Курс економічної теорії

Викладання курсу Економічної теорії та глибоке засвоєння учням знань предмету є важливим напрямом, складовою частиною процесу гуманітаризації та розвитку наук економічного спрямування вищої освіти в Україні.

Мета викладання курсу «Економічна теорія» є формування знань про економічну систему суспільства, закони її функціонування та розвитку для розуміння чинників зародження, утвердження і напрямів вдосконалення сучасного соціально-економічного ладу, його спроможності задовольнити потреби людей.

Дисципліна передбачає прослуховування циклу лекцій, опрацювання змісту дисципліни в ході виконання завдань по самостійному вивченню окремих тем, підготовки до проведення тематичних атестацій і заліку та іспиту.

Завданнями курсу є формування на методологічних засадах цивілізаційної теорії розвитку суспільного виробництва – продуктивних сил і економічних відносин – певного типу економічного мислення, психології та світогляду учнів; забезпечення засвоєння знань та методів цивілізаційного і діалектичного аналізу економічного життя суспільства.

Предметом дисципліни є економічні відносини та економічні закони суспільного виробництва, товарного виробництва, ринкової економіки становлення і еволюції економічних систем.

Дисципліна вивчається об'ємі 54 години, з яких 22 години відводиться для самостійного вивчення навчального матеріалу.

Відсутність необхідної навчальної літератури ставить перед викладачем завдання щодо створення навчальних посібників для самостійної роботи учнів.

Цей посібник допоможе учням у підготовці до аудиторних занять, допоможе розширити свій світогляд, заощадити час на пошук необхідної для підготовки до уроку інформації.

Даний посібник максимально висвітлює ту частину навчального матеріалу, що запланована навчальною програмою для самостійного вивчення.

В ході самостійної підготовки до занять учні мають можливість сформувати знання щодо:

• об’єктів та суб’єктів власності;
• форм власності;
• тенденції розвитку відносин власності;
• поняття товарного виробництва, умови виникнення і форми;
• еволюція грошей та грошової системи;
• суть, цілі і засоби державного регулювання;
• антимонопольної політики держави
• суть заробітної плати, види форми
• акціонерного товариства, акцій.

№ урокуНайменування розділів, темКіл. год

4 курс

1-2Тема 1 Власність у системі економічних відносин2

3-4Тема 2 Товарне виробництво й гроші4

11-12Тема 3 Державне регулювання ринкових відносин4

13-14Тема 4. Розподіл національного доходу і споживання4

21-22Тема 5. Заробітна плата. 4

25-26Тема 6. Акціонерне товариство і акціонерний капітал4

Усього22

 

Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає ставлення до певних речей як до своїх.

Спочатку відносини власності виступали у формі певних історичних звичаїв. Із виникненням держави стали розроблятися юридичні закони, які визначали, за якими правовими нормами привласнюється і розподіляється суспільне багатство між різними суб'єктами.

Власність, з економічної точки зору, – це економічна категорія, яка відображає належність майна певній фізичній або юридичній особі, умови володіння ним, розпоряджання і користування та відносини між економічними суб'єктами стосовно привласнення засобів виробництва і його результатів.

Вона виступає як сукупність матеріальних благ, результатів інтелектуальної діяльності, певної суми грошей, цінних паперів, які можуть передаватися в користування іншим суб'єктам за відповідну плату, або відчужуватися шляхом продажу об'єктів власності на ринку.

В Україні прийнято закон про власність. Він трактує право власності як регульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпоряджання майном.

Власність – це система виробничих відносин між людьми та іншими суб'єктами з приводу привласнення різних об'єктів.

Власність с основоположною економічною категорією. Вона визначає економічну структуру суспільства, економічне і політичне становище різних соціальних груп і взаємовідносини між ними, бо становить основу всіх виробничих відносин суспільства. Вона детермінує характер економічної системи суспільства.

Будь-яка виробнича діяльність людей починається з відносин власності. Так, щоб розпочати виробництво матеріальних благ, необхідно спочатку оволодіти об'єктивними умовами виробництва – землею, будівлями, засобами і предметами праці, тобто привласнити їх. Хто привласнив засоби виробництва, той стає господарем продуктів виробництва, розподіляє й обмінює їх у своїх інтересах.

В економічному розумінні власність являє собою складну систему економічних відносин, які існують у виробництві. Ця система включає:

• відносини з приводу привласнення умов виробництва та його результатів;
• відносини з приводу використання виробничих ресурсів;
• економічні форми реалізації власності.

За об'єктами у відносинах власності можна виділити такі компоненти:

• власність на засоби виробництва;
• власність на предмети споживання;
• власність на робочу силу;
• власність на результати інтелектуальної діяльності. 

Об'єктами власності можуть бути матеріальні блага та результати інтелектуальної діяльності. Суб'єктами власності можуть бути фізичні та юридичні особи і держава в особі державних органів влади.

Об'єктами індивідуальної власності і власності юридичних осіб можуть бути житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього вжитку, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, інші засоби виробництва, підприємства, цінні папери та інше майно споживчого та виробничого призначення.

Об'єктами інтелектуальної власності є твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці. Вона формується на основі досягнень науки і становить собою інноваційну науково-технічну інформацію у формі патентів, ліцензій, виробничих програм тощо. З часом вона старіє і втрачає свою цінність, але завдяки розвитку науки на зміну їй приходить нова інформація, використання якої сприяє підвищенню ефективності виробництва. Вона втілюється в нових патентах,