Критерії багатовимірної ідентифікації соціально відторгнутих груп

На основі визначеної теорії у ході дослідження сформовано ряд гіпотез щодо взаємозв'язку  факторів та результуючої змінної – сприйняття респондентами певних груп людей, що потребують допомоги, а отже є соціально відторгнутими.

На основі визначеної теорії та гіпотез сконструйовано набір гіпотетичних життєвих ситуацій. Ситуації розглядаються як комбінації можливих значень факторів з певного визначеного набору. В такому випадку фактори виступають як виміри простору для побудови описів гіпотетичних ситуацій – віньєток. Кожен із цих факторів може приймати принаймні кілька можливих значень (або ж іншими словами, для кожного фактора фіксується кілька можливих рівнів). Кількість потенційно можливих віньєток визначається добутком кількостей рівнів всіх факторів, що складають виміри простору.

Для проведення пілотажного дослідження  сформована нами вибіркова сукупність віньєток становила 200 віньєток, які були розподілені у набори (деки), кожний з яких містив 10 описів гіпотетичних ситуацій. У ході дослідження було застосовано змішаний дизайн факторіального опитування, суть якого полягає у тому, що різні групи респондентів отримали різні деки з віньєтками, але всередині групи, деки містили однакові набори віньєток. Під час опитування респондентами представлено 120 віньєток, які були розподілені у 12 деків, кожен з яких був оцінений мінімум п’ятьма респондентами. 

Вихідна змінна (відгук) – сприйняття респондентами певних груп людей, що потребують допомоги (соціально відторгнутих груп) операціоналізована у вигляді двох шкал: за першою шкалою респондент оцінював необхідність надання підтримки від держави для зазначеної у описі гіпотетичної особи, а використовуючи другу – визначав величину щомісячної фінансової допомоги. Визначені шкали були прикріплені до кожної віньєтки. 

У межах розділу 3.2. Оцінка розробленого інструменту та аналіз результатів пілотажного дослідження представлено результати пілотажного дослідження, присвяченого розробці та апробації інструментарію для вимірювання сприйняття справедливості критеріїв розподілу державної підтримки та відповідно визначення груп соціального відторгнення. Результати аналізу розподілу відповідей за обома шкалами демонструють як наповненість визначених пунктів шкали так і достатню варіацію. Це позитивно характеризує інструмент з огляду на подальший регресійний аналіз і є особливо важливим саме для пілотажного дослідження. 

Кінцевою метою проведення дослідження із застосуванням факторіального дизайну була побудова регресійної моделі, що дозволяє вивчити вплив стимулів (комбінацій значень факторів, в просторі яких представлені віньєтки), на реакцію респондентів (на їх оцінку віньєток). За результатами аналізу виявлено, що позитивно впливають на оцінку необхідності надання допомоги від держави наступні життєві обставини потенційного реципієнта такої допомоги: відсутність роботи, що супроводжується її (роботи) активними пошуками; наявність інвалідності або ж перебування на пенсії; наявність в сім’ї дітей (не важливо якого віку); переїзд з з Донбасу в зв’язку із військовими діями, що зараз там відбуваються (статус ВПО). Негативний вплив справляють байдужість потенційного реципієнта до незалежності та єдності України а також наявність в сім’ї доходу, що перевищує 1600 грн. В той же час стать та сімейний статус потенційного одержувача допомоги на оцінки респондента впливу не демонструють. 

Результати регресійного аналізу демонструють, що очікувані статистично значущі взаємозв'язки відповідають гіпотезам, висунутим у теоретичній частині дослідження. Тобто це є певним підтвердженням зовнішньої валідності розробленого інструменту створеного для визначення багатовимірних критеріїв соціального відторгнення.  Стимули, використані у ході експерименту (віньєтки із закладеними у них факторами) відповідають заявленому змісту дизайну (гіпотезам дослідження). Разом із тим, необхідно зазначити, що у пілотному дослідженні респондентами виступали студенти, що мають значну специфіку у порівнянні із іншими соціальними групами та дорослими громадянами України в цілому. Тому у загальноукраїнському дослідженні можна чекати інших за змістом результатів. 

 

 

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: 

1. Проведений аналіз підходів до розуміння концепту соціального відторгнення засвідчив, що його вивчення як комплексного та багатовимірного явища, сформовано на основі "структурних" та "соціокультурних" теорій. Поєднання підходів дозволяє розуміти соціальне відторгнення як продукт структурних (інституціональних) факторів, що водночас поєднується з конкретними соціальними установками та культурою людей. Тобто, за умови певних труднощів, пов'язаних з економічними проблемами (наприклад доступом до ресурсів), індивіди обирають певні стратегії для їх подолання.
2. Концепт активно використовується у плануванні та вивченні соціальної політики країн Європейського Союзу, а в останнє десятиліття впроваджується в дослідження країн пострадянського простору, зокрема, Україні. 
3. Встановлено, що концепт соціального відторгнення є багатовимірним та має складну структуру, що включає дистрибутивні (економіко-структурні) та реляційні (соціокультурні) виміри. Це дає змогу розширити набір показників для аналізу рівня благополуччя людей. Виявлено, що серед основних атрибутів відторгнення виокремлюють наступні: відсутність участі у діяльності характерній, для більшої частини членів громади (суспільства), брак значимих соціальних стосунків із іншими, нестача доступу до ресурсів і забезпеченості прав громадянина. У ході вивчення мережі відношень концепту виявлено, що соціальне відторгнення частково перетинається з рядом інших концептів, які використовують для вивчення вразливих та неблагополучних верств населення. Головною відмінністю концепту є його багатовимірність.
4. За результатами ідентифікації компонентів концепту на даних міжнародних порівняльних досліджень виявлено, що структура визначених в Україні компонентів соціального відторгнення є ідентичною до виміряних компонентів у обраних для порівняння з Україною країн Європи (Польщі та Німеччині). Зокрема, це свідчить про існування явища соціального відторгнення в Україні, структурно подібного до визначеного у Європі. Це дозволяє застосовувати визначену схему вимірювання у крос-культурних дослідженнях та міжкраїнних порівнянь соціального відторгнення в Україні.
5. У ході застосування концепту відносно групи ВПО встановлено, що емпірично ідентифіковані виміри, відповідають розробленій у країнах західної Європи теорії та релевантні до обставин (подій) і соціокультурних особливостей українського суспільства. 
6. Застосування факторіального дизайну дослідження дозволило виявити існування нормативної структури щодо критеріїв притаманних групам соціального відторгнення. Зібрані в ході пілотного дослідження дані та їх аналіз, зокрема, підтвердження принаймні частини висунутих гіпотез, свідчать про адекватність вимірів обраного для представлення гіпотетичних ситуацій простору. Це дозволяє зробити висновок про придатність розробленого інструментарію вивчення сприйняття справедливості розподілу державної підтримки серед соціально відторгнутих груп до використання в масових опитуваннях. Застосування інструменту в масовому загальноукраїнському дослідженні дасть можливість оцінити ставлення до соціальної політики держави (в частині розподілу соціальної допомоги) різних соціальних груп, населення різних регіонів України тощо. Застосування багаторівневого аналізу зібраних в ході загальноукраїнського опитування даних дасть можливість також проаналізувати вплив зовнішніх факторів (в першу чергу обставин життя самих респондентів) на відповідні оцінки.

 

 

1. Локтєва І. Соціальне відторгнення молоді: підходи до емпіричного аналізу //Молодіжна політика: проблеми та перспективи. Випуск 5 // [збірник наукових праць / наук. ред. С. Щудло, П. Длугош. – Дрогобич – Перемишель :Вип. 5. – С. 67-75.
2. Локтєва І. Концептуалізація та досвід вимірювання соціального відторгнення / І. Локтєва // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. – 2014. – Вип. 5. – С. 24-27.
3. Горбачик А. П. Локтєва. І. І. Факторіальний дизайн опитування при вивченні сприйняття справедливості розподілу державної підтримки серед соціально відторгнутих груп: результати пілотажного дослідження // Український соціум. – 2014. – №3. – С. 7-19
4. Локтєва І. Соціальне відторгнення: атрибути, функції та відношення Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки.
5. Локтєва І. Ідентифікація соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб

 

 

1. Локтєва І. І. Методи вимірювання соціального відторгнення: світовий досвід матеріали ІІ-го Конгресу Соціологічної асоціації України [«Соціологія та суспільство: взаємодія в умовах кризи»], (Харків, 17-19 жовтня 2013 р.). – Х.: Харк. нац. ун-т ім. В.М. Каразіна, 2013. – С. 40-41