Методи самоуправління та шляхи їх вдосконалення (на прикладі компанії "Вольво")

Важливий момент нового підходу до управління – у визнанні того, що в умовах інформаційної ери у виробництві формується нова соціальна група – когнітаріат, її міць ґрунтується на знанні, на використанні інтелекту, а не м'язової сили «Умови ринкової економіки формулюють переважну установку керівників підприємств» на здійснення організаційних нововведень – перш за все інтеграційного характеру. Схильність до організаційних змін відчутніше у керівників, підприємства, яких найбільшою мірою адаптувалися до умов ринку.

Незважаючи на відмінність концепцій перебудови нашого суспільства всім їм властивий підхід, ставить у центр людину з її інтересами. Проте всім перебудованим програмам властива відома однобічність: перед різними суб'єктами управління ставляться завдання насамперед щодо забезпечення людині більш гідних умов життя, поліпшення харчування, тобто людина знову виступає лише в ролі об'єкта самоуправління. Але справжня роль людини, її самоствердження не рівнозначне тільки ситому і комфортному життю. Вища мета полягає в реалізації істинного призначення людини, в її самореалізації, самовираженні, тобто самоврядуванні. Роль людини в суспільстві не зводиться тільки до ролі виробника і споживача. Людина повинна піднятися до найвищої ролі керуючого [14, 178].

Управлінським відносинам в ринковій економіці також властиво це протиріччя. Дійсно, у міру розвитку суспільного виробництва розширюється участь працівників як в управлінні підприємством так і прибутку, капіталі. У той же час ясно, що цим розглянута проблема кардинально не вирішується, бо соціально-економічна основа відчуження управління від працівників зберігається.

Положення – бути в ролі лише суб'єкта управління – вже не влаштовує працівників, вони хочуть все більше виступати в ролі суб'єктів управління. Для України, що робить перші кроки в ринкову економіку дуже важливо бачити перспективи становлення самоврядування в системі управління з позицій місця та ролі в ньому конкретного працівника.

Виділення самоуправління виробництвом в особливу сферу діяльності, призвело до відділення суб'єкта самоуправління від об'єкта самоуправління. За суб'єктом залишилися тільки комунікаційні зв'язки. Це призвело до відчуження людини від її праці, до об'єднання останнього. І хоча у міру розвитку суспільства робилися кроки щодо пом'якшення негативних сторін цього відчуження рівень продуктивних сил не дозволяв кардинально вирішувати суперечності поділу праці, відтворити цілісність праці людини.

Розвиток самоврядування персоналу господарської організації вимагає перш за все зміни стилю керівництва, відмови від авторитарності проявляється керівним персоналом оскільки він не сприяє діловій активності та ініціативності співробітників.

 

1. Алакер Д. Стратегическое рыночное управление: Пер. с англ. – СПб. : Питер, 2002.

2. Білорус О. Г. Економічна система глобалізму: Монографія. – К. : КНЕУ, 2003.

3. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. – К. : Молодь, 2002.

4. Будзан Б. Менеджмент в Україні: Сучасність і перспективи. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002.

5. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін. ; Кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001.

6. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник. – Львів: БаK, 2001.

7. Дафт Р. Л. Менеджмент: Пер. с англ. – СПб. : Питер, 2000.

8. Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами; Пер. з англ. – К. : Основи, 1997.

9. Классики менеджмента: Пер. с англ. / Под ред. М. Уорнера. – СПб. : Питер, 2001. – 1168 с.

10. Кредісов А. І., Панченко Є. Г., Кредісов В. А. Менеджмент для керівників. – К. : Т-во «Знання» КОО, 1999.

11. Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М., Циганкова Т. М. Міжнародна економіка: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 1999. – 152 с.

12. Менеджмент: Пер. с англ. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2002.

13. Мерсер Д. ИБМ: Управление в самой преуспевающей корпорации мира: Пер. с англ. – М. : Прогресс, 1998.

14. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М. : Дело, 2002.

15. Панченко Є. Г., Гаврилюк О. Г., Сіденко С. В. Стратегія розвитку міжнародного підприємництва та іноземних інвестицій в Україні. – К. : Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин АН України, 1998.

16. Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д. Г., Губський Б. В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К. : Україна, 1997. – 237 с.

17. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: Пер. с англ. – М. : Прогресс, 2001.

18. Портер М. Е. Стратегія і конкуренція: Пер. з англ. – К. : Основи, 2003.

19. Робінс С. П., де Ченцо Д. А. Девід А. Основи менеджменту: Пер. з англ. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002.

20. Слейтер Р. Стань лучшим или проиграешь! 31 секрет лидера от Джека Уэлча, управляющего «Дженерал Електрик». – М. : Лори, 2000.

21. Современное управление: Энциклоп. справочник: Пер. с англ. – В 2-х т. – М. : Издатцентр, 2002.

22. Современный бизнес: Учебник: Пер. с англ. – В 2-х т. / Д. Дж. Речмен, М. Х. Мескон, К. Л. Боуви, Дж. В. Тилл. – М. : Республика, 1995.

23. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. – К. : КНЕУ, 2008.

24. Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / За ред. В. М. Федосова. – К. : Либідь, 2004.

25. Терещенко В. І. Організація і управління: Досвід США. – К. : Т-во «Знання» УРСР, 2005.

26. Хаммер М., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации: Манифест революции в бизнесе: Пер. с англ. – СПБ. : Изд-во С. -Петерб. ун-та, 2002.

27. Хан Д. Планирование и контроль: Концепция контроллинга: Пер. с нем. – М. : Финансы и статистика, 1997.

28. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2004.