корекції модулюючого впливу сечовини на стан АО-системи є попереднє (за 60... 90хв) вживання ліпоєвої кислоти у період виконання «ударних мікроциклів».

В експериментальній частині досліджень ми спостерігали захисну дію цього препарату стосовно дуже важливих у функціональному відношенні SH-груп білків і ферментів, які, як відомо, в першу чергу піддаються окисленню під час стресових впливів на організм людини (P. M. Jareman, 1996, R. J. Maxwells, 1996). У цьому випадку ЛК виконує роль донора тиолових груп – збільшує їхній загальний пул, що, у свою чергу, запобігає окисленню ендогенних SH-груп білків і ферментів під час напруженої м'язової діяльності.

Позитивним варто вважати також стимулюючий вплив ЛК на ліпідний обмін, оскільки за умов напруженої м’язової діяльності, під час яких запаси м'язового глікогену є одним із головних чинників, які обмежують фізичну працездатність, більш ефективне використання як енергетичного джерела жирів виявляє економізуючий ефект стосовно запасів глікогену (M. S. El-Saed, 1995, J. U. Hill, 1996, J. O. Hollizy, 1996, S. M. Phillips, 1997, A. J. Ratty, 1995). Це створює більш вигідні умови для зберігання високої спеціальної працездатності і віддалення процесів стомлення під час значних і тривалих м'язових навантажень.

Характерно, що застосування ліпоєвої кислоти спортсменами під час навантажень різної спрямованості сприяє меншій «напруженості» анаеробних механізмів енергозабезпечення, що виявилося в меншому накопиченні лактату, яке також є одним із чинників стомлення (M. De Groot, 1993, G. W. Mainwood, 1995, J. M. Metzger, 1992), в крові дослідних груп порівняно з випробуваними контрольних груп (мал. 3).

Відповідно до останніх уявлень причини ушкодження клітинних і субклітинних мембранних структур, які призводять до порушення акту напруження і розслаблення м'язового волокна, пов'язують із надмірною активізацією процесів перекислого окислення ліпідів (ПОЛ)  (S. K. Donaldson, 1990, G. Karlsson, 1997). До 80-х рр. ці ушкодження пов'язували з високоенергетичним фосфатним механізмом енергозабезпечення, накопиченням лактату, зниженням pH (M. Hiller, 1972). Загальною ознакою для цих ушкоджень є набрякання мітохондрій. У цьому випадку, як свідчать результати наших досліджень, застосування перед значними фізичними навантаженнями ліпоєвої кислоти, яка має властивості тіолового антиоксиданта, сприяє попередженню несприятливих змін у м'язових волокнах і, зокрема, розвитку «напруженності» м'язів, а, отже, здійснює сприятливий вплив на стан опірно-рухового апарату.

Відомо, що швидкісні якості під час стомлення (або на фоні неповного завершення процесів відновлення) пригнічуються найбільшою мірою, а їхня динаміка здатна чітко відображати ефективність відновлювальних процесів (І. Ю. Бондарчук, 1982). Результати бігу на 60 м, які визначались до і наступного дня після 15-ти кілометрового пробігу, свідчать про менший ступінь зниження цих якостей у дослідній групі спортсменів, що доводить вірність обраного підходу до вибору засобу корекції модулюючого впливу сечовини на стан антиоксидантної системи під час напруженої м'язової діяльності.

Наведені у дисертаційній роботі результати досліджень ще раз свідчать про те, що вибір засобів для підвищення фізичної працездатності у конкретних видах спорту важливо здійснювати з урахуванням специфічних для їхньої діяльності біологічних процесів (Р. Д. Сейфула, 1998, А. П. Азізов 1998, M. Wiliams, 1997). В обраному випадку для видів спорту, які потребують вияву витривалості, вивчення біологічних ефектів сечовини і, зокрема, її вплив на стан АО-системи розкриває нові підходи для пошуку засобів і методів підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності. Одним із таких засобів, як свідчать проведені дослідження, є ліпоєва кислота.

 

 

1. Модулюючий вплив сечовини (in vitro) на стан антиоксидантної системи залежить від її концентрації в крові.

1. 1 Сечовина у фізіологічних концентраціях, які відповідають нормі (від 3, 3 до 7, 5 ммоль*л-1), достовірно не впливає на стан антиоксидантної системи.

1. 2 Модулюючий вплив сечовини на стан антиоксидантної системи виявляється у випадках підвищення її концентрації в крові, починаючи з 10 ммоль*л-1.

1. 3 Прооксидантна дія сечовини реалізується через тіол-дисульфідну ланку антиоксидантної системи за рахунок зниження вмісту загальних SH-груп білків та ферментів, а також через зниження активності супероксиддисмутази та каталази. Антиоксидантна дія – через пригнічення ініціації катіонами Fe2+ процесів перекисного окислення ліпідів.

2. Сечовина (in vitro) розладнює протікання процесів дихання та фосфорилювання в ізольованих мітохондріях, навіть у відносно незначних фізіологічних концентраціях (1, 7 ммоль*л-1). Значні її концентрації повністю пригнічують функцію мітохондрій.

3. Природний тіоловий антиоксидант – ліпоєва кислота – запобігає прооксидантній дії сечовини. Обгрунтуванням доцільності вживання висококваліфікованими спортсменами ліпоєвої кислоти з метою підвищення фізичної працездатності під час значних навантажень як аеробного, так і аеробно-анаеробного характеру можуть бути такі її ефекти: запобігання зниженню в крові концентрації загальних