Курс економічної теорії

У ринковій економічній системі застосовуються дві основні форми заробітної плати – почасова (погодинна) і відрядна (поштучна) (рис. 2. 9). Почасова заробітна плата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується у тих випадках, коли результати праці або не піддаються обліку, або не залежать від зусилля працівників (оплата інженерно-технічних працівників, службовців, налагоджувальників, робітників на конвеєрах та автоматичних лініях). Вона може бути простою погодинною та погодинно-преміальною, яка враховує якість продукції, економію матеріалів та інше.

Відрядна форма заробітної плати виступає як пряма відрядна, яка передбачає залежність заробітку від кількості виготовленої продукції відповідно до встановлених розцінок; як відрядно-преміальна, при якій поряд з оплатою за кількістю продукції здійснюється виплата премій за певні показники, які обумовлюються в колективному договорі, і як відрядно-прогресивна, при якій виробіток за встановлену норму оплачується за незмінними розцінками, а все те, що виконується понад норму» оплачується за прогресивною шкалою.

Заробітна плата є основним видом доходів населення, оскільки переважна більшість людей працюють за наймом. Вона становить приблизно половину особистих доходів населення України і понад 70% доходів населення розвинутих країн. Система оплати праці в ринковій економіці повинна стимулювати високопродуктивну працю, бути гарантією соціального захисту працівників І забезпечувати підвищення рівня життя населення.

1. Що таке заробітна плата?
2. Які фактори впливають на рівень заробітної плати?
3. Які фактори впливають на рівень індивідуальної заробітної плати?
4. Що таке реальна та номінальна заробітна плата?
5. Які основні форми заробітної плати?
6. Який вплив профспілок на заробітну плату?

1. Ажнюк М. О. «Основи економічної теорії» Навчальний посібник. – К. : Знання, 2008 р. – 368 с – (Вища освіта ХХІ століття)
2. Мочерний С. В. «Екононмічна теорія» Навчальний посібник. -К. : Видавничий центр «Академія» 2005.

1. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол. :... С. В. Мочерний (відп. ред) та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2000-2002.
2. Економічний словник-довідник / За ред. С В. Мочерного. – К. : Феміна, 1995. – 368 с.
3. Історія економічних учень / За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К. : КНЕУ, 1999. – 564 с.

 

Акціонерне товариство – це підприємство, капітал якого утворюється за рахунок внесків його учасників шляхом придбання акцій. Капітал, утворений таким чином, називається акціонерним капіталом. Отже, акціонерне товариство – це підприємство, в якому функціонує колективний капітал. Частка кожного акціонера у цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє.

Випуск і функціонування акцій є головною особливістю, що відрізняє акціонерне товариство від інших підприємств. Ще однією особливістю є демократична організація управління справами акціонерного товариства.

Акціонерне підприємство повинно працювати ефективніше, ніж одноосібне. В одноосібних підприємствах нижньою межею ефективності є нульовий прибуток. Що це означає? Якщо власник одноосібного підприємства не одержує необхідного прибутку, але й не має збитків, то він ще може існувати. В акціонерному товаристві ситуація інша. Відсутність прибутку буде означати для нього загибель. Чому? Тому, що прибуток тут конче потрібен для розрахунків з акціонерами, для виплати їм дивідендів за акціями. Якщо ж дивіденди виплачуватися не будуть, то це викличе масовий продаж акцій, які почнуть катастрофічно падати в ціні. За цим неминуче наступить банкрутство. Таким чином, акціонерна форма організації виробництва неодмінно вимагає одержання прибутку.

Акціонерні товариства бувають закриті і відкриті. 

Закриті - це такі товариства, акції яких розподіляються між засновниками й не можуть розповсюджуватись за підпискою та вільно купуватися й продаватися на ринку цінних паперів. 

Відкриті - це такі товариства, акції яких вільно розповсюджуються за підпискою, купуються й продаються на фондовій біржі.

У нашій країні акціонерні товариства почали створюватися з переходом до ринкової економіки. їх метою є одержання прибутку на основі залучення до господарського обороту вільних грошових коштів населення та підприємств для вирішення певних господарських завдань – технічної реконструкції підприємств, збільшення виробництва продукції та створення нових робочих місць.

Найвищим органом управління акціонерного товариства е загальні збори акціонерів. Вони скликаються раз на рік. Але акціонери, які володіють не менше, як 20% голосів, мають право в будь-який час вимагати проведення зборів. В акціонерному товаристві обирається рада акціонерів. Вона здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу. До ради можуть входити представники трудового колективу, профспілкових та інших громадських організацій. Члени ради не можуть бути одночасно членами виконавчого органу – правління. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю. Його роботою керує голова, який призначається або обирається згідно зі статутом товариства. Діяльність акціонерного товариства регламентується статутом, який затверджується зборами акціонерів.

Капітал акціонерного товариства формується шляхом випуску й продажу акцій. Акція – це цінний папір, який свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства й дає право