Методичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни „Топографічне креслення” студентами заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій”

Умовні знаки обов’язкові для всіх організацій і відомств, які займаються топографо-геодезичними і картографічними роботами. Це зобов’язує виконавців для збереження стандартності зображення доволі якісно і ретельно показувати кожний умовний знак. Необхідно однаково витримувати форму і розмір елементів знаків, товщину і чіткість штрихів, фонове розфарбування, системність розміщення в контурах та ін.

Техніка викреслювання умовних знаків досягається в основному досвідом практичної роботи. Усього на топографічних картах і планах використовується близько 500 умовних знаків. При вивченні умовних знаків немає потреби викреслювати всі існуючі знаки, достатньо засвоїти побудову найбільш характерних з них.

Після ознайомлення з умовними знаками за таблицями і поясненнями до них можна приступати до виконання завдання, яке виконується на аркуші цупкого креслярського білого паперу розміром 300х200 мм (рис. 1).

Для цього слід спочатку побудувати рамку (спосіб діагоналей) і провести осі симетрії, що дуже важливо для подальшого розміщення елементів топографічного креслення.

 

Рис. 1. Побудова рамки способом діагоналей

 

 

Рис. 2. Приклад виконаної роботи

 

Відступивши 10 мм від верхньої лінії рамки в першому рядку викреслити прописними буквами УМОВНІ ЗНАКИ, відступивши ще на 5 мм в другому рядку симетрично – назву вибраного масштабу (наприклад, 1:500, 1:1000 тощо). Викреслення виконати топографічним напівжирним шрифтом висотою 5 мм.

На робочому полі форматки в прямокутниках виконати викреслювання умовних знаків за своїм вибором (див. рис. 2).

В першому – четвертому рядках прямокутники (20х40 мм) заповнити умовними знаками рослинності (деревної, чагарникової, трав’яної, культурної), в п’ятому – ґрунтів, мікроформ земної поверхні, боліт, солончаків. В прямокутниках (10х40 мм) шостого – восьмого рядків провести викреслювання кордонів, меж, огорож, доріг і ліній комунікацій. Умовні знаки гідрографії викреслити в дев’ятому рядку у прямокутниках відповідних розмірів (20х60 мм; 20x40 мм; 20x60 мм). В десятому рядку прямокутники (20х40 мм) заповнити умовними знаками рельєфу. В чотирьох квадратах (40х40 мм) останнього рядка провести викреслювання умовних знаків геодезичних пунктів, будівель, будинків, об’єктів культового, культурного, соціального, промислового, комунального, сільськогосподарського призначення. Номери позначень підписати у прямокутниках (4х7 мм), які розмістити у верхніх правих кутах умовних знаків. Графічне завдання виконується вручну із використанням якісних креслярських інструментів і приладь: акварельних фарб, пензлів, туші, пер, рапідографів, рейсфедерів, кронциркулів, кривоніжок, лінійок, олівців, трафаретів та ін. Всі позначення мають бути викреслені якісно і згідно відповідних таблиць умовних знаків. До виконаного графічного завдання потрібно на аркушах паперу формату А4 підготувати пояснювальну записку (8-10 с.), у якій основну увагу приділити опису викреслених топографічних умовних знаків.

 

 

 

Топографічні карти — докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками та особливостями розміщення.

Топографічні карти призначені для забезпечення потреб органів державної влади, господарства, оборони, науки, освіти і громадян країни, а також є основою для створення геоінформаційних систем, спеціальних, тематичних та інших карт і планів.

Топографічні карти створюються в графічній, цифровій та електронній формах у єдиній системі координат і висот за уніфікованими та погодженими між собою умовними знаками та класифікаторами.

Основним масштабним рядом топографічних карт є: 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000.

Незалежно від призначення, форми та масштабу топографічні карти повинні задовольняти такі основні вимоги:

- достовірно і з відповідною до масштабу точністю й повнотою відображати стан місцевості на рік створення карти в діючих умовних знаках;

- забезпечувати визначення з відповідною до масштабу точністю прямокутних та географічних координат, абсолютних і відносних висот об'єктів місцевості, їх кількісних та якісних характеристик, а також давати можливість проводити інші картометричні роботи;

- бути зведеними по рамках за всіма елементами змісту між суміжними аркушами карт одного масштабу;

- бути узгодженими за основними елементами змісту між аркушами карт суміжних масштабів;

- бути наочними і зручними в користуванні, давати можливість сприйняття та оцінки інформації про місцевість та орієнтування на ній.

Топографічні карти в графічній формі створюються методами топографічних зйомок аналоговими або цифровими технологіями - первинні карти, та методом складання - похідні карти.

Основним методом зйомки є аерофототопографічна зйомка. Інші методи зйомок (мензульна, тахеометрична тощо) застосовуються у виняткових випадках у разі відсутності матеріалів аерофотозйомки, а також під час зйомки невеликих ділянок.

Аерофототопографічна зйомка виконується:

- стереофототопографічним методом - у відкритих районах, де з відповідною точністю забезпечується фотограмметричне визначення планово-висотного положення точок земної поверхні;

- комбінованим методом - у плоскорівнинних та заліснених районах, де фотограмметричне визначення планово-висотного положення точок земної поверхні не забезпечує відповідної точності тому, що форми рельєфу на аерофотознімках стереоскопічно не читаються.

Вибір методу топографічної зйомки визначається фізико-географічними умовами району робіт, обсягами і термінами їх виконання та економічною доцільністю. Кожен метод зйомки може застосовуватися окремо або в комбінації з іншими методами, що визначається технічним проектом.

Створення похідних топографічних карт методом складання виконується з використанням оригіналів топографічних карт і планів більшого масштабу чи інших картографічних матеріалів за аналоговими