Методичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни „Топографічне креслення” студентами заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій”

Об’єкти, розміри яких не витримуються в масштабі карти (плану), позначаються позамасштабними умовними знаками. Вони дозволяють відображувати місцезнаходження відповідних об’єктів та їх різні характеристики. Місцезнаходження об’єктів при цьому позначається певною (головною) точкою умовного знака, якісні відмінності передаються його формою, а кількісні – розмірами. Позамасштабними знаками показуються геодезичні пункти,

заводські труби, колодязі, джерела, бензоколонки, окремі дерева, вітряки, маяки та ін.

Для відображення положення об’єктів великої протяжності, але малої ширини, довжина яких витримується в масштабі карти (плану), а ширина, переважно, не витримується, використовують лінійні умовні знаки. Вони передають точне місцезнаходження об’єктів на місцевості по осі їх найбільшої протяжності, але, як правило, перебільшують їх ширину. До таких об’єктів відносять залізні, автомобільні та ґрунтові дороги, лінії електропередач, трубопроводи, огорожі, кордони, показані однією лінією річки і т.п.

Слід зазначити, що один і той же об’єкт на картах (планах) різних масштабів може зображатися по-різному. На картах (планах) крупних масштабів він буде виражатися подібною площовою фігурою, а на матеріалах дрібніших масштабів може бути позначений позамасштабним або лінійним умовним знаком.

Для додаткової характеристики об’єктів і передачі їхніх різновидностей площові, позамасштабні і лінійні умовні знаки використовуються у поєднанні з пояснювальними написами (повними або скороченими), які дають цінну допоміжну інформацію. Це може бути швидкість течії, ширина і глибина водотоків, висота ферм і напруга ліній електропередач, вантажопідйомність мостів, глибина карстових вирв, характеристика лісових деревостоїв тощо.

Для більшої наочності і кращого читання карти і плани виготовляють різнокольоровими. Річки, ширина яких показується в масштабі карти чи плану, озера, ставки зафарбовуються у світло-блакитний колір, береги – в синій або зелений, зелені насадження – в зелений, в коричневий колір – рельєф, дороги – в рожевий або оранжевий і т. д.

Із метою зручності користування топографічні умовні знаки згруповані у спеціальні таблиці, які випускаються окремими виданнями для кожного масштабу або для групи масштабів. Такі систематизовані довідники є державними нормативними актами. Всі виконавці топографо-геодезичних робіт зобов’язані дотримуватись чинних умовних знаків.

Таблиці умовних знаків поділяються на таблиці з оригінальними знаками (у необхідних випадках – з комбінованими однорідними знаками) та таблиці з прикладами сполучення різнорідних знаків. Для таблиць першої групи встановлено загальну систему порядкових номерів умовних знаків. У таблицях другої групи приклади сполучення знаків подано без номерів, але розміщено їх у кінці відповідних розділів.

Так, скажімо, у таблицях “Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500”, введеними в дію з 1.01.2002 р., позначення об’єднані у наступні розділи: геодезичні пункти; будівлі, будинки та їх частини; об’єкти культового, культурного та соціального призначення; об’єкти промислові, комунальні та сільськогосподарського виробництва; залізниці та залізничні споруди; автомобільні та ґрунтові дороги, стежки; гідрографія; рельєф; рослинність; огорожі та ін. Таблицями умовних знаків потрібно вміти користуватись. Таблиці побудовані за визначеною схемою: порядковий номер, назва та характеристика об’єкта; зображення умовного знака із вказівкою розмірів у міліметрах для даного масштабу і пояснювальним написом, якщо він потрібний. В кінці таблиць поміщені приклади сумісного використання деяких позначень, пояснення до умовних знаків і вказівки стосовно їх викреслювання, перелік умовних скорочень, алфавітний покажчик умовних знаків з їх порядковими номерами у таблицях, зразки оформлення рамок планів.

Якщо умовні знаки зображуються з просвітом між ними (наприклад, при відтворенні сусідніх об’єктів, які не прилягають один до одного), то величина цього просвіту має бути не менше як 0,3 мм.

Умовні знаки для зображення об’єктів, які не виражаються в масштабі, належить розміщувати, як правило, перпендикулярно до південної сторони рамки. Виняток становлять позначення будівель, споруд і деяких інших об’єктів, про що зазначено в пунктах пояснень до них. Ці позначення орієнтують відповідно до розташування їх на місцевості.

Рисунки знаків у таблицях супроводжуються цифрами, які вказують їх розміри у міліметрах. Якщо наведені дві цифри, то перша характеризує висоту знака, а друга – ширину. Коли ж на рисунку одна цифра, це означає, що висота і ширина знака однакові, а якщо цифра взагалі відсутня, то розміри знака слід приймати по відповідному рисунку у таблиці.

Всі розміри умовних знаків дані для топографічних планів і карт із середнім навантаженням. Вказані розміри можна зменшувати на третину при великому навантаженні змісту (наприклад, для міст) чи при заповненні малих контурів. На планах і картах із незначним контурним навантаженням з метою виділення важливих об’єктів їх умовні знаки можуть бути відповідно на третину збільшені.

 

 

Вибір завдання „Умовні знаки для топографічних планів та карт” обумовлений насамперед тим, що фахівцям напряму підготовки „Геодезія, картографія та землеустрій” у своїй професійній діяльності часто приходиться звертатися до топографічних умовних знаків. Тому отримані студентами знання і навички по виконанню запропонованого завдання будуть корисними як при вивченні суміжних дисциплін, так і