Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

Період залучення кредитів - це час з моменту надання банківського кредиту до моменту його повного погашення та виплати відсотків за користування. (В Україні не перевищує 3 місяців) Також кредитором можуть бути міжнародні фінансово-кредитні установи шляхом відкриття кредитних ліній через уповноважені банки.

Кредитна лінія - це згода банку надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми без додаткових спеціальних переговорів.

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

•за кредиторами за формами та видами;

•за метою використання;

•за терміном надання;

•за забезпеченням;

•за порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути:

•банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредит);

•підприємства(комерційний кредит);

•держава(державний кредит);

•міжнародні фінансові-кредитні установи (відкрита кредитних ліній через уповноважені банки).

Банківський кредит - це економічні віднесення між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємств на умовах терміновості, платності, повернення матеріального забезпечення. Комерційний кредит - це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами. Державний кредит - це економічні кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання. Лізинговий кредит - це стосунки між юридичними особами, які виникають між окремими підприємствами (майновий кредит або лізинг кредит).

Також кредитором можуть бути міжнародні фінансово-кредитні установи шляхом відкриття кредитних ліній через уповноважені банки.

Мета використання:

1) на фінансування оборотних коштів;

2) на фінансування основних засобів.

— за терміном надання:

1) короткострокові (до 1 року);

2) середньострокові (від 1 до 3 років);

3) довгострокові (понад 3 роки);

— від забезпечення:

1) забезпечені (нерухомість, цінними паперами, дебіторська заборгованість);

2) бланкові (отримують тільки фінансове стійки підприємства на короткій термін (1-10 днів)).

— порядок надання кредиту:

1) прямі - кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором;

2) синдикатні - кілька кредиторів об’єднуються і кожен з них надає частину загального кредиту.

Різновидом синдикатної позики є консорціальний кредит - в якому можуть брати участь не тільки кілька банків, а й кілька підприємств-позичальників, яких стосується конкретний кредитний проект.

Позики участь - банки передають (переуступають частинну позики іншим кредитором).

Домовленість про таку позику можна укласти навіть без відома підприємства — позичальника, а умови такої позики відрізняються від умов надання початкового кредиту.

Принципи отримання кредиту:

- терміновість - кредит має бути погашенням у визначений термін;

- принцип повернення:

а) строковий кредит - повернений своєчасно;

б) пролонгований кредит - відстрочується термін погашення;

в) прострочені кредити;

- забезпечення - наявність у підприємства юридичне оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту: (заставне зобов'язання, договір -гарантія, поручительства, договір - страхування).

- принцип платності - підприємство має внести в банк визначену плату за користування кредитом.

Виникнення кредитних відносин між підприємствами й банками можливе за таких умов.

1. Учасники кредитної угоди мають бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.

2. Підприємство (позичальник) має або бути власником майна, або мати право на користування та розпорядження ним.

3. Необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку.

4. Кредитор має бути так само заінтересований у видачі кредиту, як підприємство — в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні інтереси суб'єктів господарювання.

На першому етапі підприємство і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитивних наслідків переговорів банк готовий прийняти документи підприємства для розгляду.

На другому етапі підприємство звертається в банк із заявою, яка містить такі дані:

• мета отримання, сума і термін кредиту;

• економічне обґрунтування необхідності кредиту;

• джерела погашення.

На вимогу банку підприємство надає йому інші необхідні документи, до яких належать:

1. Заява про надання кредиту.

2. Статут підприємства (нотаріально засвідчений).

3. Установчий договір (нотаріально засвідчений).

4. Реєстраційне посвідчення (свідоцтво) або патент (нотаріально засвідчені).

5. Договір оренди або інші документи щодо права власності на землю або права тимчасового користування земельною ділянкою, (нотаріально засвідчені).

6. Контракти (договори) між продавцем і покупцем, замовником і підрядчиком на виконання будівельно-монтажних робіт.

7. Довідка з банку про розмір сплаченого статутного фонду, а також витяги з розрахункового і валютного рахунку підприємства (позичальника).

8. Фінансова звітність: 

9. Висновок аудиторської фірми щодо фінансового стану підприємства.

10. Техніко-економічне обґрунтування угоди або проекту.

11. Ліцензія на проект, який кредитується (якщо така потрібна).

12. Підтвердження Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України про наявність квоти.

13. Підтвердження наявності складських приміщень.

14. Підтвердження наявності виробничих площ і потужностей.

15. Договір застави, поручительство, гарантія, договір страхування (один із цих документів).

16. Клопотання місцевих і державних органів влади й управління про надання підприємству кредиту.

17. Бізнес-план і розрахунок наявних грошових надходжень. Погоджуючись на видачу довгострокового кредиту на будівництво нових об'єктів, розширення діючих потужностей, їх реконструкцію або технічне переоснащення, банк вимагає від підприємства вкладення його власних коштів, як правило, в розмірі від 10 до