Методичні рекомендації для студентів 4 курсу медичного факультету

Бронхіальна астма – хронічне і водночас дуже динамічне захворювання, тому програма її лікування повинна бути:

• тривалою,
• етапною,
• диференційованою залежно від ступеня важкості та індивідуальних особливостей захворювання у кожної дитини.

Саме цим вимогам відповідає “ступінчаста” терапія бронхіальної астми, згідно з якою розробляється гнучка програма лікування, що базується на визначенні ступеня важкості захворювання у кожного хворого. “Ступінчастий” підхід до терапії рекомендує розширювати інтенсивність лікувальних заходів («піднятися на сходинку вгору”) залежно від зростання важкості астми. Якщо протягом трьох місяців астму вдається контролювати, слід зменшувати обсяг терапії (тобто «опускатися на сходинку вниз”).

У разі неможливості виключення контактів з причинно-значущими алергенами у періоді ремісії захворювання, при легкому та сердньоважкому пербігу його, показана специфічна алерговакцинація (САВ) чинниковим алергеном як єдиний метод лікування, що впливає майже на всі ланки патогенезу. Цей метод лікування забезпечує тривалу і стійку ремісію. Терапевтичний ефект САВ зумовлений її впливом на імунну відповідь. Механізм цього впливу багатогранний. Найважливішими моментами є активація синтезу блокуючих антитіл і виснаження реагінів під дією дрібних доз алергену. Блокуючі антитіла зв’язують алергени, що поступають в організм, і таким чином запобігають їх взаємодії з антитілами, а отже й розвитку алергічної реакції. Пригнічення синтезу реагінових антитіл (ІgE) досягається за допомогою впливу на антигенспецифічні Т-супресори.

Для отримання максимального терапевтичного ефекту підбір хворих для специфічної імунотерапії повинен проводитися дуже ретельно. Найкращий ефект від проведення САВ досягається у дітей з гіперчутливістю до пилкових, епідермальних (котів та собак) алергенів і кліщів домашнього пилу.

Таким чином, САВ залишається ефективним методом лікування БА. Її слід поєднувати з елімінацією тригерів і фармакотерапією. Це дозволяє підвищити ефективність лікувальних заходів і забезпечити стійку ремісію захворювання.

Освітні програми.

Лікування бронхіальної астми у дітей може бути ефективним, лише в тому випадку, коли всі учасники лікувального процесу (лікар, хворий і його батьки) розуміють потребу тривалої терапії і активно співпрацюють. Цьому сприяють різноманітні навчальні програми для хворих на бронхіальну астму та їх родин. Навчання допомогає зрозуміти сутність бронхіальної астми і пов’язану з нею необхідність тривалого лікування, дозволяє здобути певні навички, що забезпечують самоконтроль за перебігом хвороби і лікуванням. При цьому використовуються різні методи роботи: безпосередні заняття з хворим в різних варіантах (індивідуальні, групові, астма-школа), друкована продукція, аудіо- і відеокасети, телефон “Астма-допомога”. Ефект у лікуванні – ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ.

 

VI. Матеріали методичного забезпечення заняття

 

1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Питання для контролю початкового рівня знань:

Основні показання для обов'язкової госпіталізації дітей з БА.

Принципи ступеневої терапії у дітей із БА у міжприступному періоді.

Принципи терапії приступів ядухи при БА та побічні дії препаратів.

Профілактика ускладнень топічної стероїдної терапії.

Засоби доставки інгаляційних препаратів при лікуванні БА у дітей.

Астматичний статус та особливості його лікування.

Показання для ШВЛ.

Показання та протипоказання для призначення САВ.

Принципи та схеми проведення САВ.

Ускладнення САВ та їх профілактика.

Освітні програми в лікуванні БА.

Тести II рівня:

Тест №1 – тест з множинним вибором

Тест№2 – на знаходження співвідношення між елементами двох рядів даних

Тест№3 – тест, що передбачає визначення правильної послідовності дій із заданої довільної

Тест№4 – тест “на підстановку” або із відповіддю, що самостійно конструюється

Задачі II рівня (типові)

Задача №1 (α-II)

 

 

Підсумковий тестовий контроль:

1. Хворому 6 років із середньоважким перебігом БА Ви рекомендуєте:

*Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів

Базисну терапію не проводити

Планове призначення В2-агоністів короткої дії

Планове призначення пролонгованих теофіллінів

Планове призначення пролонгованих в2-агоністів

2. У дитини, що користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: хрипкий голос, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:

*Інгаляційних кортикостероїдів

Пролонгованих В2-агоністів

Антилейкотриєнових препаратів

Кромоглікату натрія

Теофіллінів

3. У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви порекомендуєте обов’язково використовувати:

*Бебіхалер

Інгалятор типу «Ізі-бриз»

Спейсер

Спінхалер

Паровой інгалятор

4. У дитини 5 років із тяжким приступом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використаєте:

Спейсер

*Небулайзер

Кишеньковий інгалятор типу pMDI

Апарат ШВЛ

Паровий інгалятор

5. При приступі БА не треба використовувати все, окрім:

Антигистаминные препараты

Препарати кальція

Горчичники, банки

Седативні препарати

*В2-агоністи короткої дії

6. Побічні ефекти В2- агоністів короткої дії все, окрім:

Тремора скелетних м’язів

Збуждення, занепокоєння, підвищення рухової активності

Сердцебиття

Запаморочення

*Болі у м’язах

7. Удітей висока доза беклометазону становить:

*Більше 600 мкг

Менше 400 мкг

Більше 1000 мкг

Більше 2000 мкг

Більше 200 мкг

8. Здатністю стабілізувати мембрани мастоцитів володіють, окрім:

Кромоглікату натрія

*Фенотерол

Недокроміл натрія

Тайлед

Інтал