Методи самоуправління та шляхи їх вдосконалення (на прикладі компанії "Вольво")

Коріння виникаючих життєвих проблем, ситуацій криються дуже глибоко. Для їх вирішення необхідно уточнити своє місце в житті, оцінити себе:

- з'ясувати кордону між мрією, метою життя і дійсністю;

- проаналізувати причини успіхів і невдач в житті.

Якщо людина знаходить вирішення цих проблем, він перебудовує життя, зберігає свій динамічний рівновагу в процесі життєдіяльності.

Вивчаючи особливості людського сприйняття, ми вже говорили, що людина під реаліями дійсності розуміє створену ним модель цього світу. Людина живе, погодившись своє життя з цією моделлю. Модель, близька до дійсності, забезпечує одну реальність, убога – іншу.

Модель світу – цілісна система уявлень про навколишню дійсність. Спираючись на цю систему, людина формує уявлення про своє місце в цьому світі. Ця модель служить людині універсальним інструментом для прийняття стратегічних рішень (цілі та стратегії життя, програми дій). Уточнена модель дозволяє людині визначити своє місце у світі, а з урахуванням результату аналізу та оцінки ситуації сформулювати (уточнити) місію свого життя. Під місією розуміють усвідомлене уявлення людини про своє призначення, сенс існування.

Людина визначає місію свого життя на підставі:

- генетичної, настановної і свідомої програм життя;

- склалися життєві обставини, ситуації;

- особистого онтогенезу (індивідуального розвитку) ;

- власних ресурсів;

- умов навколишнього середовища.

Місія людини сприяє об'єднанню його фізичних і духовних сил, прояснює мету життя, призначення людини в цьому світі, сприяє певному настрою людини, мобілізує його, впливає на формування його життєвої філософії, системи цінностей, життєвих принципів.

Визначення мети життя і основ задуму її досягнення. На відміну від місії, яка задає загальні орієнтири, напрямки життя, мета визначає кінцеві бажані стани. Для стратегічного самоменеджменту мета має величезне значення, оскільки визначає весь його процес: відповідно до мети людина вибирає стратегію, планує і організовує життя. Мета реалізується у діяльності як закон, що керує людиною.

Вибираючи і формулюючи мету, людина мимоволі проектує її на майбутнє, тим самим створює намір, основну ідею плану майбутніх дій. Виникає задум досягнення мети, вірніше, основи задуму, тому що не оцінена ще сукупність факторів, які будуть сприяти або перешкоджати просуванню до мети.

Оцінюючи ситуацію, людина з'ясовує, хто і що заважає йому жити у відповідності з уявленнями, хто йому ворог, а хто друг, хто попутник і т. д. Людина виявляє свої здібності та напрямки їх використання, що приводили до успіху, а також обмеження, що перешкоджали цього. Але то було в минулому, під час прямування до попередньої мети. Сформулювавши нову мету, людина по-новому дивиться на минуле. Вона може по-новому оцінити що відбулася ситуацію, минуле, і це закономірно. Складовими нового задуму є питання:

- які сили, засоби застосовувати і в якій послідовності;

- де зосередити основну увагу і зусилля;

- як побудувати нове життя, як маневрувати, перерозподіляти життєві ресурси.

Сформулювавши основи задуму, людина повинна перевірити їх, оцінюючи обстановку.

Під обстановкою розуміють сукупність обставин, умов, за яких людина буде реалізовувати життєві цілі. Оцінка обстановки передбачає оцінку сукупності факторів, що впливають на ефективний самоменеджмент. Така оцінка дозволить не тільки виявити фактори і способи їхнього впливу, але і врахувати їх, створити умови для ефективної діяльності. Як відомо, щоб спрацювали об'єктивні закони управління людиною, треба створити для цього певні умови.

Вибір стратегії життя, уточнення життєвої філософії та системи цінностей. В даний час в теорії та практиці управління не склалося єдиного визначення поняття «стратегія життя». Під стратегією життя найчастіше розуміють метод організації життя; під методом – комплекс прийомів, способів, технік, технологій, які людина використовує для організації життя і досягнення її цілей. Організація життя – це доцільна взаємозв'язок життєвих сил і засобів людини, що створює йому умови для свідомої життєдіяльності. Природно, наведені визначення не ідеальні. Різноманіття визначень пов'язано із встановленням суб'єктивних розуміння поняття «життя». Для одних – це існування білкових тіл, для інших – польових структур. У найбільш широкому значенні життя – одна з форм існування матерії (а можливо, і духу), що виникає за певних умов у процесі її розвитку.

Стратегія життя разом з моделлю світу дає людині наступне:

- систему соціокультурних уявлень особистості про власне життя і своє місце в світі;

- можливість виявити і пояснити його взаємозв'язку з навколишньою дійсністю;

- сформулювати модель власного життя, спроектувати майбутнє і здійснити свій життєвий проект;

- висвітити в перспективі траєкторію руху в часі і просторі, найбільш значущі орієнтири і пріоритет;

- погодити в уяві образ, сенс життя і реалії дійсності;

- обгрунтувати норми, стандарти, цінності та установки, що існують в суспільстві в процесі соціалізації.

Зовні стратегія життя людини виражається як предметно-чуттєва характеристика стратегічного поведінки. Під способом