style="text-align: justify;">Основним методом великомасштабного картографування ландшафтів є маршрутно площова зйомка - сполучення маршрутів з комплексним дослідженням морфологічної структури ландшафтів на вузлових ділянках. На вузлових ділянках визначають літологічний склад поверхневих відкладів, форми рельєфу, умови зволоження, ґрунтово-рослинний покрив, сучасні фізико-географічні процеси, що змінюють ландшафт.
Пошук
Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни: „Ландшафтознавство і екологія землеустрою” студентами спеціальності 7.070906 „Землевпорядкування та кадастр” денної форми навчання
Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
22
Мова:
Українська
Вся інформація реєструється у спеціальних бланках, які заповнюються у полі. Крім опису окремих точок, встановлюються межі геосистем.
3. Підчас маршрутних спостережень між вузловими ділянками закладаються комплексні польові ландшафтні профілі, вони дають змогу просліджувати взаємозв’язки природних компонентів ландшафтно-типологічних комплексів по вертикалі, виявити їх поширення в різних природних районах, встановити їх специфічні природні особливості.
На ландшафтних профілях показують:
-геологічний фундамент у кольорі, або штриховкою;
-ґрунтові різновиди (літерними символами і кольором);
-рослинність (арабськими цифрами або кольором);
-форми рельєфу (римськими цифрами);
-геосистеми (назва прописом);
-по осі ординат відкладаються відмітки точок у метрах;
-по осі абсцис відкладаються відстані у км (масштаби стандартні);
-межі геосистем показують суцільними або пунктирними лініями.
Межі між геосистемами (видами геосистем) визначаються переважно за орогеоморфологічними і ґрунтово-біологішими критеріями. Ознаками розмежування урочищ (мікрогеохор) частіше є відмінності у літологічній будові та рослинному покриві. Виділення фацій (геотопів) в середині урочищ проводять за зміною рослинності, як найкращого індикатора (див. практичну роботу № 2).
Завдання:
1.Побудувати ландшафтні профілі по лініях (поперечниках) І-І, ІІ-ІІ.
2.Скласти планові смуги у вигляді ландшафтної карти.
3.Скласти єдину легенду до ландшафтних профілів та планових смуг.
Контрольні запитання:
1.Назвіть основні одиниці ландшафтного картографування.
2.Що таке великомасштабні ландшафтні карти?
3.Що таке карта-гіпотеза?
4.Що таке маршрутно-площова зйомка?
5.Чи можна виділити фації на середньомасштабних ландшафтних картах?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9 УКЛАДАННЯ ВЕЛИКОМАСШТАБНОЇ ЛАНДШАФТНОЇ КАРТИ
(КАРТИ ГЕНЕТИКО-МОРФОЛОГІЧНОЇ ЛТС)
Мета роботи: На основі комплекту укладених раніше природних тематичних карт і ландшафтних профілів укласти ландшафтну карту (карту генетико-морфологычноъ ЛТС) М 1:50000 і розробити до неї легенду.
Література: основна- [8,9,17]; додаткова – [1З,18].
Основні поняття.
1. При ландшафтному картографуванні беруться до уваги всі природні фактори даного природного комплексу (геосистеми). Значення дах факторів різне (див. практичні роботи № 2,8). Так, за М.А. Солицевим, для виділення самостійного ландшафту (макрогеохори) необхідні такі основні умови: 1) територія повинна мати однорідний літологічний фундамент; 2) після утворення фундаменту наступна історія розвитку ландшафту на всьому його просторі повинна була протікати однаково (врахування зледеніння, морської трансгресії тощо); 3) клімат однаковий на всьому просторі ландшафту. За таких умов на території кожного ландшафту створюється певний набір скульптурних форм рельєфу, водойм, ґрунтів, біоценозів і, в результаті, простих геосистем - урочищ і фацій (мікрогеохор і геотопів). Іншими словами однорідність ландшафту полягає у єдності геологічного фундаменту, типу рельєфу і клімату.
Основними ознаками, що обумовлюють просторову диференціацію ландшафтів і урочищ є будова і властивості геологогеоморфологічної основи і біогенні компоненти (ґрунт, рослинність і тваринний світ). У меншій мірі - кліматичні і гідрологічні фактори (місцевий клімат, режими зволоження і стоку тощо), тому що вони більш мінливі.
Сучасні сільськогосподарські угіддя не слід приймати у якості морфологічних одиниць ландшафтів. Необхідно знаходити природні межі, тобто встановлювати межі природного ландшафту.
Виділення геосистем і їх картографування рекомендуємо проводити у послідовності: урочище - ландшафт. Тобто виділені урочища групуються за принципом однорідності (подібності) основних ландшафтотворних факторів (крутизна схилів, ступінь і глибина розчленування, експозиція та ін.). Групи урочищ об’єднують у відповідні ландшафти.
Необхідно проводити екстраполяцію даних на території, не охопленій дослідженнями.
Кожному виду урочищ (мікрогеохор) на ландшафтній карті присвоюється свій цифровий індекс і певний колір розфарбування, що складає основу легенди до ландшафтної карти.
Легенду до ландшафтної карти рекомендуємо укладати з урахуванням таких положень:
1)Геосистеми (їх групи) у легенді розташовуються у послідовності: від вододільних до заплавних (долинних), від сухих місцеперебувань до вологах, від геосистем з легкими за механічним складом відкладами до геосистем з відкладами важкого гранулометричного складу (торфові-піщані-супіщані-суглинкові-глинисті), від потужних відкладів до малопотужних, від незмитих ґрунтів до змитих і т. ін.
2)Схили балок (особливо круті) на карті узагальнюються.
3)При виділенні терасових геосистем головна увага приділяється їх природним властивостям, відкладам, якими вони складені тощо. Номер тераси в їх назві не пишеться
4)При виділенні геосистем за ступенем зволоженості потрібно враховувати властивості ґрунтів і рослинного покриву (неоглеєні, глеюваті, глейові, болотні ґрунти; сухі, вологі, заболочені ліси; короткозаплавні, довго-заплавні луки тощо).
5)Геосистеми повинні розташовуватись у порядку зростання ієрархії, а саме: урочища (види міркогеохор), ландшафти (види макрогеохор).
6)Групи урочищ (урочища) нумеруються арабськими цифрами, ландшафти - римськоми цифрами.
7)Зміст кожної геосистеми розкривається чотирма ознаками: рельєф четвертинні відклади, ґрунт, рослинність. Наприклад: „Нижньотерасова рівнина, складена супісками з дерновими ґрунтами під сосняком зеленомоховим”. Якщо замість природної рослинності нині існують сільськогосподарські угіддя, вказують: „під ріллею”, або „розорані”.
8)Урочища слід групувати за оро-геоморфологічними ознаками, або за ступенем дренованості території (за завданням викладача).
9)Назви ландшафтам присвоюються за власними назвами найближчих географічних об’єктів, або населених пунктів.
Шляхом ландшафтного картографування земельного фонду виконується одне з головних завдань вивчення природно-територіальної диференціації конкретного району - вивчення ландшафтно-типологічних відмінностей. Ландшафтні карти, поряд з іншими даними є вихідним матеріалом при розробці систем ведення сільського господарства, схем і проектів землеустрою.
Завдання:
1.Укласти кольорову (або чорно-білу за завданням викладача) ландшафтну карту М 1:50000 і розробити до неї легенду.
2.3робити висновок про ландшафтну структуру даної території, дати рекомендації щодо подальшого використання земельних угідь і водних ресурсів.
Контрольні запитання:
1.Назвіть основні критерії виділення урочища (мікрогеохори).
2.Що визначає „чіткість” меж між геосистемами?
3.У чому різниця між урочищем і групою (видом) урочищ?
4.Які ознаки урочищ вказуються у легенді?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МІСЦЕВИХ ЛАНДШАФТІВ І ЛАНДШАФТІВ УКРАЇНИ
Мета роботи: 1. Вивчити закономірності виділення геосистем (ПТК) території України в цілому і Рівненської області зокрема; 2. Дослідити особливості взаємодії природних компонентів географічних систем Рівненщини.
Література: основна - [13, 18]; додаткова – [11].
Завдання:
Користуючись літературою [13] описати особливості геосистем (ПТК) на території Рівненської області за формою:
Природно меліоративна характеристика ПТК Рівненської області України
№№
п/пЛандшафт, місцевістьПоходження і природні особливостіНеобхідність поліпшення і заходи
1
2
3
Кількість і назви геосистем - за завданням викладача.
Контрольні запитання:
1.У межах яких ландшафтних країн знаходиться Україна?
2.Які ландшафтні зони виділяють у межах України?
3.Які умови геоморфологічні, геологічні, рослинні чи ґрунтові мали найбільшу вагу при ландшафтній диференціації території Рівненської області?
Додаток 1
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ПРИРОДНИХ ТЕМАТИЧНИХ КАРТ
№ точокҐрунтиЧетвертинні відклади
Індекс ґрунтуНазва ґрунтуСтратиграфічний індексГенезис і літологія
12345
1-5
Чорнозем звичайний малопотужний
Лесоподібні середні суглинки на крейді
6-8
Сірий лісовий потужний
Лесоподібні легкі суглинки на крейді
9-11
Темно-сірий лісовий малопотужний
Лесоподібні легкі суглинки на крейді
12-14
Світло-сірий лісовий ґрунтово-глеюватий середньопотужний
Лесоподібні важкі суглинки на крейді
15-17
Сірий лісовий ґрунтово-глеюватий потужний
Лесоподібні важкі суглинки на крейді
18
Лучно-чорноземний середньопотужний освоєний
Лесоподібні середні суглинки на крейді
19-21
Дерново-підзолистий глеюватий середньопотужний
Флювіогляціальні зв’язні піски на неогенових супісках
22-24
Дерново-підзолистий середньопотужний
Флювіогляціальні зв’язні піски на неогенових супісках
25-27
Дерново-підзолистий глейовий малопотужний
Лімногляціальні легкі супіски на неогенових супісках
28-30
Підзол глейовий середньопотужний
Лімногляціальні легкі супіски на неогенових супісках
31-33
Алювіальний
лучно-болотний потужний
Алювіальні середні суглинки
34-35
Болотний низинний торфовий потужний
Торф осоково-гіпновий середньо мінералізований на алювіальних суглинках
36-38
Болотний верховий торфово-глейовий потужний
Торф пушицево-сфагновий слабо мінералізований на лесоподібних суглинках