Механізми психологічного захисту та їх вплив на розвиток особистості

Аутоагресія – механізм психологічного захисту. Аутоагресія проявляється в самозвинуваченні, самоприниженні, нанесенні собі тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості аж до самогубства, саморуйнівну поведінку (пияцтво, алкоголізм, наркоманію, ризикованій сексуальній поведінці, виборі екстремальних видів спорту, небезпечних професій).

Роздільне мислення – механізм психологічного захисту, що виявляється в тому, що суперечності між якимись думками, ідеями, відносинами або формами поведінки вперто не усвідомлюються.

Сексуалізація – захисний механізм, який полягає в приписуванні негативним подіям еротичної складової, що перетворює їх таким чином в позитивні.

Проективна ідентифікація – психічний процес, що відноситься до механізмів психологічного захисту. Полягає в несвідомій спробі однієї людини впливати на іншу таким чином, щоб цей інший поводився відповідно до несвідомої фантазії даної людини про внутрішній світ іншого.

Ми розглянули далеко не повний список існуючих механізмів захисту, але перерахування основних захистів на наш погляд здатні наблизити нас до розуміння можливих особливостей міжособистісних взаємодій.

 

 

1. Провідну роль в людській поведінці, вйогодуховного життя відіграє несвідоме. Зміст несвідомого складають вроджені інстинкти. За Фрейдом таких інстинкту два: сексуальний («ерос» чи лібідо) і агресія, прагнення до руйнування («танатос»). Крім цього у зміст несвідомого входять бажання, афекти, витіснені з свідомості з причини їх неприйнятності або небажаності (культурної неприйнятності або травматичності для суб'єкта). Зміст несвідомого енергетично заряджена: інстинкти і бажання, вигнані зі свідомості, прагнуть бути задоволеними. Ця енергія є «двигуном» людської поведінки, її устремлінь.

2. Потягу несвідомого знаходяться в суперечності з нормами культури. З. Фрейд стверджував, що інстинкти людини за своєю природою асоціальні і егоїстичні. Соціальні норми – це узда, яка накидається на них і тим самим робить можливим спільне існування людей.

3. Психічний і соціальний розвиток людини йде через встановлення балансу між інстинктами і культурними нормами. Таким чином, в процесі розвитку Я людини змушене постійно шукати компроміс між рветься назовні енергією несвідомого і тим, що допускається суспільством.

4. Цей баланс, компроміс встановлюється за допомогою захисних механізмів психіки. Захисним механізмом називається специфічне зміна змісту свідомості, що виникає в ситуації внутрішнього конфлікту.

Захисні механізми починають діяти, коли досягнення мети нормальним способом неможливо або коли людина вважає, що його неможливо. Важливо підкреслити, що це не способи досягнення бажаної мети, а способи організації часткового і тимчасового душевної рівноваги з тим, щоб зібрати сили для реального подолання труднощів, що виникли, тобто вирішення конфлікту відповідними вчинками. У цьому випадку люди по-різному реагують на свої внутрішні труднощі. Одні, заперечуючи їх існування, пригнічують схильності, які доставляють їм незручності, і відкидають деякі свої бажання як нереальні і неможливі. Пристосування в цьому випадку досягається за рахунок зміни сприйняття. Спочатку,  людина заперечує те, що не бажано, але поступово може звикнути до такої орієнтації, дійсно забути хворобливі сигнали і діяти так, як якщо б їх не існувало. Інші люди долають конфлікти, намагаючись маніпулювати турбують їх об'єктами, прагнучи оволодіти подіями і змінити їх в потрібному напрямку. Треті знаходять вихід у самовиправданні і поблажливість до своїх спонукань, а четверті вдаються до різних форм самообману. Особистостям з особливо жорсткою системою принципів поведінки було б особливо важко і часом неможливо діяти в різноманітній і мінливому середовищі, якби захисні механізми не оберігали їх психіку. Захисні механізми можуть бути ефективними або неефективними (залежно від того, чи вдається людині впоратися з енергією несвідомого без патологічних симптомів).

Таким чином,  механізми психологічного захисту – це спосіб боротьби «Я» проти хворобливих, нестерпних для суб'єкта переживань.

Усі механізми психологічного захисту спотворюють реальність з метою збереження психічного здоров'я та цілісності особистості. У цьому випадку ціна психічного здоров'я:

Спотворена дійсність,

Спотворений образ «Я»,

Спотворений зовнішній світ.

Захисні механізми дозволяють зберегти або, вірніше, досягти внутрішнього благополуччя за рахунок ігнорування реальності. Механізми психологічного захисту формуються спочатку в міжособистісних відносинах, потім стають внутрішніми характеристиками людини, тобто в індивідуальному досвіді відбувається научіння тим чи іншим захисним форм поведінки.

Основні ознаки механізмів психологічного захисту (механізмів интрапсихической захисту) :

1) імпульсивність (механізми психологічного захисту не залежать від волі) ;

2) спотворення реальності;

3) відсутність усвідомлення суб'єктом захисних форм поведінки.

Основні функції механізмів психологічного захисту:

1) збереження особистісної цілісності,

2) збереження психічного здоров'я, певного «Я-образу». Причому, як встановлено в дослідженнях різних психологів, для людини важливо збереження навіть не стільки благополучного, скільки звичного, стійкого ставлення до себе. Це дуже яскраво демонструє так званий «дискомфорт успіху». Суть його в тому, що людина, що звикла до неуспеху, домігшись успіху, перемоги, прагне звести це до мінімуму, знецінити;

3) регуляція міжособистісних відносин.

 

 

Таким чином, механізми психологічного захисту – це механізми, які оберігають нас від різних за формою і природою негативних переживань і впливів, вони сприяють збереженню психологічної стабільності, душевної рівноваги. Цей термін був введений З. Фрейдом. Більш повно цю концепцію розвила А. Фрейд.

Всі захисні механізми діють на неусвідомленому рівні та заперечують, спотворюють і трансформують сприйняття реальних ситуацій. Основними механізмами є заперечення, витіснення, регресія, компенсація, проекція, заміщення, інтелектуалізація, реактивне утворення, примітивна ізоляція, раціоналізація, моралізація, сублімація, всемогутній контроль, інтроекція, відігрівання, аутоагресія, роздільне мислення, сексуалізація та проективна ідентифікація. Хоча механізми вивчаються досить давно, ще не існує їх єдиної класифікації. Цією проблемою займалися такі вчені як Ненсі Мак-Вільямс, Карвасарський Б. Д., Мельников В. М., Суботіна Л. Ю., Лазарус Р. та інші.

Отже, психологічний захист – це природне протистояння людини навколишньому середовищу. Він несвідомо оберігає його від емоційно-негативного перевантаження. Захист не є «вбудована» від народження особистісна структура. У процесі соціалізації захисні механізми виникають, змінюються, перебудовуються під впливом соціальних впливів. У кінцевому підсумку психологічні захисти стають способом існування нездійсненних потягів, бажань, потреб.

Усі захисні механізми мають дві загальні характеристики:

1) вони діють на неусвідомлюваному рівні і тому є засобами самообману;

2) вони спотворюють, заперечують, трансформують або фальсифікують сприйняття реальності, щоб зробити тривогу менш загрозливою для індивіда.

Слід також зауважити, що люди рідко використовують якийсь один механізм захисту – зазвичай вони застосовують різні захисні механізми для вирішення конфлікту або ослаблення тривоги.

Функції психологічних захистів, з одного боку, можна розглядати як позитивні, оскільки вони захищають особу від негативних переживань, сприйняття психотравмуючої інформації, усувають тривогу і допомагають зберегти в ситуації конфлікту самоповагу. З іншого боку, вони можуть оцінюватися і як негативні.

У міру наростання негативної інформації, критичних зауважень, невдач, неминучих при порушенні процесу соціалізації, психологічний захист, що тимчасово дозволяє особистості ілюзорно-позитивно сприймати об'єктивне неблагополуччя, стає все менш ефективним. У разі неефективності його дії, або недостатньої сформованості, при виникненні загрози невротичного зриву індивід інстинктивно шукає вихід і нерідко знаходить його у зовнішньому середовищі. Та й проблема, що викликала неприємності, все одно залишається невирішеною (незадоволена потреба, непоправний особистісний недолік тощо) і призводить рано чи пізно до інших захистів, що заважає особистості змінитися, відповідати новим умовам життя.

 

 

1. Бассін Ф. В. Про «силі Я» і «психологічного захисту» / Бассін Ф. В. – К. : Свічадо, 1969 – 97с.
2. Дьоміна Л. Д, Ральнікова І. А. Навчальний посібник «Психічне здоров'я і захисні механізми особистості». Изд-во Алтайського державного університету, 2000. – 123 c.
3. Психотерапевтична енциклопедія // Під ред. Карвасарского Б. Д. СПб. : Питер, 1998. – 752 с.
4. Фрейд А. Психологія «Я» і захисні механізми. Із збірки «Дитячий психоаналіз». – СПб. : Питер, 2004. – 477 с.
5. С. А. Зелінський (Феніхель О. Психоаналітична теорія неврозів. М.) 2004. С. 212
6. А. Я. Психологія
7. Фрейд З. По той бік задоволення \ З. Фрейд, +2004.
8. Л. Хьелл, Д. Зіглер. Теорії особистості. – Пітер, 2005.
9. Б. С. Деркачев. 2001-2004
10. Мельник С. М., Психологія особистості
11. Фрейд А. Его та захисні механізми / Фройд А. – М. : Педагогіка-Прес, 1993 – 68 с.
12. Субботина, Л. Ю. Структурно-функциональная организация психологической защиты личности / Субботина Л. Ю. – М. : РГБ, 2007 – 283 с.
13. Романова Е. С. Механизмы психологической защиты: генезис, функционирование, діагностика / Романова Е. С., Гребенников Л. Р. – Мытищи: Талант, 1996 – 144 с.
14. Психология. Учебник / Под ред. А. А. Крылова. – М. : Проспект, 2000. – 584 с.
15. Нэнси Мак-ВильямсПсихоаналитическая диагностика: Понимание структуры личности в клиническом процессе / Мак-Вильямс Н. – М. : Класс, 1998 – 480 с.
16. Никольская И. М.  Психологическая защита у детей / Никольская И. М., Грановская Р. М. – М. : Речь, 2006 – 342 с.
17. Лазарус Р. С. Моделі регулювання / Лазарус Р. С. – Спб. : Пітер, 1997 – 103 с.
18. Колеман Дж. К. Аномальна психологія та сучасне життя / Колеман Дж. К. – М. : Клас, 1994 – 132 с.