Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні рекомендації для студентів 4 курсу медичного факультету

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ
4 курсу медичного факультету
 
 
І. Актуальність теми
 
Різноманітні прояви алергічних реакцій і захворювань згідно даних ВООЗ реєструються у 7-20% населення, причому в останні роки постійно утримується тенденція до їх зростання. Існує прогноз, що у 21 столітті дана патологія стане найпоширенішою серед людства. В останні роки широкого розповсюдження набули респіраторні прояви алергії у дітей, особливо часто реєструється бронхіальна астма.
Враховуючи зростання смертності, відсутність тривалого позитивного ефекту терапії «від нападу до нападу», сучасні уявлення про етіологію та патогенез, у 90-их роках була побудована нова концепція захворювання як хронічного запального процесу, змінився підхід до класифікації (Global Initiative for Astma, GINA). Але і сьогодні відмічається низький рівень діагностики, що призводить до ранньої інвалідизації з несприятливим прогнозом. За результатами популяційних епідеміологічних досліджень, поширеність бронхіальної астми в більшості країн світу коливається в середньому на рівні 3-7%. За останні 25 років бронхіальна астма поширилася серед 5% дорослого і 10% дитячого населення планети. Існують достовірні свідчення про те, що кількість хворих на астму росте у цілому світі. Особливо тривожною є ситуація з дитячою астмою, поширеність якої в різних популяціях коливається майже від 0% до 30%. Частота цього захворювання серед дітей Франції становить 7%, Англії – 11%, США  13%, Австралії – 7-10%, Нової Зеландії – 8%, Ірландії – 35%, Росії – 10%.
 
ІІ. Навчальні цілі заняття:
 
Конкретні цілі змістового модулю:
Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики бронхіальної астми у дітей.
Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при астматичному статусі у дітей.
Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при бронхіальній астмі у дітей.
Здійснювати прогноз життя при бронхіальній астмі удітей.
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у алергології дитячого віку.
 
ІІІ. Цілі розвитку особистості
 
Розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність прийняття рішення по оцінці загального стану, наявності ускладнень та надання невідкладної допомоги хворій дитині. Сформувати деонтолгічні уявлення щодо особливості відношення майбутнього фахівця до пацієнта та його батьків.
 
IV. Міждисциплінарне інтегрування
 
 
V. Зміст теми заняття
 
Лікування бронхіальної астми:
Основною метою лікування бронхіальної астми є: поліпшення якості життя хворого, яке досягається успішним вирішенням таких завдань:
  • зменшення частоти загострень або повне їх усунення;
  • постійний контроль над симптомами захворювання;
  • нормалізація показників функцій зовнішнього дихання;
  • відсутність або зведення до мінімуму побічних ефектів від препаратів, що застосовують для лікування астми;
  • відновлення нормального (відповідно до віку) рівня фізичної активності;
  • забезпечення нормального росту і розвитку.
Є три можливості в лікуванні бронхіальної астми, за допомогою яких власне і досягається контроль над хворобою практично в кожного хворого:
  • елімінація тригерних факторів;
  • специфічна гіпосенсибілізація;
  • фармакотерапія.
Особливе місце в лікуванні посідає фармакотерапія. Ліки можуть уводитись в організм хворої дитини різними шляхами, однак перевагу треба надавати інгаляційному шляхові, оскільки при цьому безпосередньо в дихальні шляхи надходить медикамент у високій концентрації, а побічні ефекти не виникають або зводяться до мінімуму.
Суттєву ефективність при бронхіальній астмі мають три групи препаратів:
  • протизапальні препарати які припиняють хронічний запальний процес і пов’язану з ним гіперчутливість бронхів;
  • бронхолітики, які використовуються для зняття бронхіальної обструкції;
  • муколітичні і відхаркувальні засоби, які поліпшують дренажну функцію бронхів.
Основу лікувальної стратегії при бронхіальній астмі складають:
  • базисна терапія – скерована на ліквідацію хронічного запального процесу, відновлення прохідності бронхів, запобігання розвиткові повторних загострень хвороби і досягнення ремісії;
  • терапевтичні заходи, скеровані на ліквідацію загострення хвороби.
Базисна терапія призначається з врахуванням важкості захворювання. При цьому застосовується ступінчаста програма, згідно з якою у випадку легкого перебігу хвороби лікування починають з призначення слабших препаратів і у разі потреби поступово розширюють терапевтичний комплекс та підвищують його інтенсивність.
Основу базисної терапії складають протизапальні препарати:
‒натрію кромоглікат (інтал)
‒натрію недокроміл (тайлед)
‒кортикостероїди.
Натрію кромоглікат (інтал) слід застосовувати 4 рази на день (по два вдихи дозованого аерозолю або одній капсулі сухого порошку) щонайменше протягом 6 тижнів. За цей час можна оцінити його ефективність. Після досягнення контролю над симптомами астми дозу інталу поступово знижують до двох інгаляцій на добу. Тривалість лікування визначається строго індивідуально, в одних випадках – це 4-6 міс, в інших – 6-12 міс і більше.
Натрію недокроміл (тайлед) призначається в дозі 4 мг (2 інгаляції) 2 рази на день. У разі потреби доза може бути збільшена до 2 інгаляцій 4 рази на день. Тривалість лікування визначається строго індивідуально і може становити від 3 міс до кількох років.
Доведено, що найсильнішими і найефективнішими протизапальними препаратами для лікування бронхіальної астми є глюкокортикостероїди (ГКС).
Сьогодні не існує загальноприйнятих показань до призначення ГКС, продовжується дискусія з цього приводу серед науковців і практичних лікарів. Ми вважаємо, що ГКС треба призначати в період загострення для зняття астматичного статусу або важкого приступу, а також у тих випадках, коли хворобу не вдається контролювати за допомогою інталу чи тайледу і дитина змушена частіше, ніж тричі на тиждень використовувати броходилятатори.
У випадку важкого
Фото Капча