Кредит в ринковій економіці України: сутність, форми і роль

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

за найменших витрат на обслуговування клієнтів. Але при цьому підвищується ризик кредитування, насамперед внаслідок впливу різних чинників, зокрема таких, що мають об’єктивний характер (наприклад, міжнародна економічна криза, отримання кредитних ресурсів у міжнародних банках, підвищення рівня інфляції, економічна політика держави, заходи Національного банку України та інші). Крім того, через достатньо велику конкуренцію з боку інших банків та різних фінансових структур банки змушені знижувати відсоткову ставку за кредитами, що впливає на зменшення прибутку. У розвинутих країнах світу існують різноманітні джерела отримання прибутку від проведення інших банківських операцій (наприклад, обслуговування платіжних карток, різноманітні трастові операції з обслуговування майна клієнтів, консалтингові послуги, отримання комунальних платежів та інші).

2. Зниження відсотка за користування кредитом. З урахуванням того, що комерційні банки орієнтуються на ставку рефінансування Національного банку України, вони встановлюють відсоткову ставку на рівні не нижче ніж ставка НБУ і додають свій відсоток для відшкодування власних витрат та отримання прибутку (іноді до 10-12%). Але у розвинутих країнах світу маржа комерційних банків при поточному кредитуванні встановлюється на рівні 3-4%. Через велику маржу вітчизняних банків підприємствам та фізичним особам брати кредити невигідно.

3. Спрощення процедури видачі кредиту. Основною умовою видачі кредиту є гарантованість його повернення. При цьому головним засобом залишається застава або гарантія третьої особи. Комерційні банки повинні страхуватись від ризику неповернення наданого кредиту, але в більшості випадків вартість майна, яке приймається як застава, оцінюється на рівні 50-60% від його ринкової вартості, що ставить кредитоотримувача в достатньо скрутні умови.

4. Подолання недовіри до банківської системи з боку юридичних та фізичних осіб. Одним з джерел грошових коштів, які надаються в позику, є грошові ресурси клієнтів банку. Постійна зміна валютних курсів, умов зберігання та видачі депозитів призводить до відтоку грошових ресурсів з вітчизняних банків і викликає недовіру до банківської системи. Крім того, деякі комерційні банки змінюють, без відповідного повідомлення клієнтів, умови встановлення відсоткових ставок, повернення кредиту та інше.

5. Підвищення ефективності діяльності кредитних бюро різних банків та об’єднання їх в єдину взаємопов’язану мережу. Нестикування їх роботи призводить до можливості отримання кедитних ресурсів різними злочинцями та аферистами, що завдає суттєвих втрат комерційним банкам. Крім того, недостатньо застосовуються можливості системи страхування діяльності банків.

6. Диверсифікація банківського кредитування. Надання кредитів банками має на меті отримання швидких грошей, тому банки в основному надають короткострокові кредити. Вони зазвичай застосовуються для кредитування обігових ресурсів і надаються підприємствам торгівлі, масового харчування та туристичного бізнесу. Це дає комерційним банкам тимчасову вигоду, але має невеликий макроекономічний ефект. Банки неохоче надають кредити під інноваційні проекти, придбання основних фондів, новітніх технологій. Це призводить до зменшення продуктивності та ефективності праці в національній економіці, зниження валового внутрішнього продукту тощо. Недостатньо активно та ефективно банки працюють під час проведення лізингових операцій, відтак втрачаючи можливість отримання додаткового прибутку.

Для забезпечення фінансової стабільності банківської системи України та розвитку банківського кредитування у період економічної кризи необхідно:

- підвищити рівень капіталізації банківського сектора шляхом залучення додаткового акціонерного капіталу;

- удосконалити процедури санації, реорганізації та ліквідації банків;

- підвищити конкурентоспроможність банківських послуг шляхом заміщення готівкових розрахунків на безготівкові платіжні інструменти;

- запровадити стимули для комерційних банків, які кредитують інноваційні проекти;

- збільшити кількість державних банків, їх капітальні ресурси та посилити ролі. державних банків на вітчизняному фінансово-кредитному ринку;

- запровадити державне обмеження відсотків за кредитами та здійснювати контроль за дотриманням цього обмеження;

- законодавчо закріпити як критерій проблемного банку скорочення його регулятивного капіталу на 20 і більше відсотків.

- розробити програму покриття бюджетного дефіциту за рахунок, переважно, внутрішніх запозичень [25, 38].

Спираючись на вищезазначені заходи можна сподіватись на оздоровлення національної економіки у найближчий час.

Висновки

Кредит – явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв’язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п’ять етапів:

- формування вільної вартості;

- розміщення вільної вартості в позички;

-використання позиченої вартості на потреби позичальника; -вивільнення позиченої вартості з обороту позичальника;

- повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів. Рух кредиту здійснюється за певними закономірностями, які зумовлюються особливою сутністю кредиту. Ці закономірності є визначальними чинниками в організації управління кредитними відносинами. На їх підставі формуються принципи (правила) кредитування. Основними принципами кредитування є: цільове спрямування позички; строковість позички; поверненість кредитору позиченої вартості; забезпеченість позички і платність користування позиченими коштами.

Під формою кредиту слід розуміти найбільш загальний прояв його сутності, що не зачіпає внутрішньої структури кредиту і не пов’язаний з конкретною характеристикою її окремих елементів. З цих позицій правомірно виділяти дві форми кредиту – грошову та товарну, які тісно пов’язані між собою і є двома сторонами вартісної форми кредиту. Подібні форми можуть мати й інші економічні інструменти (фінанси, торгівля), проте це не суперечить сутності форми як найбільш загального, контурного прояву економічного явища. Такий контур можуть мати й інші вартісні явища.

Вид кредиту – це конкретний прояв окремих елементів кредиту як економічного явища. Види кредиту можуть виокремлюватися в межах його форм і розглядатися як складові