Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи охорони праці” студентами всіх спеціальностей денної форми навчання (Лабораторні роботи № 1 – 3)

 

Зорове сприйняття будь-якого предмета залежить від декількох умов: освітленості об'єкта, від фону (поверхні, на якій він розглядається), від контрасту предмета з фоном.

Відношення відбитого від поверхні світлового потоку до падаючого називається коефіцієнтом відбиття.

Фон вважається світлим – при коефіцієнті відбиття поверхні більшим за 0.4; середнім – від 0.2 до 0.4; темним – при коефіцієнті відбиття менш ніж 0.2.

Штучне освітлення може бути двох систем: загальне і комбіноване (при цьому до загального освітлення додається місцеве). Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне й охоронне. 

Для штучного освітлення застосовують: лампи розжарювання і газорозрядні лампи. 

Прості по конструкції лампи розжарювання зручні в експлуатації і мають низьку вартість. Однак, при цьому, коефіцієнт корисної дії їх складає близько 3–5%, невеликий термін служби (1000 год.), а спектр випромінювання несприятливий для зору. Крім того, в них висока температура нагрівання і яскравість.

У газорозрядних ламп більш високий ККД ( 15-20%), більший термін служби ( 5000 год.); близький до природного світла спектр випромінювання, низька температура нагрівання і невисока яскравість. Але їх недоліками є складність конструкції і висока вартість. Крім того, в газорозрядних лампах є пульсуючий світловий потік, що може викликати явище стробоскопічного ефекту (зорове сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються чи змінюються в умовах мерехтіння світлового потоку спотворюється і створює видимість нерухомості об'єкта. Це явище виникає при збігу частоти обертання об'єкта і частоти зміни світлового потоку).

 

Опис лабораторної установки.

Для виміру освітленості застосовують люксметри (Ю-116, Ю-17, Ю-117). Принцип дії люксметра заснований на явищі фотоелектричного ефекту. Основними частинами приладу є фотоелемент і вимірювальний прилад (рис.4.1).

Перед початком виміру необхідно підготувати люксметр до роботи:

а) підключити фотоелемент до вимірювального приладу;

б) на фотоелемент встановити відповідний світлофільтр (з коефіцієнтом поглинання 10, 100 або 1000);

Необхідно пам'ятати, що похибка люксметра має максимальну величину на початку шкали. Фотоелемент установ-люють на поверхні столу в місці, де потрібно виміряти освітленість. 

При натиснутій правій кнопці переключення діапа-зонів вимірювання, покази освітленості будуть зніматися з верхньої шкали люксметра. При цьому значення необхідно помножити на відповідний коефіцієнт поглинання світло-фільтра.

При відхиленні стрілки менш, ніж на 10 поділок, натиснути ліву кнопку переключення діапа-зонів вимірювання і при цьому покази освітленості будуть зніматися з нижньої шкали люксметра, а їх значення множитися на відповідний коефіцієнт поглинання світлофільтра. 

 

Вимоги безпеки праці при виконанні лабораторної роботи

Під час роботи використовується електрообладнання, різні види ламп: розжарення, газорозрядні, світлодіодні, які потребують при підключенні значного діапазону змінної та постійної напруг: від 12 до 220 В тому забороняється:

•застосовувати для сполучень дроти з пошкодженою ізоляцією;

•вимірювати напругу та струм приладами з неізольованими штекерами, щупами, дротами;

•вмикати апаратуру, макети, вимірювальні прилади без попередньої перевірки правильності підключення з’єднувальних проводів до приладів та дозволу викладача;

•залишати без нагляду увімкнене електрообладнання;

•виконувати ремонт лабораторного обладнання;

•використовувати світлодіодні лампи при направленні їх безпосередньо в очі без захисної арматури.

 

Порядок виконання роботи.

 

1.Встановити залежність освітленості від висоти підвісу світильника.

 Світильник встановити на штанзі (4) (рис. 4.2) на висоті 0,2 м. Фотоелемент покласти на стіл (5) під світильником на перетині лінії 0 – 0. Зняти показ по відповідній шкалі люксметра. Пересуваючи елемент по горизонталі в точки 20, 40, 60 і 80 см провести заміри освітленості. 

У тій же послідовності провести заміри на висоті 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 м. Отримані результати занести в табл.1

Побудувати графіки залежності освітленості на поверхні столу від відстані по горизонталі при фіксованій висоті світильника. Зробити висновки.

 

Таблиця 1 Результати вимірювань освітленості , лк

Висота підвісу світильника

Відстань по горизонталі0,2м0,4м0,6м0,8м1,0м

0м

20 см

40 см

60 см

80 см

 

2.  Дослідження комбінованого освітлення. 

Включити один із верхніх світильників 1, 2, 3 (рис 4.2). Визначити освітленість у точці 20. Включити лампу, що знаходиться на “штанзі” (4). Визначити освітленість в цій точці  при висоті підвісу світильника 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 м. Отримані результати занести в таблицю 2. Визначити в кожному випадку  долю загального освітлення в процентах. 

Для уникнення великих світлових контрастів між робочим місцем і навколишнім простором доля загального освітлення повинна складати не менше 10%. 

 

Таблиця 2. Результати вимірювання комбінованого освітлення

Висота підвісу світильника0,2м0,4м0,6м0,8м1,0м

Освітленість, що створюється загальним освітленням Е1, лк

Освітленість при комбінованому освітлені Е2, лк.

Доля загального освітлення %

 

3. Порівняння ефективності різних джерел світла. 

Виміряти освітленість, що створюється кожним світильником окремо. Записати покази амперметра та вольтметра при включенні кожного світильника. Отримані результати занести в таблицю Зробити висновки про економічність різних видів світильників.

 

Таблиця 3. Ефективність освітленості різними світильниками

Види світильниківОсвітленість Е, лкСила струму I, АНапруга U, ВПотужність  Р, ВтВідношення

 Е/Р

1. Люцетта

2. Куля молочного скла

3. Світильник прямого світла

4. Люмінесцентна лампа