Механізми та моделі регулювання функціональниих станів організму жінок при дії ендогеннних та екзогеннних факторів

Вплив ПрЗТ призводить до вірогідного зменшення температури шкіри кисті та животу, але не інших дільниць поверхні тіла. Виявлені зміни безсумнівно є слідством гемодинамічних реакцій, що викликають зменшення периферичного кровообігу, звуженню судин шкіри та збільшенню тепловіддачі. Після ПЗТ температура, мабуть, релаксує швидше, ніж при ПрЗТ, та її зміни внаслідок додатку впливу виявити не вдалося. У той же час pО2 вірогідно (р < 0, 005) підвищується практично одразу при ПрЗТ та, починаючи із 15 хв., при ЗТ, і досягає максимуму наприкінці впливу. Збільшення pО2, що спостерігається, свідчить про поліпшення ефективності забезпечення клітин та тканин О2. Збільшення pО2 може відбуватися внаслідок зміни температури, проте, як нами спеціально показано, останнім явищем можна пояснити не більш половини прибутку pО2, що спостерігається. Тому, зважаючи на принцип засобу визначення pО2, зроблено висновок про збільшення кількості та/або діаметру капілярів на дільниці виміру pО2. В цьому разі режим ПрЗТ, сприяючи як відтоку, так і притоку крові, повинен швидше, ніж ПЗТ, впливати на мікроциркуляторне русло, що проявляється в різному часі змін pО2, які виявляються. Крім того, у відповідь на дію ПЗТ компенсаторні реакції повинні бути більш виразними у порівнянні з ПрЗТ. Справді, приріст pО2 до 20 хв. у порівнянні з вихідною величиною в першому режимі більше, ніж у другому.

При ПрЗТ виявлена лише тенденція до збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 10 хв. дії ЗТ, що може свідчити про компенсацію гемодинамічних зсувів, які виникають, а відсутність змін артеріального тиску (АТ) – про достатність такої компенсації. При ПЗТ компенсаторна реакція серцево-судинної системи на ЗТ проявляється вже на 5 хв. зростанням ЧСС та систолічний АТ (АТС), зміни яких на 10 хв. максимальні. До 15 хв. відбувається зростання діастолічного АТ (АТД), а ЧСС та АТС (тенденція) зменшуються. Припинення впливу призводить до зменшення ЧСС нижче вихідних значень, тоді як значення АТ повертаються до вихідних. Отже, наявність чи відсутність динаміки показників, що відбивають стан серцево-судинної системи, залежить від режиму та тривалості впливу ЗТ. Динаміка при ПЗТ показників, що обговорюються, та тенденція до зміни ЧСС при ПрЗТ свідчать про те, що перший режим призводить до більш істотних системних гемодинамічних реакцій, ніж другий. При цьому відсутність системних реакцій, не означає відсутність локальних. Так, показані різноспрямовані зміни тонусу судин у зоні впливу ЗТ та поза нею (Berdeaux A. et al., 1992). Отже, ЗТ викликає відповідні реакції, які обумовлені не тільки величиною розрідження та об'ємом області, що підлягає впливу, але й залежні від режиму (наприклад, визначаються частотою впливу).

Для аналізу стану серцево-судинної системи використали інтегральні показники: пульсовий АТ (АТП), та добутки ЧСС на АТП (Ап), АТД (Ад) й АТС (Ас). При цьому остання величина характеризує роботу серця (Robіnson B. F., 1967). Вплив ПрЗТ не призводить до зміни розрахункових величин, за винятком Ас, що зростає на 10 хв. При ПЗТ пульсовий АТ менш вихідного протягом всього впливу та по його закінченні вертається до початкової величини, Ап – зменшується (15 хв.) та залишається нижче вихідної величини після впливу, Ад – збільшується (5 та 10 хв.). Єдиним показником, що протягом всього впливу ПЗТ та по його завершенні вірогідно (р < 0, 05) відрізняється від вихідної величини, є Ас, яка зростає під час додатка ЗТ і зменшується після нього. Отже, з врахуванням того, що зміни Ас виявлені також при ПрЗТ, використання наданого інтегрального показнику доцільно для оцінки стану серцево-судинної системи та ФС при впливі ЗТ. Динаміка АТП, Ап, Ад та Ас при ЗТ відбиває відповідну реакцію організму, забезпечуючи підтримку адекватного кровообігу в органах та тканинах, що при ЗТ визначається величиною та направленістю змін ударного об'єму та судинного опору (Levіne B. D. et al., 1991). Результати дослідження впливу ЗТ на показники гемодинаміки підтверджують положення, що режим ПЗТ є понад «жорстким» у порівнянні з ПрЗТ та вимагає більшої напруги механізмів регулювання стану серцево-судинної системи, що обумовлюють протягом всього впливу зростання Ас – показника, який відбиває роботу серця. Припинення дії навантаження призводить до його релаксації за рахунок зменшення ЧСС, що, на відміну від АТ, стає нижче вихідного значення.

При багаторазових (щоденних) впливах ПрЗТ та ПЗТ всі показники обміну речовин і характеристики клітин крові, що досліджувалися, знаходяться в межах фізіологічних значень та не відрізняються від них до впливу. Одержані результати свідчать про адекватність базових режимів впливу ФС організму жінок. Очевидно, що описані в літературі та виявлені нами зміни показників внаслідок впливу ЗТ носять оборотній характер та протягом доби відбувається їх відновлення до вихідних величин. При багаторазових впливах ПрЗТ гемодинамічні показники також знаходяться в межах фізіологічних значень, що свідчить про адекватність наданого режиму ЗТ функціональному стану системи кровообігу.

Оскільки, як ми встановили, реографічний індекс, амплітудно-частотний показник та об'ємна швидкість кровообігу (ОШК) при ЗТ змінюються в одному напрямку, далі мова буде йти тільки про ОШК. При