Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика організації технічного обслуговування за станом газоперекачувальних агрегатів газотранспортної системи

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

вектора  , проведених у послідовні моменти корекції  ,   позначимо  .

Розмірність вектора   достатньо велика. Для зменшення розмірності цього вектора у випадку методу технічної експлуатації об'єкта до передвідмовного стану, при якому визначальні параметри призначаються розроблювачем виробу, можна лише відкинути ті координати, які не зв'язані з параметрами, що задані розроблювачем виробу. Вектор, сформований з координат вектора  , що лишилися після відкидання, позначається  ,  . 
Для зменшення розмірності вектора   при методі технічної експлуатації об'єкта за ресурсом, запропонований алгоритм відбору тих координат, що найменш пов'язані між собою. Зважаючи на те, що при методі технічної експлуатації за ресурсом визначальні параметри розроблювачем виробу не призначаються, то в якості визначальних параметрів пропонується використовувати некорельовані (слабко корельовані) координати вектора  . Ці координати утворюють вектор  ,  . Розроблено рекомендації з формування поля допусків для вектора визначальних параметрів   у випадку комбінованого ТО об'єкта. 
Справний стан об'єкта ТО в момент часу   еквівалентний виконанню співвідношення
де   − поле допуску для вектора визначальних параметрів. Так як про істинне значення координат вектора   можна судити тільки за точковими оцінками цих координат, що утворюють вектор  , то висновок про ТС об'єкта ТО в момент часу   можна зробити тільки з визначеною довірчою імовірністю  . Тому, якщо імовірність
 
то з довірчою імовірністю   можна стверджувати, що виконується співвідношення (5). В (6)   − підмножина множини  , тобто  , при чому відстань від будь-якої точки підмножини   до будь-якої точки   − границі множини   не менше ніж  , де   − величина довірчого інтервалу.
У третьому розділі сформована методика статистичної обробки отриманого масиву оцінок координат вектора   і розглянуті методи індивідуального прогнозування координат вектора визначальних параметрів. 
Отримані рекурентні формули для оцінок щільностей розподілу імовірності кожної координати вектора   за наростаючою вибіркою об’єму   
 
де   − оцінка щільності розподілу імовірності   - тої координати вектора  по вибірці об’єму  ,   −   вагова функція, що називається ядром, для   - тої координати вектора  .
Після отримання оцінок щільностей розподілу імовірності кожної координати вектора   проводиться статистична перевірка гіпотез про вид законів розподілу цих координат і гіпотез про їхні числові характеристики. Гіпотеза про нормальність теоретичного закону розподілу кожної координати вектора   перевіряється за допомогою критерію погодження   (критерій Пірсона). Якщо гіпотеза про нормальність розподілу не спростовується, то перевірка гіпотез про математичне очікування проводиться за критерієм Фішера і методом інверсій, а перевірка гіпотез про дисперсію − за критерієм Кохрена і методом інверсій. Якщо ж у результаті застосування критерію погодження   гіпотеза про нормальність розподілу спростовується, то перевірка гіпотез про числові статистичні характеристики проводиться за допомогою непараметричних критеріїв.
Завдання прогнозування полягає у своєчасному виявленні передвідмовного стану об'єкта. У дисертаційній роботі для індивідуального прогнозування координат вектора визначальних параметрів пропонується використовувати модифікований метод середніх і адаптивний метод експоненціального згладжування. Як модель прогнозу кожної координати вектора визначальних параметрів за методом середніх розглядається наступна модель
 
Перша пара доданків у виразі (8) − квазідетермінована складова;   − некорельована із результатами обчислень координати   випадкова величина з нульовим математичним очікуванням, у загальному випадку нестаціонарна по дисперсії.
Аналогічна модель прогнозу для   має вигляд
 
Якщо   − останній момент корекції параметрів лінійної динамічної моделі, а  ,   − оцінки числових характеристик   - тої координати вектора визначальних пареметрів, то покладаємо
 
Коефіцієнти  ,   визначаються звичайним для методу середніх способом. Умова (10) разом із використанням ковзної вибірки об’єму   забезпечують більшу вагу останнім у часі значенням параметрів, що характеризують ТС об'єкта ТО. Отримано розрахункові формули для інтервалу упередження   
 
Формула (11) отримана в припущенні зростаючого характеру тренда координати  . Якщо буде виявлено, що  , то прогнозування адаптивним методом експоненціального згладжування для уточненого прогнозу проводити немає необхідності. 
Для уточнення результатів прогнозу, виконаного за методом середніх, пропонується здійснювати прогнозування поправок прогнозу, що, як показують розрахунки, дозволяє зменшити значення коефіцієнта ефективності прогнозу. 
Прогнозування ТС об'єкта розглядається як імовірність 
 
У четвертому розділі з урахуванням теоретичних висновків розділів 1-3 отримана лінійна динамічна модель одновальної ГТУ з ВЦН. Проведено аналіз характерних несправностей, зв'язок яких з функціональними параметрами ГПА встановлюється за допомогою найпростіших логічних моделей, наприклад графа. Такого роду моделі дозволяють якісно виділити окремі несправності ГПА за характерною для них зміною групи функціональних параметрів. Однак можливості таких моделей обмежені. Вони не дозволяють одержувати кількісну оцінку розвитку несправностей і визначати рівень ТС ГПА. 
Вибір вимірюваних параметрів, що підлягають неперервному контролю, як правило, неоднозначний, що обумовлено як специфічними особливостями ГПА, так і різноманітним характером зв'язків несправностей з функціональними параметрами. Разом з тим, незважаючи на зазначену неоднозначність, вимоги, що повинні визначати вибір вимірюваних функціональних параметрів, носять загальний характер, згідно яким вимірювані параметри повинні мати прийнятні точність і стабільність показань у часі; володіти найбільшою серед інших параметрів діагностичною цінністю; ґрунтуватися на штатних вимірах; забезпечувати простоту і зручність експлуатації вимірювальних засобів, що використовуються. За рівнем діагностичної цінності вимірювані
Фото Капча