Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
justify;">9. До базисної терапії БА відноситься все, окрім:
Недокроміл натрія
Специфічна вакцинація алергенами
Інгаляційнй стероїди
*Препарати теофілліна
Системні стероїди
10. Терапевтичний ефект інгаляційних стероїдів развивається через:
1-3 годину
*10-14 діб
10-15 хвилин
30 сек
1-2 години
11. Дитині 7 років із тяжким приступом БА, неефективністю бронхолітичної терапії протягом 2 годин, що мешкають у несприятливих побутових умовах, показано:
*Госпітализація до стаціонару
Посилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків
Підключити інгаляційні стероїди
Введення препаратів теофілліну в/в
Призначення атровенту
12. Оберіть стартовий препарат для купірування вперше виникнувшого легкого приступа ядухи у дитини 10 років:
*В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол» інгаляціно *
Преднізолон в/м
Еуфіллін 2, 4% р-н в/в
Інгаляційний глюкокортикостероїд «Фліксотид»
«Теопек»
Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:
Тести для визначення вихідного рівня знань:
1. Флютиказона пропіонат – це:
*Інгаляційний глюкокортикостероїд
Прологнгований В2-агоніст
М-холінолітик
Антибактеріальні препарати
Антилейкотриєнові препарати
2. Для купірування приступу БА необхідно використовувати:
Інгаляційний кортикостероїд «Фліксотид»
*В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол»
Пролонгований теофіллін «Теопек»
Эуфіллін 24% в/м
Пролонгований В-агоніст «Серевент»
3. Для профілактики місцевих ускладнень кортикостероїдної терапії необхідно використовувати:
*Спейсер
Спінхалер
Небулайзер
УЗ-інгалятор
Паровий інгалятор
4. Для організації моніторингу симптомів БА і контролю за ефективністю проведеної терапії вдома необхідний:
Бебіхалер
*Пікфлоуметр
Спейсер
Небулайзер
Спірограф
5. «Серевент» (сальметерол) – це:
Інгаляційний кортикостероїд
В2-агоніст короткої дії
*В2 -агоніст пролонгованої дії
Препарат теофілліну
Антибактеріальний препарат
6. До інгаляційних стероїдів відносяться всі, окрім:
Беклометазон
Флютиказону пропіонат
Будезонід
*Фенотерол
Тріамцінолон
7. Базисна терапія обирається з урахуванням:
*Ступеня тяжкості перебігу
Тяжкості приступного періоду
Епізодичності нічних симптомів
Вік хворого
ПШВ в періоді загострення
8. Оцінити ефективність кромогліката натрію можна через:
20 хвилин
*4-6 тижнів
7-10 діб
30 сек
1-2 тижні.
9. «Синдром рикошету» – це:
*Посилення бронхоспазми при передозуванні В2-агоністів короткої дії
Покращення бронхіальної прохідності при лікуванні муколітичиими препаратами
Зниження показників ПШВ вранці
Погіршення показників бронхіальної прохідності після відміни стероїдів
Розкид добових показників ПШВ більше 20%
10. Перевжний шлях введення препаратів при проведенні базисної терапії БА:
В/в
*Інгаляційно
Перорально
В/м
Через небулайзер
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
A. Навчальна (основна і додаткова)
Основна:
- Лекции.
- Лечение и профилактика бронхиальной астмы: глобальная стратегия. Практическое руководство для организаторов здравоохранения и медицинских работников. Киев «Морион» 2000 г.
- Неотложная терапия бронхиальной астмы у детей. Пособие для врачей. Москва. 1999г.
- Российский медицинский журнал. Приложение «Бронхиальная астма у детей». Том 6, №2, май, 1998г.
- Бронхиальная астма: вопросы и ответы. Ю. М. Мостовой. Киев 2000г.
- Копылев И. Д. Аллергические заболевания легких. В кн. : Болезни органов дыхания. Под ред. Н. Р. Палеева. М. Медицина, 2000, стр. 473 – 491.
- Финк Д. Н. Гиперчувствительный пневмонит. В кн. : Аллергические болезни. Диагностика и личение (пер. с англ.). Под ред. Р. Паттерсона, Л. К. Циммера, П. А. Гринбергера. М. ГЭОТАР, Медицина, 2000, с. 574 – 584.
- Бронхіальна астма у дітей \ О. І. Ласиця, С. М. Недельська
Додаткова:
- Медицина дитинства / За ред. Мощича П. С. – К. : Здоров’я, 1998. – Т. 3, – С. 263-269.
- Детские болезни / под ред. Шабалов
B. Наукова.
- Богорад А. Е., Костюченко М. В., Сорокина Е. В. и др. Острый гиперсенситивний пневмонит (алерический альвеолит). Рос. вестник перинат. и педиатрии, 2002, №6, стр. 27 – 33.
- Нестеренко В. Н., Каганов С. Ю. Аллергическая пневмония у дитей. В кн. : Пневмонія у детей. Под. ред. Каганова С. Ю., Вельтищева Ю. Е. М. Медицина, 1995, с. 257 – 269.
- Нестеренко В. Н. Бронхиальная астма и экзогенный аллергический альвеолит. В кн. : Бронхиальная астма у детей. Под. ред. С. Ю. Каганова. М. Медицина, 1999, с. 263 – 276.
- Рачинский С. В. Альвеолиты и диффузные фиброзирующие процессы в легких. В кн. : Болезни органов дыхания. Под ред. С. В Рачинского, В. К. Таточенко. М. Медицина, 1987, с. 351 – 362.
- Регеда М. С. Екзогенний алергічний альвеоліт. ”Сполом”, Львів, 2001, с. 165.
- Denis M., Bisson D. Antigen-induced alveolitis cytokine production in a mouse model. Inflammation, 1995; 19; 157 – 177.
- Grech M., Vella C., Lenicker H. Pigeon breeder’s lung in childhood: varied clinical picture at presentation. Pediat. Pulmonol., 2000; 30: 2; 145 – 148.
- Griffits M. H. Extrinsic allergic alveolitis. Jn: Oxford textbook.
- Gudmundsson G., Hunninghake G. Interferon gamma is necessary for the expression of hypersensitivity pneumonitis. J. Clin. Invtst. 1997, 99, 2386 – 2390.
- Olesen H. V., Theller T., Moller G. S. Childhood hypersensitivity pneumonitis probably caused by cat hair. Acta Paediatr. 1998, 87: 7: 811 – 813.
- Patel A. M., Ryu G. H., Reed C. E. Hypersensitivity pneumonitis: Current concepts and future questions. J. Allergy Clin. Immunol, 2001: 108: 5: 661 – 670.
- Schuyler M., Cormier G. The diagnosis of hypersensitivity pneumonitis. Chest 1997: 111: 534 – 536.
- Wahlstrom G., Berlin M., Lundgren R., Olerup O. et al. Lung and blood T-cell receptor repertoire in extrinsic allergic alveolitis. Eur. Res. J. 1997; 10: 772 – 779.
C. Методична.
- Мілерян В. Є. Методичні основи підготовки і проведення навчальних занять в медичних ВУЗах: Методичний посібник. – Київ, 2004. – 80с. Наказ МОЗ України № від
- Аллергология 2006 / метод рекомендации под ред Р. М. Хаитова, Н. И. Ильиной. – «ГЭОТАР-Медиа», Москва, 2006. – С. 72-1004.