Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лінійні електричні кола постійного струму

Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

= R02 I2 + R2 I2 – R3 I3.

Відповідно до закону збереження енергії у будь-якому електричному колі існує баланс потужностей: алгебраїчна сума потужностей джерел ЕРС ( ) дорівнює сумі потужностей споживачів ( ) і сумі потужностей втрат у джерелах ЕРС ( ), а саме: 
 = + . 
 (3. 7) 
Добутки ЕkІk записуються додатними, якщо напрями Еk і Іk збігаються, і від’ємними, якщо напрями їх протилежні. Наприклад, для контура на рис. 3. 1 маємо
E1I1 – E2I2 = R1 I12 + R2 I22 + R3 I32 + R01 I12 + R02 I22
Розрахунок найдоцільніше виконувати шляхом заміни ділянок кола еквівалентними опорами.
Якщо коло має ділянки з’єднані “зіркою” чи “трикутником”, то розрахунок кола спрощується при еквівалентній заміні з’єднання “зіркою” – з’єднанням “трикутник” і навпаки.
Схеми ділянок кола, еквівалентні їм схеми і формули для визначення еквівалентних опорів наведені в таблиці 3. 1.
 
Таблиця 3. 1
З’єд-нання опорів
 
  
 Складні електричні кола розраховуються з використанням законів Кірхгофа, на основі яких розроблені спрощені методи розрахунку (контурних струмів, вузлової напруги, накладання тощо).
3. 1 Метод безпосереднього застосування законів Кірхгофа
Визначають для початкового кола кількість вузлів n, віток m.
Задаються додатними напрямами струмів в усіх вітках, складають (n-1) рівнянь за перших законом Кірхгофа. Решту [m- (n-1) ] рівнянь складають за другим законом Кірхгофа для контурів, використовуючи всі вітки кола. Напрям обходу кожного контура беремо довільно.
Так для кола, зображеного на рис. 3. 2, з вихідними даними Е1, Е2, Е3, R01, R02, R03, R1, R2, R3, n=2, m=3,
 
Рисунок 3. 2
маємо: за першим законом Кірхгофа для вузла “а”
І1 + І2 – І3 = 0,
за другим законом Кірхгофа для контурів І і ІІ маємо: 
Е1 – Е3 = (R1 + R01) I1 + (R3 + R03) I3,
Е3 – Е2 = – (R2 + R02) I2 – (R3 + R03) I3.
У результаті розв’язання системи рівнянь визначаються струми у вітках.
3. 2 Метод контурних струмів
Контурний струм – це фіктивний струм у якому-небудь контурі й однаковий для всіх елементів цього контура.
При цьому контури мають бути незалежними, тобто мати хоча б одну вітку, яка не входить до інших контурів. Напрям обходу кожного контура беруть довільно, а напрям контурного струму – за напрямом обходу. Для кожного контура складається рівняння за другим законом Кірхгофа. При цьому для суміжних віток, які входять до складу двох і більше контурі, в падіння напруг на них записується від усіх контурних струмів зі своїми знаками. Так, для кола, зображеного на рис. 3. 2 із заданими ЕРС – Е1, Е2, Е3, внутрішніми опорами R01. R02, R03 і параметрами приймачів R1, R2, R3 маємо таку систему рівнянь для контурних струмів І11 та І22: 
Е1 – Е3 = (R1 + R01 + R3 + R03) I11 – (R3 + R03) I22,
Е3 – Е2 = (R2 + R02 + R3 + R03) I22 – (R3 + R03) I11.
 Розв’язуючи цю систему рівнянь, визначаємо контурні струми І11 і І22.
Дійсні струми у вітках: І1 = І11; І2 = -І22; І3 = І11 – І22.
Дійсний струм у кожній вітці визначається як алгебраїчна сума контурних струмів у конкретній вітці. При цьому струми одного напряму записуються зі знаком “+”, протилежного – зі знаком “-”. Дійсний струм спрямований у бік тих струмів, які взяті додатними, якщо алгебраїчна сума контурних струмів додатна. При від’ємній сумі контурних струмів дійсний струм у вітці спрямований у бік струмів, які записані із знаком “-”.
3. 3 Приклади розрахунку кіл постійного струму.
Приклад 1. Визначити струми у вітках і покази вольтметра Uв в електричному колі, схема якого зображена на рис. 3. 3 а, якщо: Е = 100 В; R0 = 1 Ом; R1 = 7 Ом; R2 = 30 Ом; R3 = 15 Ом; R4 = 5 Ом. 
 а 
б
 в  
г 
Рисунок 3. 3 а, б, в, г
Розв’язання. Користуючись методом послідовного згортання початкової розгалуженої схеми в нерозгалужену еквівалентною заміною одних ділянок іншими, як показано на рис. 3. 3 а-г, визначаємо еквівалентні опори всього кола після згортання:
R34 = R3 + R4 = 15 + 5 = 20 (Ом),
R10 = R1 + R0 = 7 + 1 = 20 (Ом),
 ,Re = R10 + R234 = 8 + 12 = 20 (Ом).
Визначаємо струм джерела:
 ,  І1 = 5 А. 
 Напруга на ділянці b – d (рис. 3. 3 в) :
Ubd = R234  I1 = 12  5 = 60 (В).
Струми в паралельних вітках (рис. 3. 3 б) : 
 ,  І2 = 2 А. 
 ,  І3 = 3 А. 
 Користуючись другим законом Кірхгофа, визначимо показ вольтметра:
UВ = R1  I1 + R3  I3
Фото Капча