Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни: „Ландшафтознавство і екологія землеустрою” студентами спеціальності 7.070906 „Землевпорядкування та кадастр” денної форми навчання

 

Завдання:

1.Укласти кольорову або чорно-білу геоморфологічну карту згідно завдання.

2.Розробити легенду до геоморфологічної карти

Таблиця 4.1

Легенда геоморфологічної карти

Генетичні категорії та форми рельєфуПозначення на карті

КольоровійЧорно-білій

123

І. Структурний рельєф

ІІ. Вулканогенний рельєф

ІІІ. Вироблений рельєф

(структурно-денудайфйний)

Утворений внаслідок препарування субгоризонтальних пластів осадових порід

IV. Денудаційний рельєф

Створений глибинною і бічною ерозією рік: А - поверхні скульптурних

річкових терас, Б - ерозійні схили у розвитку

Створений ерозією, але перероблений силовими процесами - денудаційно-ерозійні схили річкових долинА - субгоризонтальні поверхні

Б – схили

V. Акумулятивний рельєф

Створені річковою акумуляцією річкові тераси і рівнини

Створені водно-льодовиковими потоками зандрові рівнини

Створені діяльністю вітру еолові рівнини

 

3.Таблиця 3.1

 

Контрольні запитання:

1.Наведіть приклади форм рельєфу.

2.Як картографуються форми рельєфу?

3.Що таке морфоструктури і морфоскульптури? 

4.Як пов’язана геоморфологічна будова території з її землеустроєм?

5.Як впливає морфологічний план території на її геосистемну будову по горизонталі?

 

 

Мета роботи: 1. За допомогою вихідних матеріалів (додаток 1) на навчальній топографічній основі М 1:50000 укласти тематичні контури і скласти карту четвертинних відкладів. 

Література: основна – [4,5,6]; додаткова – [8,9].

Основні поняття.

1. До четвертинної системи відносяться породи верхньої системи кайнозойської групи. Максимальний вік четвертинних (антропогенових) відкладів 0,7-1 млн. років. У сучасній геології прийнятий поділ четвертинної системи на 4 відділи (відклади): древній еоплейстоцен, середній (мезоплейстоцен) новий (неоплейстоцен) і сучасний (голоцен). Крім того традиційно четвертинні відклади поділяють за віком на сучасні (QIV), верхньочетвертинні (QIII), середньочетвертинні (QII) і нижньочетвертинні (QI).

При картографуванні четвертинних відкладів, що виходять на денну поверхню Землі (без врахування ґрунтових відмін), кольором показують генезис порід, відтінками - вік порід і штриховкою – літологію порід. На картах та розрізах використовують наступні кольори: алювіальні – зелений, делювіальні – помаранчевий, флювіогляціальні – оливковий, еолово-делювіальні – червоний (рожевий), лімногляціальні – світло брунатний, відклади боліт – сірий. Відтінок тим темніший, чим древніші відклади за віком. Літологія порід позначається штриховкою поверх розфарбування.

Типова легенда карти четвертинних відкладів М 1:50000 наведена у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Легенда до карти четвертинних відкладів

ГенезисВікЛітологія

Алювіальні 

СучасніQIVПіски 

Делювіальні  

ВерхньочетвертинніQIIIСупіски 

Флювіогляціальні (водно-льодовикові) 

СередньочетвертинніQIIСуглинки і глини 

Еолово-делювіальні 

НижньочетвертинніQIЛесоподібні суглинки 

Лімногляціальні (озерно-льодовикові) 

Торф 

Відклади боліт  

 

2. Межі контурів на карті четвертинних відкладів визначаємо шляхом інтерполяції даних (див. стратиграфічні індекси та описи у додатку 1) про склад четвертинних відкладів у точках спостереження (розвідувального буріння). При цьому слід враховувати положення меж форм рельєфу та ситуацію згідно топографічної карти.

До кожної розробленої студентом карти четвертинних відкладів створюється своя легенда згідно з вищенаведеною типовою.

Завдання:

1.Укласти кольорову карту четвертинних відкладів згідно завдання.

2.Розробити легенду до карти четвертинних відкладів.

3.Проаналізувати співвідношення карти четвертинних відкладів та геоморфологічної карти.

 

Контрольні запитання:

1.Які відклади називають четвертинними?

2.Як називають яруси у четвертинній системі? 

3.Що вказується у стратиграфічному індексі? 

4.Наведіть приклади четвертинних відкладів різної літології.

5.Де у ландшафтознавстві використовуються карти четвертинних відкладів?

 

 

Мета роботи: За допомогою вихідних матеріалів (додаток 1) на учбовій топографічній основі М 1:50000 укласти ґрунтову карту.

Література: основна - [12,1З,15]; додаткова - [6,17].

Основні поняття.

Ґрунт – „дзеркало ландшафту”. Ґрунтова карта має вирішальне значення як для складання ландшафтної карти, так і для проведення землеустрою взагалі. 

При картографуванні ґрунтового покриву та при побудові ґрунтових профілів застосовують такі позначення: тип ґрунту – виділяють кольором, підтип – виділяють відтінком основного кольору, рід – виділяють затемненням або відтінком, вид – позначають у індексі ґрунтового контуру, різновид та розряд – зазначають у легенді. Крім того індекс ґрунту, який зображується у центрі кожного ґрунтового контуру вказує на основні класифікаційні ознаки – тип, підтип і вид. За необхідності позначаються і родові ознаки.

Складати ґрунтову карту слід під керівництвом викладача на підставі завдання (додаток 1) з врахуванням всього наявного картографічного матеріалу.

Типова легенда до ґрунтової карти М 1:50000 наведена у таблиці 6.1.

Для кожної розробленої студентом ґрунтової карти створюється своя легенда згідно з вищенаведеною типовою.

 

Завдання:

1.Укласти кольорову ґрунтову карту згідно завдання.

2.Розробити легенду до ґрунтової карти.

3.Проаналізувати співвідношення карти четвертинних відкладів та ґрунтової карти.

 

Контрольні запитання:

1.Чому, на Ваш погляд, ґрунти є „дзеркалом ландшафту”?

2.Назвіть основні таксономічні ранги класифікації ґрунтового покриву. 

3.Де на ґрунтовій карті позначається тип ґрунту та його вид?

4.Де у ландшафтознавстві використовуються ґрунтові карти?

5.Як впливає материнська (четвертинного віку) порода на склад і властивості ґрунту?

 

Таблиця 6.1

Типова легенда до ґрунтової карти

ІндексЗображення на