Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лауреати Нобелівської премії з фізіології і медицини 1973 р.

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Історія вітчизняної і зарубіжної зоопсихології: видатні науковці (біологи, медики, психологи, філософи) і їх внесок у теорію і практику зоопсихології
2. Лауреати Нобелівської премії з фізіології і медицини 1973 р. Конрад Лоренц «Агресія або так зване зло», Карл Фріш «Танець бджіл». «Комахи бачать в кольорах» Ніко Тімберген
Список використаної літератури
 
1. Історія вітчизняної і зарубіжної зоопсихології: видатні науковці (біологи, медики, психологи, філософи) і їх внесок у теорію і практику зоопсихології
 
Зоопсихологія – це наука про психіку тварин, вивчає походження і розвиток в онто- та філогенезі психічних процесів, а також передумови та передісторію людської свідомості.
Психіка тварин нерозривно пов’язана з їхньою поведінкою, під якою розуміють всю сукупність проявів зовнішньої, переважно рухової, активності тварин, спрямованої на встановлення життєво необхідних зв’язків організму із середовищем. Першопричина психічного відображення – це поведінка, завдяки якій здійснюється взаємодія з навколишнім середовищем; без поведінки немає психіки. Але й без психіки немає поведінки, оскільки, будучи похідною від поведінки, психіка вторинна, сама регулює і спрямовує зовнішню активність організму.
Взаємовідношення організму з середовищем розвивалися до більшої різноманітності видів подразливості. Але це було не просто кількісне ускладнення. Оскільки в процесі еволюції змінювався також загальний тип взаємодії організмів з середовищем, виникала якісно нова форма подразливості – чутливість, тобто здатність до відчуття, – а це вже елементарне психічне явище.
Отже, зоопсихологія «виникає» на зіткненні допсихічного і психічного відображення, на рівні перших проявів чутливості, здатності до відчуття у нижчих представників тваринного світу. Звідси починається еволюція психіки, яка через багато проміжних ступенів приходить до людської свідомості.
У тварин психічне відображення зовнішнього світу відбувається переважно у чуттєвому плані, абстрактно-логічний характер відображення у більшості з них відсутній, поведінка і психіка – нероздільні.
Пізнання тваринами зовнішнього світу здійснюється перш за все через їх рухову активность. Що ж до психіки людини, то вона становить якісно іншу категорію, хоча генетично й пов’язана з психікою тварин. Безсумнівно, у поведінці людини продовжують відігравати певну роль біологічні, спільні з тваринами фактори, але людина здатна проникнути в сутність речей і явищ, пізнати закономірності їх походження і розвитку, тобто пізнання людиною зовнішнього світу відбувається шляхом поєднання абстрактно-логічного і конкретно-чуттєвого мислення.
Без знання особливостей формування психіки і поведінки тварин не можна зрозуміти виникнення людської свідомості в процесі еволюційного розвитку на Землі, бо певні елементи свідомості властиві і тваринам. У психіці й поведінці людини є багато спільного з психікою і поведінкою тварин, це ще раз підтверджує єдність походження і розвитку всього органічного світу.
Класична зоопсихологія зародилася в межах психології передусім у зв’язку із зростаючим інтересом до проблеми еволюції вищих психічних функцій та процесів навчання у тварин.
Класичній етології не можна дати простого пояснення. Різні автори визначають її як «об’єктивне вивчення поведінки», «дослідження інстинку», «біологію поведінки» тощо. На підставі величезної кількості польових спостережень і експериментальних даних етологи створили струнку теорію «біології поведінки», в якій центральне місце належить концепції інстинкту.
Зокрема,
Ж. Бюффон (1707-1788) – один з перших натуралістів, який при створенні своєї системи керувався не лише морфологічними розходженнями різних видів, але і їх поведінкою, він докладно описував звички, особливості сприйняття, емоції і навчання тварин.
Одне з перших визначень інстинкту належить німецькому вченому Реймарусу (1694-1768). За його переконанням всі дії тварин одного виду, які проявляються без індивідуального досвіду й виконуються за однією схемою, слід розглядати «як чистий наслідок природного і вродженого інстинкту, незалежно від наміру, міркування і винахідливості». Крім інстинктів він допускав наявність інших дій, а саме: здатність до наслідування і навчання.
Жан Батіст Ламарк (1744-1829) написав книгу «Філософія зоології», де психологія тварин розглядалася як самостійна наукова дисципліна. Він створив теорію еволюції, в основі якої лежала психологічна реакція організму на вплив зовнішнього середовища. Головний фактор – здатність організму реагувати на зовнішній вплив, а потім шляхом вправ розвивати те, що досягнуто цією реакцією, передаючи набуте в спадок. «Організми змінюються не внаслідок прямого впливу на них середовища, а внаслідок того, що середовище змінює психіку тварини». На його думку, «інстинкт є стимулом діяльності без участі розумових актів».
Ф. Кюв'є (1773-1837), директор Паризького зоопарку, намагався порівняти поведінки тварин у природному середовищі і в зоопарку. Він виявив у вміння будувати хатку бобрами-сиротами, не дивлячись на невідповідні для цього умови і без можливості навчатися в родичів. «В інстинкті все сліпе, необхідне й незмінне, тоді як у розумі все підлягає вибору, умовам і мінливості».
Вирішальне значення для виникнення й розвитку порівняльних та експериментальних досліджень поведінки і психіки тварин мали праці Ч. Дарвіна (1809-1882). У роботах «Про вираження відчуттів у тварин і людини», «Інстинкт», «Біографічний нарис однієї дитини» Дарвін вперше використав об'єктивний метод вивчення психіки. Спостерігаючи за поведінкою тварин у природному середовищі і у неволі, він виділив три категорії поведінки: інстинкт, здатність до навчання й елементарну «здатність до міркування». Інстинкти в розумінні Дарвіна – «акти, які можуть бути виконані після певного досвіду однаково багатьма особинами одного виду, без розуміння мети, з якої ці дії виконуються».
Англійський психолог К. Ллойд-Морган (1852-1936)
Фото Капча