Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

Отже, для підприємства будь-які виплати, пов’язані з оплатою праці – це практично завжди витрати, але витрати різних категорій:

– витрати поточного періоду (рахунки класів 8 і 9);

– витрати, що підлягають амортизації (рахунок 15);

– витрати майбутніх періодів (рахунок 39);

– витрати, відображені в обліку та звітності раніше (рахунок 47).

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки за виплатами працівникам» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. В бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків:  23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму нарахованої основної і додаткової заробітної платні премій, які виплачуються із фонду оплати праці);  652 «За соціальним страхуванням» (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування).

Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса». 

У бухгалтерському обліку узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства. Так, для нарахування заробітної плати, яка належить кожномупрацівникові, розраховується заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із оплати праці. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати 50% заробітної плати.

Отже, документування робочого часу і чисельності працівників сприяє посиленню контролю за дотриманням працюючими його встановленого режиму, підвищенню кількості та поліпшення якості роботи; забезпечує точність розрахунку заробітної плати та правильність використання коштів на оплату праці, полегшує складання статистичної звітності.

 

 

 

На сьогодні в сучасній літературі не сформовано єдиного підходу до обліку витрат оплати праці. Питання вдосконалення обліку праці є одним із найголовніших, тому одним із важливих питань реформування бухгалтерського обліку заробітної плати є вдосконалення діючої моделі аналітичного обліку.

Дані аналітичного обліку відіграють важливу роль у ході проведення аудиту цього об’єкта, характеризуючи розміщення та склад персоналу за місцями його використання, відпрацьований і невідпрацьований час, обсяг продукції, виконання норм продажів, фонд заробітної плати і його структуру, динаміку заробітної плати за категоріями персоналу, місцями виникнення витрат. Аналітичний облік незамінний при визначенні розміру оплати праці та відрахувань з неї за кожною особою окремо та при віднесенні витрат на рахунки, субрахунки.

Відповідно до Плану рахунків, що набув чинності з 01.01.2000 р., для обліку розрахунків з оплати праці призначено рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і необлікового складу підприємства, з оплати праці (за усіма видами заробітної плати, премії, допомоги тощо), а також розрахунки за не отриману персоналом у встановлений строк суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) має наступні субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою»; 662 «Розрахунки з депонентами»; 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 «Розрахунки з робітниками» передбачено розподіл виплат на поточні виплати, виплати при звільненні, виплати по закінченні трудової діяльності, виплати інструментами власного капіталу, інші довгострокові виплати. Поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

Таким чином, на нашу думку, необхідно внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку. Виходячи з того, що через рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» здійснюються виплати сум, які не можна чітко ідентифікувати із заробітною платою, тому необхідно до рахунку відкрити субрахунки з більш детальною структурою, що подані на рис. .

Згідно даних регістрів ТОВ «Індустріал-Трейд» виплата відпускних сум робітникам і службовцям протягом року здійснюється нерівномірно 

З метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного періоду доцільно на досліджуємому підприємстві створення резерву оплати відпусток або, інакше кажучи, забезпечення майбутніх витрат. Це дозволить підтримувати величину фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) приблизно на тому самому рівні, наприклад, близькому до значення планової собівартості.

Відсутність забезпечення для оплати відпусток призводить, як правило, до того, що в «сезон відпусток» значення фактичної собівартості стрибкоподібно зростає.