Кримінальна відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи

2. З об’єктивної сторони злочини проти волі, честі та гідності особи за загальним правилом можуть бути вчинені шляхом активної поведінки – дії. Для деяких із них обов’язковою ознакою вчинення злочину є спосіб (використання обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи – ст. 149 КК України) або місце (психіатричний заклад – ст. 151 КК України).

Із суб’єктивної сторони зазначена група злочинів може бути вчинена лише з прямим умислом. Певні з них обов’язковою ознакою вчинення злочину передбачають мотив (корисливий або інший особистий мотив – ст. 148 КК України) чи мету (отримання прибутку – ст. 150 КК України).

За загальним правилом суб’єктом злочинів проти волі, честі та гідності особи є фізична особа, осудна, яка досягла 16-річного віку. За вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК України (захоплення заручників), відповідальність настає з 14 років. Деякі із групи злочинів проти волі, честі та гідності особи можуть бути вчинені лише спеціальним суб’єктом (ст. ст. 150-1, 151 КК України).

3. Злочини проти волі, честі та гідності особи доцільно умовно поділити на такі групи:

1) злочини проти волі, честі та гідності повнолітньої особи;

2) злочини проти волі, честі та гідності особи, яка не досягла повноліття (дитини).

4. Доцільно закріпити в ст. 147 КК України поняття заручника, розмістивши його в примітці до цієї статті. Примітку до вказаної статті викласти в такій редакції: «Заручником слід розуміти фізичну особу, яка захоплена або утримується іншою фізичною особою з метою спонукання третьої особи (фізичної, юридичної, групи осіб, держави, міжнародної організації) до вчинення чи утримання від учинення певної дії як умови звільнення захопленої або утримуваної особи».

5. У назві ст. 148 КК України доцільно замінити термін «дитина» терміном «малолітня дитина», що відповідатиме реальній дійсності. Тому назву ст. 148 КК України пропонуємо викласти в такій редакції: «Підміна малолітньої дитини».

6. Вважаємо за доцільне передбачити кваліфікуючу ознаку за підміну дитини. Звідси пропонуємо доповнити ст. 148 КК України частиною другою та викласти її в такій редакції: «Підміна чужих двох і більше дітей, вчинених з корисливих або інших особистих мотивів, – карається …».

7. Існуюча назва («Експлуатація дітей») та диспозиція ч. 1 ст. 150 КК України не узгоджуються за кількістю потерпілих (згідно із назвою відповідальність настає за експлуатацію дітей, тобто кількох дітей, а за диспозицією злочин є посяганням на дитину – одну особу). Тому цю розбіжність слід усунути шляхом зміни назви статті на «Експлуатація дитини».

8. Виходячи з потреб правозастосовної практики, необхідно доповнити ст. 150-1 КК України, яка має назву «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом», ще однією кваліфікуючою ознакою, що полягатиме в одночасному використанні для заняття жебрацтвом двох та більше малолітніх дітей.

9. Ч. ч. 1 і 2 ст. 146 КК України передбачено основні покарання у виді обмеження волі, позбавлення волі. При цьому санкції в обох випадках є альтернативними. Тоді як санкція, передбачена ч. 3 ст. 146 КК України, є відносно визначеною.

За захоплення заручника вітчизняний законодавець передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, а санкції, передбачені ст. 147 КК України, є відносно визначеними.

Ч. 1 ст. 149 КК України за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини законодавець передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, а санкція цієї норми є відносно визначеною. Тоді як за ч. ч. 2 і 3 ст. 149 КК України законодавець передбачає позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Ч. 1 ст. 151 КК України за поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здорової особи передбачено арешт, або позбавлення волі, з позбавлення права обіймати певні посади чи незаняття певною діяльністю. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (ч. 2 ст. 151 КК України). Тобто в першому випадку санкції є альтернативними, тоді як у другому – є відносно визначеними.

10. Щодо санкцій за злочини проти волі, честі та гідності дитини зазначимо таке. Так, ст. 148 КК України (підміна дитини) передбачено основні покарання у виді обмеження волі, позбавлення волі. При цьому санкції цієї норми є альтернативними. Ст. 150 КК України (експлуатація дітей) передбачено покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі, а також позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права зайняття певною діяльністю. При цьому санкції ч. ч. 1 і 2 ст. 150 КК України є альтернативними, тоді як санкція, передбачена ч. 3 ст. 150 КК України є відносно визначеною. Ч. ч. 1 і 2 ст. 150-1 КК України (використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом) передбачено такі основні види покарань, як обмеження волі, позбавлення волі. При цьому в обох випадках санкції є альтернативними. Тоді як у ч. 3 ст. 150-1 КК України передбачено лише такий основний вид покарання, як позбавлення волі. При цьому санкція вказаної норми є відносно визначеною, тобто передбачає можливість застосування лише одного виду основного покарання. Примітно, що висновки щодо санкцій решти злочинів проти волі, честі та гідності дитини (ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. ч. 2 і