Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методика організації технічного обслуговування за станом газоперекачувальних агрегатів газотранспортної системи

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

функціональні параметри умовно можуть бути розділені на дві групи. До першої групи з більшою питомою вагою відносяться температура перед турбіною і за турбіною, тиск за компресором, частоти обертання (висока точність і стабільність вимірів у часі); температура оливи в системі змащення; вібрація вала. До другої групи вимірюваних параметрів з меншою питомою вагою можна віднести всі інші вимірювані параметри: температура на виході камери згоряння; тиск на виході турбіни; температура в порожнині колеса турбіни; температура на виході компресора; витрата паливного газу.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що при складанні лінійної динамічної моделі ГТУ з ВЦН, варто використовувати в якості параметрів, що є координатами вхідного і вихідного вектора моделі, максимально можливе число функціональних параметрів, що входять у обидві вище наведені групи. З огляду на це побудовано нелінійну математичну модель одновальної ГТУ з ВЦН, що містить двадцять три рівняння. Лінеаризація в околі номінального режиму з наступним виключенням проміжних параметрів дозволяє записати систему із шести рівнянь, два з яких диференціальні, а чотири − алгебраїчні (не містять похідних за часом).
де  − приведене значення частоти обертання ротора турбіни,   − приведене значення частоти обертання ротора вільної турбіни,   − приведене значення температури перед турбіною,   − приведене значення температури за турбіною,   − приведене значення тиску за компресором,  − приведене значення тиску за відцентровим нагнітачем, які складають вихідний вектор   параметрів лінійної динамічної моделі; 
  − приведене значення витрати паливного газу,   − приведене значення тиску перед відцентровим нагнітачем, які складають вхідний вектор   лінійної динамічної моделі.
Побудована матриця передаточних функцій  , що відповідає системі (12)
 
У результаті застосування методики розробленої в розділах 1-3 з урахуванням (13) синтезована структура адаптивної системи неперервного моніторингу параметрів, що характеризують ТС одновальної ГТУ з ВЦН. Передаточні функції, що входять до матриць  ,   приведені у Додатку А. Показано можливість фізичної реалізації і стійкість синтезованої адаптивної системи неперервного моніторингу. 
Проведене імітаційне моделювання для коефіцієнта підсилення передаточної функції   в усталеному та неусталеному режимах (Додатки Б, В, Г). Одержані оцінки числових статистичних характеристик і щільності розподілу імовірності для коефіцієнта підсилення   за статистичною інформацією, що була набута в процесі моделювання. За допомогою модифікованого метода середніх і адаптивного метода експоненціального згладжування виконано індивідуальне імовірнісне прогнозування значень цього параметру. При застосуванні обох методів прогнозування використовувалась ковзна вибірка об’єму десять. 
Ефективність прогнозування коефіцієнта підсилення   в обох випадках оцінювалась за допомогою коефіцієнта ефективності прогнозу. При цьому було встановлено, що значення коефіцієнта ефективності прогнозу при прогнозуванні адаптивним методом експоненціального згладжування не перевищує значення цього коефіцієнта при прогнозуванні модифікованим методом середніх. 
Результати моделювання підтвердили придатність розробленої методики для організації ТО ГПА за станом або комбінованого ТО по наробітку із прогнозуванням передвідмовного стану. 
 
ВИСНОВКИ
 
У дисертаційній роботі наведено узагальнення і вирішення наукової задачі, що полягає у неперервному моніторингу і прогнозуванні визначальних параметрів, які характеризують ТС ГПА, як основи для інформаційної підтримки прийняття рішень при його ТО. Основні результати дисертаційної роботи є такими:
1)Метод технічної експлуатації ГПА за ресурсом, широко використовуваний дотепер, призводить до неефективного використання фактичного ресурсу, що є наслідком розімкнутого контуру керування ТС. Замикання контуру керування ТС відбувається в результаті здійснення неперервного або періодичного контролю визначальних параметрів об'єкта і їхнього прогнозування. При наявності від’ємного зворотного зв'язку в контурі керування ТС стає можливим використання як методу технічної експлуатації до передвідмовного стану зі стратегією ТО за станом, так і комбінованого методу технічної експлуатації за ресурсом зі стратегією ТО за наробітком та прогнозуванням передвідмовного стану.
2)Для побудови моделі прогнозу, що самокорегується і є здатною оперативно реагувати на умови, що змінюються, варто використовувати адаптивні методи прогнозування, що дозволяють вирішити задачу прогнозування передвідмовного стану ГПА.
3)Сформульовані основні складові методики, що дозволяє перейти до методу технічної експлуатації до передвідмовного стану зі стратегією ТО за станом або до комбінованого методу технічної експлуатації за ресурсом зі стратегією ТО за наробітком із прогнозуванням перевідмовного стану.
4)Синтезована адаптивна система неперервного моніторингу поточного стану об'єкта з урахуванням помилок моделювання і вимірів функціональних параметрів, що може бути використана як при методі технічної експлуатації за ресурсом, так і при методі технічної експлуатації до передвідмовного стану. Синтезована адаптивна система неперервного моніторингу без втручань у штатний режим функціонування ГПА визначає моменти корекції моделі, адаптуючи її до змін ТС об'єкта (при цьому модель "старіє" разом з об'єктом).
5)При різних методах технічної експлуатації об'єкта запропоновані рекомендації щодо формування вектора визначальних параметрів і поля допуску для нього.
6)Синтезований загальний алгоритм роботи системи статистичної обробки визначальних параметрів, що дозволяє вирішувати задачі оцінки поточного ТС ГПА і прогнозування його ТС на визначений інтервал часу, і тим самим забезпечити високу надійність функціонування.
7)Для одержання оцінки тренда кожної координати вектора визначальних параметрів, який характеризує тенденцію, що склалася до моменту останнього спостереження, а також для урахування інформації, що постійно оновлюється побудована адаптивна модель прогнозу (грубого і точного), здатна оперативно реагувати на зміни ТС об'єкта ТО.
8)Сформульовані загальні вимоги до побудови лінійної динамічної моделі об'єкта ТО на основі
Фото Капча