Методичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни „Топографічне креслення” студентами заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.080101 „Геодезія, картографія та землеустрій”

Оновлення топографічних карт здійснюється з метою приведення їх змісту у відповідність до сучасного стану місцевості та вимог діючих нормативно-технічних документів.

Топографічні карти оновлюються за матеріалами нових аерокосмічних зйомок або за сучасними картографічними матеріалами.

Періодичність оновлення топографічних карт залежить від фізико-географічного районування території, техногенного навантаження та кількості змін на місцевості і становить:

- для промислово розвинутих густонаселених територій - 5-7 років;

- для сільськогосподарських середньонаселених територій - 8-10 років;

- для гірських, лісових і степових малонаселених територій - 10-15 років.

Підготовка до видання та видання (друк) топографічних карт включає комплекс технологічних процесів, які дозволяють поліграфічними чи іншими технічними засобами відтворити необхідну кількість примірників карт.

Методи створення, оновлення, підготовки до видання та видання топографічних карт регламентуються відповідними нормативно-технічними документами по кожному виду робіт.

Топографічні карти в цифровій та електронній формах створюються за наявними топографічними картами або за первинними матеріалами топографічних зйомок.

Незалежно від методу створення та оновлення, цифрові топографічні карти повинні відповідати таким основним вимогам:

- забезпечувати можливість автоматизованого визначення даних про місце розташування об'єктів та їхніх характеристик;

- включати цифрове значення кількісних та якісних характеристик і кодів об'єктів у прийнятій системі класифікації і кодуванні картографічної інформації;

- мати таку структуру подання інформації, яка б забезпечувала можливість внесення змін і доповнень, можливість її конвертації у топологічні або нетопологічні формати геоінформаційних систем та виділення незалежних моделей визначених елементів змісту карт (гідрографії, населених пунктів, доріг і придорожніх споруд, рельєфу, рослинного покриву та ґрунтів).

Зміст і точність цифрових топографічних карт має відповідати змісту й точності топографічних карт відповідного масштабу.

Створення та оновлення топографічних карт у цифровій та електронній формах регламентується окремими нормативно-технічними документами.

Для створення та оновлення топографічних карт використовуються такі основні матеріали:

- каталоги (списки) координат і висот пунктів геодезичної та зйомочної мереж;

- матеріали найбільш сучасних аерокосмічних зйомок;

- сучасні картографічні матеріали на райони зйомочних робіт (видавничі оригінали, тиражні відбитки тощо);

- формуляри карт, матеріали планово-висотної прив'язки аерознімків та матеріали фотограмметричних робіт, за якими створювалась карта, що оновлюється;

- спеціальні, тематичні та інші картографічні матеріали;

- офіційні статистичні, довідкові, енциклопедичні та інші джерела.

Порядок збору, систематизації та використання перелічених вихідних матеріалів регламентується відповідними нормативно-технічними документами.

Дотримання основних вимог до змісту, оформлення та якості топографічних карт під час їх створення та оновлення забезпечується єдиною системою редакційних робіт, які проводяться на всіх етапах створення чи оновлення карт.

На топографічних картах з відповідною масштабу карти точністю та генералізацією зображуються:

- математичні елементи;

- пункти геодезичної основи;

- гідрографія та гідротехнічні споруди;

- населені пункти;

- промислові, сільськогосподарські та соціально-культурні об'єкти;

- дороги та дорожні споруди;

- рельєф;

- рослинний покрив та ґрунти;

- кордони та межі;

- відомості про схилення магнітної стрілки.

Крім того, на карти масштабів 1:500000 і 1:1000000 наносять ізогони, точки і райони аномалій магнітного схилення (аеронавігаційні дані), морські шляхи, полярні кола і тропіки.

На карті масштабу 1:200000 окремим кольором виділяються характеристики найважливіших об'єктів і розміщується довідка про місцевість, відпрацьована за відповідною програмою.

Зображення на картах об'єктів місцевості у необхідних випадках супроводжуються підписами їхніх власних назв, пояснювальними підписами та підписами якісних і кількісних характеристик.

 

 

Викреслювання упорядкованих оригіналів карт, так же як і їх складання, виконується за окремими елементами змісту, як правило, у наступному порядку: математичні елементи; опорні пункти; гідрографія і гідротехнічні споруди; населені пункти, промислові, сільськогосподарські і соціально-культурні об’єкти; дорожня мережа і дорожні споруди; рослинний покрив і ґрунти; границі і огорожі; рельєф; зведення із суміжними аркушами; позарамкове оформлення.

У частині навчальної топографічної карти (потрібний кут і масштаб карти задаються викладачем індивідуально) олівцем побудувати прямокутник розміром 240х160 мм. Прямокутник побудувати з таким розрахунком, щоб у необхідних місцях показати зовнішню рамку карти. Такий же прямокутник побудувати посередині форматки розміром 300х200 мм (рис. 1).

Після цього слід дуже акуратно перенести все навантаження даного фрагменту топографічної карти на папір. Найбільш простими і доступними способами перенесення змісту карти на папір вважаються копіювання через скло, калькування та ін. Після закінчення підготовчих робіт, які ще полягають у відтворенні олівцем нечітко показаних знаків (викреслені олівцем лінії повинні бути тонкими і глибоко не врізатися в папір) і знежирюванні паперу, приступають до безпосереднього викреслювання фрагменту топографічної карти. При виконанні завдання під руку бажано покласти чистий аркуш паперу, який буде оберігати креслення від зайвого забруднення і затирання рисунка в олівці.

Перед початком викреслювання штрихових елементів виконують загальноприйнятими кольорами фонове зафарбування окремих контурів: водні площі – світло-блакитним; ліси, сади і низькорослу рослинність – зеленим та жовтувато-зеленим; піски – світло-коричневим; городи – сірим; квартали з переважанням вогнетривких будівель, полотно автомагістралей, шосе – оранжевим і т. д. Після цього виконують всі написи назв відповідними шрифтами і викреслюють кронциркулем кружечки необхідних розмірів. На рис. 3 наведено приклад виконаної роботи.

 

Рис. 3. Приклад виконаної роботи

 

Перед викреслювання берегової лінії водоймищ і рік наносять окремі елементи (мости, переправи, відмітки рівнів води), які розривають ці лінії. Таким же чином викреслюється дорожня мережа, тобто шляхові споруди (мости, станції, тунелі) показують в першу чергу. Після нанесення елементів ситуації, гідрографії, рослинного покриву викреслюють елементи рельєфу (горизонталі і значкові форми). Горизонталі викреслюють лініями коричневого кольору товщиною 0,1 мм, а потовщені – 0,2 мм.

При викреслюванні всіх позначень слід строго дотримуватись їх розмірів, які наведені у відповідних таблицях умовних знаків. Графіка має бути якісною, всі лінії акуратні, налиті, чіткі, без розривів. Креслярські інструменти при роботі швидше забруднюються і тупляться, тому їх потрібно частіше прочищати і підточувати. До виконаного графічного завдання потрібно на аркушах паперу формату А4 підготувати пояснювальну записку (6-8 с.), у якій основну увагу приділити характеристиці топографічних карт.

 

 

1. Ващенко В., Літинський В., Перій С. Геодезичні прилади та приладдя. – Львів: Євросвіт, 2003. – 160 с.

2. Егорова Т. М. Землеустроительное черчение. – М.: Недра, 1982. – 150 с.

3. Лебедев К. М. Топографическое черчение.–М.: Недра, 1981.–176 с.

4. Машенцева Л.Д., Осауленко Л.Е., Первухин Г.А. Картографическое черчение и оформление карт. – К.: Высшая школа, 1986. – 176 с.

5. Остапчук С. М. Топографічне креслення. – Рівне: НУВГП, 2006. – 119 с.

6. Топографическое черчение./Лосяков Н. Н., Скворцов П. А., Каменецкий А. В. и др. – М.: Недра, 1986. – 325 с.

7. Топографо-геодезична та картографічна діяльність. Законодавчі та нормативні акти. Частина 2. – К.: Укргеодезкартографія, 2002. – 656 с.

8. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. – К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. – 256 с.