Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

Спеціально показано, що pH крові більш значно зменшується з температурою, у порівнянні з температурною залежністю pH буферів (фосфатного, карбонатного), які входять до її складу. Отже, взаємовплив pH та температури на ферментативну активність може бути більш тонким механізмом регулювання рівня метаболізму та функціонального стану організму, ніж їх відокремлена дія.

Запропонований механізм розвитку функціональних станів із зниженим постачанням киснем органів і тканин та зменшеним рН крові підтверджено вивченням у менструальному циклі жінок окси- та карбоксигемоглобіну, а також молочної і піровіноградної кислот. Відносний вміст оксигемоглобіну мінімальний в середині МЦ, підвищується на початку лютеїнової фази, після чого знижується. Динаміка концентрації лактату протиспрямована, а пірувату – односпрямована вмісту оксигемоглобіну.

Аналіз динаміки показників, що відбивають характер розподілу та взаємозв'язку елементів (критерій згоди, інформаційна ентропія, коефіцієнти кореляцій та їх рівні значимості), розрахованих для систем кислої фосфатази нейтрофілів, форм лейкоцитів та клітин букального епітелію, дозволив визначити, що найбільше напруженість функціонального стану в менструальному циклі жінок має місце на середині ЛФ та на початку – середині ФФ, а менша по мірі напруженість – наприкінці ФФ – початку ЛФ. Одержані результати дали можливість охарактеризувати ФС в МЦ (таблиця 1).

 

Таблиця 1

Функціональний стан організму жінок протягом менструального циклу

Фаза менструального циклу Підфаза менструального циклу Функціональний стан (подія) 

Лютеїнова

фаза Початок Первинні функціональні метаболічні зменшення рН та зниження постачання киснем органів і тканин

Середина Компенсація первинного функціонального зниження постачання киснем органів і тканин (викид еритроцитів в кров), вторинне функціональне метаболічне зменшення рН

Кінець Вторинне функціональне метаболічне зниження постачання киснем органів і тканин та подальший розвиток вторинного функціонального метаболічного зменшення рН

 

Фолікулінова

фаза Початок Компенсація функціонального зменшення рН (підсилення діурезу, менструальна кровотеча) 

Середина Компенсація функціонального зниження постачання киснем органів і тканин (викид еритроцитів в кров) 

Кінець Стан відносної компенсації

 

Функціональний стан організму при впливі зовнішнього зниженого тиску

Зовнішній локальний ЗТ використовували для регулювання ФС організму тому, що він добре регулюється за величиною навантаження, а первинний механізм його дії не викликає сумніву й полягає в перерозподілі крові. Внаслідок застосування зниженого тиску у переривчастому режимі (ПрЗТ) спостерігається зниження гематокріту, тоді як швидкість зсідання еритроцитів (ШЗЕ), вміст гемоглобіну та еритроцитів залишаються постійними, що спроможне відбуватися внаслідок зменшення об'єму останніх. Після застосування ЗТ у постійному режимі (ПЗТ) зменшуються гематокріт, вміст еритроцитів та збільшується ШЗЕ, а концентрація гемоглобіну не змінюється. Виявлені закономірності, мабуть, свідчать про руйнування еритроцитів в режимі ПЗТ. Одержані результати не суперечать літературним даним і зазначають на понад «жорсткий» вплив ПЗТ на клітини червоної крові у порівнянні з ПрЗТ. Мабуть, у відповідь на зменшення споживання кисню клітинами та тканинами та зниження pH крові під дією ЗТ, як при типовій стрес-реакції, змінюється проникливість мембран клітин, що може привести до руйнування останніх. Спочатку зменшується об'єм еритроцитів, що зв'язано зі зміною кислотно-лужного стану крові, а після цього – кількість, як це характерно на ранніх етапах гіпоксії та послідовно проявляється при ПрЗТ та ПЗТ. Вплив в обох режимах призводить до зменшення числа лейкоцитів, що супроводжується відносним зменшенням вмісту еозинофілів. Ці зміни також, мабуть, відбуваються внаслідок проявлення неспецифічної реакції на зниження pH крові та супроводжують початкову стадію стрес-реакції, яка характеризується лейкопенією та еозінопєнією і спроможна, на думку Г. Сельє (1977) розвиватися без включення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі. Зміна кількості клітин крові є оборотною: не пізніше ніж через добу відбувається їх відновлення. Отже, вплив ЗТ активує систему рециркуляції еритроцитів та лейкоцитів, що спроможне сприятливо впливати на ФС організму.

Аналіз інформаційної ентропії (h) в системі лейкоцитів показав, що під дією ПрЗТ вона не змінюється, а при ПЗТ – знижується, що свідчить про зменшення напруження даної системи після дії ПЗТ. Одержаний результат підтверджує положення про більший ефект, що виявляє ЗТ в режимі ПЗТ у порівнянні з ПрЗТ. Крім того, після впливу ЗТ зменшуються коефіцієнти кореляції (r) між показниками та збільшується рівень значимості r (p). При цьому істотно, що всі виявлені зміни характеристик клітин крові (в тому числі для h), не переважають таких в динаміці нормального МЦ, тобто вплив ЗТ в режимах, що вивчались, є фізіологічним для організму жінок.

Дослідження вмісту карбоксигемоглобіну до та після ЗТ, а також в контролі, коли через той же час досліджували кров жінок, які не