днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства. Починаючи із шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності допомога оплачується Фондом соціального страхування.
Пошук
Методологія та організація обліку і аудиту розрахунків з оплати праці
Предмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
86
Мова:
Українська
При нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності мають місце такі бухгалтерські проведення:
Дт 23, 92, 93 Кт 661 (за перші 5 днів)
Дт 652 Кт 661 (всі наступні дні).
Суми допомоги, які нараховуються з тимчасової непрацездатності, та інші суми, що виплачуються за рахунок відрахувань на соціальне страхування, відносяться з дебету рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням” у кредит субрахунку 661.
Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він працює і яку роботу виконує.
Законом України «Про відпустки» визначені наступні види відпусток:
1)щорічні відпустки і основна відпустка, додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливі умови праці та інші додаткові відпустки;
2)додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
3)соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;
4)творча відпустка;
5)відпустка без збереження заробітної плати.
Статтею 6 Закону України «Про відпустки» передбачена щорічна основна відпустка не менше 24 календарних днів. Переведення робочих днів в календарні проводиться по такому принципу. Тривалість відпустки в робочих днях помножується на 7 (тривалість тижня в календарних днях) та ділиться на 6 (тривалість тижня в робочих днях). Святкові і неробочі дні не враховуються (відпустка продовжується на кількість таких днів). Тривалість відпусток розраховується в календарних днях. Заробітна плата за час відпусток розраховується виходячи із середнього заробітку [9].
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки на підприємстві провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (згідно Закону України «Про відпустки»).
Щорічна основна і додаткова відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. Оплата щорічних відпусток входить до фонду додаткової заробітної плати. Порядок обкладання обов’язковими податками і зборами сум відпускних такий же, як і порядок оподаткування основної заробітної плати. Ненадання щорічної відпустки в перелічених випадках є порушенням законодавства про працю і карається адміністративним штрафом.
Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток в заводоуправлінні застосовується «Наказ про надання відпустки» (форма №П-6), який заповнюється у двох примірниках.
На підставі наказу робиться відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається «без оплати».
У бухгалтерському обліку на суму створеного резерву на оплату відпусток працівникам і винагород на вислугу років (які виплачуються один раз на рік) робиться запис по дебету рахунка 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” та ін., та кредиту рахунка 471 “Забезпечення виплат відпусток”. Нарахована заробітна плата за час відпустки відноситься на зменшення раніше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденції з кредитом рахунка 661 “Розрахунки з оплати праці”. Сальдо (кредитове) рахунка 471 “Забезпечення виплат відпусток” показує залишок невикористаного на кінець року резерву.
Також типовими формами первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями є:
П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»;
П-52 «Розрахунок заробітної плати»;
П-53 «Платіжна відомість»;
П-54, П-54а «Особовий рахунок».
Первинні документи по обліку виробітку та заробітної плати здаються для перевірки та наступних розрахунків за встановленим графіком у бухгалтерію.
Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці на ТОВ «Індустріал-Трейд» використовується «Розрахунково-платіжна відомість», яка складається в одному екземплярі.
Ця відомість складається з трьох розділів:
1)нараховано;
2)відраховано;
3)належна на 1-ше число наступного за звітним місяцем сума до виплати.
Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію:
-по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими;
-по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.
Складаються розрахунково-платіжні відомості на заробітну плату щомісячно по кожному цеху, допоміжних службах та відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації. Розрахунково-платіжна відомість слугує основою для нарахування і виплати заробітної плати, до неї вноситься додаткова графа «Підпис про одержання або відмітка про видачу».
Вона містить в собі відомості по всім нарахуванням, по видам оплат, таким як відрядна, додаткова, нічна, погодинна, відсоток виконання плану, понаднормова робота, премія, сумісництво; по всім відрахуванням, таким, як аванс, фонд соціального страхування, фонд зайнятості. У кінці містяться колонки: сума до виплати та відмітка про видачу. Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати робітників, які враховуються при підрахунку їх середніх розмірів: одноразові допомоги та добові, пенсії.
Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного та аналітичного