Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

Предмет:

Фінанси

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

179

Мова:

Українська

Оцінка:

justify;">•операційна діяльність;

•інвестиційна діяльність;

•фінансова діяльність.

Такі звіти мають велике значення та допомагають фінансовому менеджеру планувати фінансування підприємства на середній та тривалий термін. Дані про рух грошових засобів допомагають:

•оцінити спроможність підприємства нагромадити в майбутньому кошти для виплати основного боргу за кредитом, відсотків і дивідендів;

•визначити потребу підприємства в зовнішньому фінансуванні.

Дані про рух грошових засобів допомагають зрозуміти сутність фінансових операцій підприємства, виявити дисбаланс у використані ресурсів і вжити відповідних заходів.

Аналіз руху грошових засобів показує, як формувались потоки грошових засобів у минулому. Але можливість погасити заборгованість залежить від майбутніх потоків грошових засобів. Тому необхідною є система, що дає змогу прогнозувати рух грошових засобів і визначити обсяг необхідного фінансування в наступному році.

Негативний рух грошових засобів означає, що підприємству необхідний кредит у межах отриманого негативного значення.

Позитивний рух грошових засобів означає, що підприємство потенційно матиме змогу зменшити існуючу заборгованість.

Рішення про надання або відмову у наданні кредиту залежить від того, наскільки банк довіряє підприємству та наскільки він задоволений прогнозом.

В. Оцінка ділового середовища підприємства

У процесі кредитування банк проводить аналіз ділового середовища, у якому працює підприємство, та пов'язаного з цим ризику.

Деякі підприємства працюють у нестійких секторах економіки і, можливо, в результаті цього перебувають на межі банкрутства. Інші підприємства працюють у стабільних секторах економіки.

Аналіз інформації про ділове середовище підприємства-позичальника здійснюється з урахуванням таких показників:

•форма власності;

•вид діяльності;

•ринки та клієнти позичальника;

•конкуренція;

•постачальники;

•виробничі потужності;

•керівництво й організація;

•сильні та слабкі сторони підприємства-позичальника.

1.Форма власності. Форма власності вказує на міру ризику у разі втрати платоспроможності чи банкрутства підприємства, а також на те, хто при цьому нестиме фінансову відповідальність наприклад, у вигляді гарантії).

2.Вид діяльності. Вивчаються перспективи розвитку галузі, в якій працює підприємство-позичальник.

Тривалий успіх певного роду діяльності залежить від терміну випуску продукції, використання нових технологій або розширення ринку збуту. Ясна річ, що кожна галузь має свою специфіку.

3.Ринки та клієнти позичальника. Визначаються сильні та слабкі сторони позиції підприємства на ринку порівнянням результатів кількох минулих років і оцінкою перспектив розвитку в майбутньому.

Товари та послуги, що виробляються підприємством-позичальником, реалізуються на певних ринках відповідним клієнтам Від них залежить майбутній рух грошових засобів підприємства-позичальника.

4.Конкуренція. Підприємство-позичальник повинно мати уявлення про свою конкурентоспроможність.

Діяльність конкурентів справлятиме вплив на майбутнє становище на ринку, на розмір власної частки ринку та прибутковість діяльності підприємства-позичальника. Підприємство-позичальник повинно мати таку інформацію:

•назва основних вітчизняних і закордонних конкурентів;

•сильні і слабкі сторони їхньої продукції, цін, їхньої позиції на ринку;

•сильні сторони підприємств-конкурентів (наприклад, нові технології, організація збуту);

•порівняльна позиція підприємства-позичальника та його конкурентів на ринку: сильна - середня - слабка;

•зміни продукції чи технологій, що очікуються на підприємстві-позичальнику;

•злиття чи концентрація підприємств на ринку, де працює позичальник

5. Постачальники. Для виробництва товарів і послуг підприємству необхідна сировина й комплектуючі, які купують у постачальників. Банки звертають увагу на надійність постачальників і наявність у підприємства сировини.

6. Виробничі потужності. Виробничі потужності — це основні засоби, необхідні підприємству для ведення основної діяльності.

Банк може вимагати дані про виробничі потужності позичальника з метою оцінки їхньої якості.

7. Керівництво та організація.

Банк може вимагати від підприємства таку інформацію:

Керівництво

•основні обов'язки керівників підприємств;

• кваліфікація та професійний досвід;

•наявність вакансій серед керівних посад підприємства;

•застосування сучасних методів управління, наприклад, наявність бізнес-плану й маркетингової концепції, налагодженість системи ведення бухгалтерського обліку та наявність методів контролю, порядок прийняття рішень і звітності.

Організація

•організаційна структура нині і в майбутньому;

•кадрове планування;

•організація збуту: кількість торгових представництв, агентів, магазинів та інших торгових точок, співпраця у сфері збуту.

8. Сильні та слабкі сторони підприємства-позичальника.

Сильні сторони:

• добре відоме на ринку, має високий імідж і власну торговельну марку;

• продукція та послуги користуються стійким попитом, мають добрі перспективи на майбутнє;

• сучасне обладнання й технології тощо.

Слабкі сторони:

• неконкурентоспроможні ціни;

• традиційно невисока якість продукції;

• продукція та послуги користуються малим попитом і мають не дуже добрі перспективи на майбутнє;

• дуже сильна конкуренція;

• труднощі в отриманні сировини або велика залежність від одного постачальника тощо.

На підставі оцінки кредитоспроможності позичальника й ефективності комерційної угоди (проекту) банк приймає рішення про доцільність видачі підприємству кредиту й укладає з ним кредитний договір.

Зміст кредитного договору визначається підприємством і банком самостійно. У ньому вказується мета кредитування, умови, порядок надання й погашення позики, спосіб забезпечення кредиту, відсоткові ставки за кредит, права і відповідальність сторін та інші умови.

Відповідно до договору банк бере на себе зобов'язання надати підприємству визначену суму грошових засобів у обумовлений термін. Підприємство зобов'язується: використати отримані кошти на означені в договорі цілі; своєчасно погасити позику; сплатити відсотки й надати можливість банку контролювати цільове використання кредиту, а також