Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
47
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(особливо в ЛФ) динаміку обміну пуринів, продуктами катаболізму яких є сечовина та сечова кислота. Про зміну катаболізму піримідинів свідчить зростання активності аланінамінотрансферази на початку ФФ, оскільки аланін є проміжним продуктом їх розпаду. Про прискорення гідролізу нуклеїнових кислот може свідчити, зокрема, зміна активності лужної фосфатази, максимум якої спостерігається наприкінці ФФ. Імовірно, інтенсифікація діяльності цього ферменту може забезпечувати необхідну кількість нуклеотидів для синтезу ДНК яйцеклітини, що формується.

В середині ж ЛФ, коли утилізується вміст фолікулу, який не був запліднений, виявляється мінімум активності лужної фосфатази, що свідчить проти активації останнього на потреби катаболізму нуклеїнових кислот. При цьому пояснити динаміку естеразної (фосфатазної) активності, наприклад, зміною pH крові, не уявляється можливим, оскільки активність кислої фосфатази у крові й нейтрофілах постійна протягом всього МЦ. Встановлено, що кількість тромбоцитів має тенденцію до збільшення в кінці ФФ – початку ЛФ. Аналогічно змінюється вміст лейкоцитів та лімфоцитів, а зміна кількості інших формених елементів має лише тенденцію аналогічну щодо лімфоцитарної. Зменшення кількості лейкоцитів може визначати послаблення імунітету організму жінок в кінці ЛФ – на початку ФФ, проте зміну вмісту глобулінів так саме, як і ліпопротеїнів, не виявлено. При цьому є тенденція до збільшення наприкінці ФФ – початку ЛФ концентрації глюкози, тригліцеридів та холестерину, причому зміни останнього спроможні відбивати факт утворення із нього статевих стероїдів або його участі в формуванні клітинних мембран.
З іншого боку, у МЦ виявлена динаміка ряду показників, яку не вдається інтерпретувати з відомих позицій, зокрема пояснити крововтратою внаслідок менструальної кровотечі. Завдяки цьому була висловлена гіпотеза про розвиток в організмі жінок протягом МЦ стану із зниженим постачання кисню. З цим припущенням збігаються наступні експериментальні дані.
Вміст еритроцитів, концентрація гемоглобіну та показник гематокріту мають максимум в середині ФФ та тенденцію до збільшення в середині ЛФ. Динаміка еритроцитів може бути слідством реакції організму на крововтрату у результаті місячних кровотечі тільки в ФФ і, крім того, а також, безсумнівно в ЛФ – відбуватися з інших причин. Враховуючи постійність індексу розподілу еритроцитів, що відбиває співвідношення між «молодими» та «старими» формами, зміна вмісту еритроцитів не є слідством підсилення еритропоезу, а, мабуть результатом виходу клітин із депо. Концентрація гемоглобіну має піки в ФФ та ЛФ менструального циклу, і корелює із вмістом заліза. Концентрації загального та вільного білірубіну також збільшуються в серединах ФФ і ЛФ, причому у другого показника є лише тенденція. Концентрація кон'югованого білірубіну зростає від середини ФФ до середини ЛФ менструального циклу. Чимале зростання концентрації заліза та білірубіну при меншій зміні гемоглобіну, мабуть, пов'язане із інтенсифікацією обміну гемоглобіну при постійності або меншому збільшенні рівня обміну двох перших показників. Виявлене зростання концентрації церулоплазміну в ФФ може відбуватися по причині збільшення в цей період вмісту заліза, окислення якого каталізує фермент. Інтенсифікація обміну гемоглобіну безсумнівно є слідством порушення цілісності еритроцитів, що, певно, призводить до зростання сечовини в результаті виходу із клітин. Очевидно, збільшення концентрації іонів калію та натрію також відбувається по причині руйнування еритроцитів.
Від кінця ЛФ до початку ФФ вірогідно (р < 0, 005) зростає активність аланінамінотрансферази, котра сприяє включенню амінокислот в ЦТК через піруват, місткість якого зменшується при нестачі кисню (Панин Л. Е., 1983). За нашими даними пік активності аланінамінотрансферази спостерігається раніше, ніж для еритроцитів, коли знижене постачання органів та тканин киснем (О2) ще не компенсовано збільшенням кількості еритроцитів. На користь того, що інтенсифікація включення амінокислот в ЦТК здійснюється в ФФ здебільше через піруват, служить постійність активності в МЦ аспартат- та глутаматамінотрансферази. Тенденція до мінімуму глюкози наприкінці ЛФ – початку ФФ співпадає з максимумом активності -амілази та аланінамінотрансферази, та, певно, з тієї ж причини, оскільки знижене надходження в органи та тканини О2 спроможне призводити до підвищення гліколізу, особливо анаеробного (Панін Л. Є., 1983). У цей же період мінімальний вміст фракції лактатдегідрогенази ЛДГ2 – ферменту аеробного гліколізу, тоді як змін інших фракцій ЛДГ та брутто-активності ферменту не виявлено. Отже, в середині ЛФ аеробний гліколіз в якійсь мірі поступається місцем анаеробному, який відіграє важливу роль в реакції організму на зниження постачання О2. Активність креатинфосфокінази зростає в середині ФФ, що підтверджує припущення про дефіцит О2 у першу її половину, оскільки такі зміни призводять до виділення енергії з креатинфосфату, виробництво якої іншими путями, мабуть, не забезпечує потреб організму. На витрати макроергу вказує також підвищення рівня креатиніну в кінці ФФ – початку ЛФ.
Температура поверхні тіла має максимум на початку ЛФ, після цього зменшується до кінця ЛФ та більш полого – до кінця ФФ. На початку ЛФ спостерігається збільшення температури тіла, після чого відбувається її зменшення до початку ФФ, коли базальна температура а залишається практично постійною. На підставі одержаних даних можливо зробити припущення, що, завдяки часткової переорієнтації в ЛФ гліколітичного окислення на глікогенолітичне, збільшується теплопродукція, знижується ресинтез АТФ, кислі продукти розпаду якої, забезпечують зменшення pH крові та викликають фізіологічний функціональний ацидоз. Справді, на початку ЛФ спостерігається поступове, а на початку ФФ – різке зменшення pH крові. Виявлені закономірності відбуваються, мабуть, по наступним причинам. Внаслідок утилізації продуктів розпаду яйцеклітини, що не була запліднена, її ДНК підлягає катаболізму. При цьому рівень обмінних процесів підвищується, що виявляється
Фото Капча