Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

На цій підставі потужність велоергометрії (N) зіставили з інтегральною величиною зниженого тиску (G). Використовували величину частоти серцевих скорочень, яку вимірювали при впливі ЗТ і нормували за вихідним значенням, отриманими до навантаження (ЧССн). В діапазоні N = 0 – 2/3 від субмаксимальної величини експериментальні дані описуються такими наступними рівняннями:

 

ЧССн = 1, 09  N + 1, 01 (r = 0, 99)

G = 0, 11  N

 

При всіх опорних режимах ЗТ, що задавали індивідуально, збільшення ЧСС у всіх жінок були однакові й дорівнювали ЧССн = 1, 13  0, 052, тобто величина G адекватна стану серцево-судинної системи жінок, що досліджувались. Надалі використовували знижений тиск на рівні субмаксимального навантаження.

В цих умовах Ан також пов'язана із IР лінійно (r = 0, 70), проте субмаксимальний ЗТ в зрівнянні із ПрЗТ призводить до зростання величини відповідної гемодинамічної реакції. Якісні зміни проявляються в зміщенні направленості відповідної реакції організму по шкалі IР: ізореакційна точка, в якій зміни роботи серця мінімальні (Ан = 1), спостерігається при IР біля 1. Нормовані за вихідними значеннями ЧСС (ЧССн) та АТС (АТСн) пов'язані із IР рівняннями другої степені (r = 0, 74 та 0, 67 відповідно, p < 0, 05), причому ЧСС не зменшується, а АТС – не зростає внаслідок впливу. Отже, при IР < 1 зростання Ан відбувається за рахунок збільшення ЧСС (ЧССн > 1), а при IР > 1 – зменшення Ан зумовлено зниженням АТС (АТСн < 1). Крім того (в тому числі, при IР = 1), лінійно змінюються нормовані за вихідною величиною АТД (АТДн) та ХОК (ХОКн)  (r = 0, 85 та 0, 88 відповідно, p < 0, 05), причому АТДн = 1 при IР = 0, 52, а ХОКн = 1 при IР = 0, 70, тобто значення IР ізореакційної точки свідчить про те, що величина та направленість гемодинамічної відповіді на вплив, зокрема її величини, визначається індексом регулювання серцево-судинної системи.

Істотно, що різниця відносних змін показників, що відбивають роботу та продуктивність серця (Ан – ХОКн) не залежить від IР та після впливу ЗТ складає 0, 13  0, 017. Зазначена величина становить зміну роботи (Ан), яка виконана серцем, за винятком результату зміни цієї роботи (ХОКн), тобто має зміст продуктивності серця (P). Наявність інваріантної, щодо IР, величини P внаслідок впливу зниженого тиску, посвідчує про адекватність навантаження стану серцево-судинної системи жінок, що досліджувались. Отже, зміни Ан та ХОКн взаємозв'язані, проте суть компенсаторних реакцій залишається не ясною, оскільки не виявлено, який саме показник регулюється. Для з'ясування даної обставини треба відмітити, що зміни ХОК та ЧСС тягнуть за собою лінійно зв'язані з IР зміни нормованого за вихідною величиною ударного об'єму (УОн)  (r = 0, 79, p < 0, 05, УОн = 1 при IР = 0, 87).

Останній факт дозволяє припустити, що зміни гемодинаміки при ЗТ визначаються споживанням О2 (СпО2) організмом. Використавши літературні дані (Власов Ю. А., Окунева Г. Н., 1992), взаємозв'язок показників гемодинаміки та дихання описали степеневим рівнянням для ударного об'єму УО = f (СпО2) та лінійним – для хвилинного об'єму дихання ХОД = f (СпО2) з r = 0, 96 – 0, 99 (p < 0, 05). Розраховані по одержаним рівнянням значення відрізняються від експериментальних не більш, ніж на  5%. Взаємозв'язок ХОД та УО, мабуть, є опосередкованим і визначається залежністю кожного з показників від СпО2, регуляція якого викликає реакцію, що проявляється на органному та організменному рівнях (Grenfіeld D. M., 1964). Тому при впливі ЗТ має місце взаємозв'язок нормованих по вихідним величинам СпО2 (СпО2н) та ХОД (ХОД н) з УО н (r = 0, 99, p < 0, 05) та з IР (r = 0, 83, p < 0, 05). Отже, зміна гемодинамічних та респіраторних показників при зниженому тиску визначається регуляцією СпО2н.

Для оцінки функціонального стану внаслідок динаміки показників кровообігу при ЗТ проаналізували їх залежність від віку. IР лінійно зменшується з віком (r = -0, 52, p < 0, 05), що пов'язане з віковими змінами ХОК та рівня основного обміну. На підставі даних (Власов Ю. А., Окунева Г. Н., 1992), встановлене зменшення УО та ХОК після 20 років, тобто при зниженому тиску середні зміни УО та ХОК, що спостерігається, відповідають зміщенню їх та ФС по віковій осі праворуч, виявляючи негативний ефект. Проте такий висновок суперечить одержаним даним про адаптацію організму та поліпшення функціонального стану в результаті впливу ЗТ. Тому для оцінки ФС в результаті застосування зниженого тиску необхідні інші критерії, у виді одного із яких спроможна виступати ентропія (S), або її еквівалент.

Ентропійний еквівалент (ЕЕ), розрахований нами за рівняннями (1) та (2) за літературними даними (Власов Ю. А., Окунева Г. Н., 1992) про ЧСС, АТС, АТД, АТП і роботу серця, зменшується з віком до 3-го десятиріччя, а після 4-го – збільшується. Більш високі значення ЕЕ в термінах термодинаміки означають доступність системі меншого числа станів, ніж при