Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни: „Ландшафтознавство і екологія землеустрою” студентами спеціальності 7.070906 „Землевпорядкування та кадастр” денної форми навчання

2. Перерахуйте природні географічні компоненти. 

3.У чому різниця між ПТК і геосистемою?

4.Назвіть три рівні організації геосистем.

5.Що таке ландшафтна сфера? 

6.Що таке „дискретність” і „континуальність”? 

7.У чому різниця між географічною оболонкою і ландшафтною сферою?

8.У чому різниця між природними та інтегральними геосистемами?

 

 

Мета роботи:  1. Вивчити ієрархію геосистем. 2. Вивчити морфологічні одиниці ландшафтів і їх діагностичні ознаки. 3. Ознайомитись з принципами загальнонаукової класифікації ландшафтів. 4. Вивчити основні класифікаційні категорії, системи класифікацій геосистем.

Література: основна – [1,3,9]; додаткова - [10,16].

Основні поняття.

1. Розділ ландшафтознавства, який вивчає закономірності внутрішнього територіального розчленування ландшафту і локальних геосистем називається морфологією ландшафту.

Основними об’єктами польових досліджень є ПТК (геосистеми) низького рангу - фації (геотопи), підурочища (наногеохори), урочища (мікрогеохори) і місцевості (мезогеохори). Назви у дужках подано за міжнародною номенклатурою геосистем хоричного рівня.

Ф а ц і я (геотоп)- це найпростіший ПТК, який займає одну грань рельєфу (елемент мезоформи, рідше мікро форми) з однаковими літологією поверхневих порід, мікрокліматом і характером ґрунтового зволоження, однією ґрунтовою відміною, одним біоценозом. Може займати днище западини,  схил яру,  вершину піщаного валу, мочар на болоті тощо.

Приклади фацій: полога ділянка вододілу з вилугуваними середньо-сугликовими чорноземами, розорана; пологий схил балки з темно-сірими лісовими важкосуглинковими ґрунтами, розорана; днище балки з лучно-болотними ґрунтами і злаково-осоковою асоціацією.

Урочище (мікрогеохора) - це ПТК, який складається з генетично взаємопов’язаних фацій (підурочищ), утворений у межах частини, або цілої мезоформи рельєфу з однаковою спрямованістю руху вод і твердого матеріалу, на однорідному субстраті (глини,  суглинки, піски тощо).

Приклади урочищ: нижньотерасова рівнина,  складена суглинками з типовими чорноземами під ріллею  слабо еродований похилий схил долини, складений глинами з темно-сірими лісовими ґрунтами під свіжою дібровою.

Урочища діляться на чотири види: домінантні,  субдомінантні (займають менші площі), рідкісні та унікальні (зустрічаються тільки один раз).

Найбільшою морфологічною частиною ландшафту є місцевість, яка є сполученням найхарактерніших урочищ для даного ландшафту.

Місцевість (мезогеохора) - складна морфологічна одиниця ландшафту, яка утворюється з урочищ і фацій, з одним типом комплексів мезоформ рельєфу, однорідною геологічною основою, мезокліматом, з переваженням одного типу (підтипу) ґрунтів і рослинності.

Приклади місцевостей: долинно-терасова місцевість, складена суглинками на неогенових глинах з чорноземами вилугуваними й опідзоленими, розорана;  вододільно-хвилясті рівнини, складені важкосуглинковими породами, підстилаються сарматськими глинами з сірими лісовими ґрунтами і ділянками свіжої діброви.

Місцевість найчастіше є об’єктом камерального узагальнення і середньомасштабного картографування.

Ландшафт (макрогеохора) - генетично однорідна геосистема,  єдина за походженням та історією розвитку, яка характеризується єдиною морфоструктурою,  одним типом морфоскульптури, однаковим кліматом, у межах однієї природної зони.

Однією з діагностичних ознак ландшафтів є морфоструктура у межах ландшафту. 

Ландшафт є нижчим ступенем системи регіональних фізико-географічних одиниць і основною одиницею в ієрархії геосистем.

2. ПТК можуть розглядатися як в індивідуальному, так і в типологічному плані (див. рис. 1.1). Об’єктом дослідження ландшафтознавства є конкретні ПТК.  Водночас для науки і практики необхідна їх систематизація. Порівнянням конкретних ландшафтів встановлюються їх типологічні ознаки. Класифікуючи ці одиниці, тобто об’єднуючи їх за певними ознаками подібності у таксони (види, класи, типи тощо), отримуємо складну систему типологічних одиниць.

Найвища таксономічна одиниця класифікації [9] - тип ландшафту. Основний критерій розмежування типів - глобальні відмінності у співвідношенні тепла і вологи, тип поясності.

Підтипи ландшафтів відбивають поступовість зональних переходів.

Гіпсометричний фактор - критерій виділення класів і підкласів ландшафтів, що відбивають ярусні закономірності.

Виділяють два класи ландшафтів - рівнинний і гірський. У складі рівнинного класу виділяють два підкласи - низовинні,  височинні. Найнижча таксономічна одиниця - вид ландшафту. Критерії:  фундамент ландшафту - його петрологічний склад,  структурні особливості, форми рельєфу.

 

Завдання:

1.Побудувати схему ієрархії геосистеми (за А.Г. Ісаченком).

2.Скласти гіпотетичний ряд гюв"язаних між собою морфологічних одиниць лавдшафту:назва фації-назва урочища-назва місцевості-назва ландшафту.

3.Скласти приклади класифікаційних рядів за А.Г.Ісаченком і за’ В.А. Нікодаєвим. Порівняти їх.

 

Контрольні запитання: 

1.Назвіть геосистеми локального рівня. 

2.Назвіть геосистеми регіонального рівня.

3.Що таке ландшафтна фація?

4.Перерахуйте діагностичні ознаки урочища.

5.Для чого потрібна класифікація ландшафтів? 

6.Назвіть основні таксономічні одиниці класифікації ландшафтів.

 

 

Мета робота: 1. Вивчити рушійні сили і особливості зміни ландшафтів. 2. Вивчити особливості техногенних (антропогенних) ландшафтів, їх класифікацію. 3. Розрахувати регіональний індекс антропогенної перетвореності ландшафтів за даними земельного кадастру.

Література: основна - [8,9,17]; додаткова - [7,11].

 

Основні поняття.

1. Динаміка ландшафтів – це зміна їх властивостей у часі, яка не призводить до виникнення нових ландшафтів. 

Причини розвитку (еволюція та сукцесія) бувають зовнішні і внутрішні (саморозвиток). Розвиток ландшафту - шлях до гармонійності. Будь-яка геосистема виникає, розвивається і вмирає, даючи початок новому, отже кожний ландшафт має певний вік. У молодому ландшафті зберігається багато реліктових елементів; у зрілому багато консервативних; у старому - паростки нових, прогресивних елементів.

Ритмічність - це повторюваність у часі різних