Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

Предмет:

Медицина

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

267

Мова:

Українська

Оцінка:

дисфункції ІІ (помірного) ступеня із середнім рівнем субкомпенсації при значному обмеженні, життєдіяльності встановлюють Ш групу і 30-40%. Наприклад, при переведенні лікаря-хірурга із стаціонару на 0,5 ставки у хірургічний кабінет поліклініки .У тих випадках, коли за станом вестибулярної функції немає підстав для встановлення інвалідності, але потерпілий потребує щадного обмеження роботи, МСЕК встановлює 15-25%. Наприклад, при переведенні слюсаря по ремонту крупногабаритного обладнання на роботу по ремонту малогабаритного обладнання з пониженням кваліфі¬кації на один розряд; при переведенні прасувальниці на роботу пакувальниці готового одягу.

У хворих з вестибулярними розладами І(легкого) ступеня втрата професійної працездатності немає. Лише у працівників певних категорій, коли трудова дальність супроводжується значним навантаженням на вестибулярний аналізатор, особливо у поєднанні із значним фізичним навантаженням Наприклад, вантажник, коваль ручної оковки металу або професійна діяль¬ність вимагає нормального функціонування вестибулярного і апарату (у пілотів, водіїв автомобіля, підводників-аквалангістів, монтувальників ЛЕП) виникає потреба у встановленні втрати професійної працездатності у межах 5-15%.

п.10. Хворим, у яких розвинулася глухота внаслідок травматичного ушкодження і професійного захворювання органа слуху, МСЕК у відповідності з інструкцією по встановленню груп інвалідності встановлює ІІІ групу ,бо ця патологія оцінюється як анатомічний дефект і 40-50%.

Якщо приглухуватість IV (різко вираженого) ступеня веде до значної (більше 25%) втрати професійної працездатності хворому встановлюють третю групу інвалідності і 30-40%.Наприклад: при перепрацевлаштуванні гір ничого майстра підсобного на посаду інженера у відділі йому встановлюється третя група інвалідності і 40% втрати професійної працездатності .У випадках, коли за станом здоров'я і з урахуванням соціальних факторів немає показань для встановлення групи інвалідності, то хворим визначається лише втрата професійної працездатності у межах 20-25%.

Хворим, у яких приглухуватість Ш (знаного) ступеня вела до значної втрати професійної працездатності і обмежує життєдіяльність хворого, МСЕК повинна встановити йому ІІІ групу інвалідності і до 30% втрати професійної працездатності. За умови ,що патологічні зміни в органах слуху не викликають значних обмежень трудової діяльності, група інвалідності не встановлюється ,а визначаються лише 15-25%.

Розвиток приглухуватості П (помірного) та І(легкого) ступеня не обмежує життєдіяльність хворого і тому група інвалідності йому не встановлюється; У залежності від показників гостроти слуху, перебігу захворювання можливості раціонального працевлаштування МСЕК визначає постраждалому 15% втрати професійної працездатної при помірному ступені приглухуватості та 5-10% при легкому (І) ступеня.

п.11.При афонії МЄЕК повинна встановлювати ІІІ групу інвалідності та 40-60%.

Розвиток у осіб голосомовних професій паралітичної (паралітичної) або спастичної дисфонії чи фонастенії ІП (значного) ст. у більшості випадків приводить до встановлення III групи непрацездатності та 35-40%. Наприклад: при зменшенні обсягу роботи вчителя музики і співів на 1/2 посадового окдаду. У випадках ,коли перебіг захворювання не носить активного провокуючого характеру є можливість, раціонального перепрацевлаштування хворого, МСЕК встановлює йому 20-25%.Наприклад: при перепрацевлаштуванні диктора на роботу коре¬спондента за індивідуальним графіком роботи матеріальні зби¬тки постраждалого не перевищуватимуть 20-25%.

Хворим з фонастенією П (помірного) та І (легкого) ступеня

доступне шроке коло професій у яких вимоги до функціонального стану голосомовного апарату незначні, а тому, при і

необхідності; МСЕК визначає їм 5-15% втрати професійної

працездатності. Наприклад, при переведенні вчителя літератури

на роботу бібліотекарем у зв'язку із фонастенією П ступеня йому

можуть встановлюватися 10% втрати професійної працездатності.

п.12.Хворі на злоякісні новоутворення, у яких встановлена

IV клінічна група, визнаються інвалідами першої групи їм встановлюють 80-100%.

Хворі ,у яких має місце злоякісна пухлина, яка відноситься

до II клінічної групи, визнаються непрацездатними і їм встановлюється ІІ група інвалідності та 70-80%.

У тих випадках, коли у хворих виявлена злоякісна пухлина

клінічної групи П і вони потребують активного тривалого лікування і можуть продовжувати трудову діяльність із значними

обмеженнями, що вказує на значне порушення життєдіяльності

хворих, необхідно встановлювати Ш групу інвалідності та 40-60%,

Якщо у працівників з'явилася пухлина вуха, горла і носа

клінічної групи І то такі особи потребують переведення на іншу

роботу, що супроводжується значними обмеженнями працездатності (пониження кваліфікації, обсягу роботи тощо) хворому встановлюють третю групу інвалідності та 25-40%.

Наприклад, при переведенні асфальтувальника на роботу

кур'єром, черговим йому може бути встановлена третя група

інвалідності та 40%. Якщо з урахуванням медичних і

соціальних факторів немає показань для встановлення групи

інвалідності, то хворим можуть встановлюватися лише відсотки

втрати прецесійної працездатності у межах 15-20%. Наприклад,

при переведенні викладача на посаду бібліографа.

п.13. 14. Хворі, у яких розвився стеноз трахеї ІІ-ІІІ ст.., і дихальна недостатність ІІ-ІІІ ступеня, визнаються інвалідами II групи і їм встановлюють 70-80%. Особи, у яких має місце стеноз трахеї II ступеня і дихальна недостатність І-ІІ ступеня, визначаються інвалідами Ш групи і до 60%.

Наприклад: при переведенні водія-ліквідатора аварії на ЧАЕС черговим у приміщенні у зв’язку із стенозом гортані ІІ ступеня і дихальної недостатності І-ІІ ступеня після операції на щитовидній залозі йому встановлюється ІІІ група та 50%.