Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Курс лекцій з предмету "Карта і картографія"

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

величину і характер спотворень на проекції дають ізоколи – лінії, які з’єднують точки з однаковими значеннями спотворень. Форма ізокол залежить від виду проекції.

 
2.3 При вивченні картографічних проекцій, природно, виникає питання про їх класифікацію. Для класифікації потрібно встановити загальний принцип, який кладеться у їх основу. Найбільш розповсюджені ознаки класифікації проекцій – характер спотворень і вид нормальної картографічної сітки.
За характером спотворень картографічні проекції можуть бути
поділені на три групи: рівнокутні, рівновеликі, довільні.
Рівнокутними є проекції, у яких відсутні спотворення кутів, тобто  – показник еліпса спотворень, максимальне спотворення кутів в даній точці карти, – відхилення кута між меридіанами і паралелями від 90 У кожній точці рівнокутної проекції часткові масштаби будуть однакові за всіма напрямками (m=n), еліпс спотворень перетворюється у коло. Ці проекції доволі правильно передають форму фігур, тому називаються конформними, але не дають правильної уяви про розміри, оскільки у даному випадку збільшення площ може бути значним, частковий масштаб площ р=m2=n2.
Рівновеликими або еквівалентними є проекції, у яких відсутні спотворення площ (еліпси спотворень всюди мають однакову площу): p=const і частіше всього p=1; p=ab=mnsin=1;  ;  . В цих проекціях зберігаються не тільки нескінченно малі, але і площі будь-яких розмірів. Недоліком є сильні спотворення кутів і форми зображуваної території. Витягнутість еліпсів спотворень різна, форма і розміри їх залежать від картографічної проекції.
Довільними є картографічні проекції, у яких є спотворення кутів і площ. Немає і не може бути проекції, яка була б одночасно рівнокутною і рівновеликою: ці властивості виключають одна одну. Взагалі кажучи, чим більше спотворення кутів, тим менше спотворення площ, і навпаки. Всі довільні проекції різні за своїми властивостями. Серед них виділяють рівнопроміжні або еквідистантні, у яких a=1 або а=1 і p=a або p=а. Одна із напівосей еліпса спотворень зберігає свої розміри, або у напрямі меридіанів (m=1), або у напрямі паралелей (n=1). 
У залежності від виду допоміжної геометричної поверхні, яка може бути використана при побудові проекції, виділяють:
•циліндричні проекції, коли допоміжною поверхнею служить бічна поверхня циліндра;
•конічні проекції, коли допоміжною поверхнею є бічна поверхня конуса;
•азимутальні проекції, коли допоміжною поверхнею служить площина.
Поверхні, на які проектують земний еліпсоїд, можуть бути до нього дотичними або перетинати його (рис.2.2). 
 
Рис. 2.2. Дотичні і січні допоміжні геометричні поверхні
 
Геометрична побудова названих проекцій виділяється великою наочністю. Градусна сітка переноситься на дотичну або січну поверхню певної геометричної побудови, яка після цього розрізається по твірній і розгортається у площину. У точках і лініях дотику (перерізу) спотворення відсутні.
Проекції, при спотворенні яких осі циліндра й конуса суміщаються з полярною віссю земної кулі або площина проектування розміщується дотично до точки полюса, називаються нормальними. Вид картографічних сіток нормальних проекцій показано на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Види картографічних сіток нормальних проекцій:
 
а– циліндричної
б– конічної
в– азимутальної
 
г– псевдоциліндричної
д– псевдоконічної
е– псевдоазимутальної 
є– поліконічної
За способом орієнтування допоміжної геометричної поверхні, крім нормальних, виділяють також проекції (рис. 2.4):
 
Рис. 2.4. Орієнтування допоміжних геометричних поверхонь
•поперечні, коли площина проектування торкається екватора у якійсь точці або вісь циліндра (конуса) співпадає із площиною екватора;
•косі, у яких площина проектування торкається земної кулі у будь-якій заданій точці.
Слід відмітити, що в останні роки розроблені нові картографічні проекції, які не підходять до якогось певного з перерахованих класів. Ці проекції отримують шляхом зміни існуючих проекцій у відповідності із раніше поставленими математичними умовами, тому їх називають похідними або умовними.
 
Лекція 3
Способи картографічного зображення
3.1. Про способи картографування.
3.2. Сумісне застосування різних способів зображення.
 
3.1. Розглядуючи географічні карти особливо тематичного характеру можна здивуватись різноманітним прийомам які застосовуються для зображення їх змісту багатством цього змісту складністю поєднання різних способів. У дійсності набір засобів які застосовуються для зображення спеціального змісту карт не такий уже великий. Можна установити певну кількість способів варіюючи які і можна добитись такої різноманітності карт.
Спосіб значків застосовують для характеристики об’єктів локалізованих по пунктах які як правило не виражаються в масштабі карти. В значках використовують три елементи – форму розмір колір. Форму і колір значка застосовують для якісної характеристики об’єктів а розмір – кількісної. Спосіб значків використовується для відображення на картах населених пунктів родовищ корисних копалин промислових сільськогосподарських транспортних підприємств культосвітніх установ та ін. 
Значки мають найрізноманітніші графічні вирази що залежать від теми і призначення карти і поділяються на геометричні буквенні символічні художні (рис.3.1).
 Геометричні Буквенні Символічні Художні
 
Рис.3.1. Приклади значків
 
Геометричні значки мають вигляд простих геометричних фігур (квадрат прямокутник трикутник ромб коло сектор тощо). Вони нічим не нагадують вигляду зображуваного об’єкта. Разом з тим такі значки є досить виразними і компактними їх легко креслити тому вони знайшли широке використання у тематичному і загальногеографічному картографуванні.
Буквенні значки мають вигляд літер що розставлені в місцях розміщення явища яке картографується. Зручність застосування буквенних значків
Фото Капча