Методика викладання нестандартних уроків з образотворчого мистецтва у початковій школі

Питанням використання нетрадиційних форм організації навчання в початковій школі займалися такі видатні педагоги як Ж. Ж. Руссо, Л. М. Толстой, К. Д. Ушинський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський. Вони наголошували на потребі використання нетрадиційних форм та підходів до організації навчання молодших школярів, як забезпечення повноцінного розвитку особистості. На сучасному етапі проводяться дослідження з даної теми такими вченими як Н.В. Абашкина, С. М. Луценко-Ковтун, І. Василюк, В.Н. Шамардин. В їх педагогічних поглядах ми можемо зустріти наголошення на потребі використання нетрадиційних та інноваційних формах організації навчання молодших школярів для формування всебічно розвиненого підростаючого покоління.

Зупинимося на термінологічних ознаках поняття «нестандартний урок». У численних публікаціях паралельно існують два терміни на позначення цього поняття: «нестандартний» та «нетрадиційний» урок. Існує кілька поглядів на нестандартний урок. На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум'янцевої, суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов'язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології .

О. Антипова, Д. Рум'янцева і В. Паламарчук, простежуючи історію розвитку уроку як основної форми навчання в школі, зауважують, що нестандартні заняття активно розвивалися тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи . Так, у 20-х роках минулого століття народилися урок-суд, урок-диспут, урок-екскурсія, урок у полі, урок-ярмарок та ін., 60-ті роки дали життя коментованим і цілісним (узагальнюючим) урокам. Згодом кількість таких форм організації навчальної діяльності зросла.

На думку М.С. Вашуленка, термін «нетрадиційний урок» поступається іншому, що більш точно відображає сутність означуваного поняття, - «нестандартний». Це урок, позбавлений шаблону, трафарету в його організації, він ґрунтується на оригінальному, творчому підході у визначенні змісту, методів, засобів навчання .

У переважній більшості методичних праць науковців (Т. Байбара, Н. Вакарчук, Л. Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, О. Савченко, Г. Тарасенко, В. Шпак, І. Волкова, О. Митник, І. Мушак, Т. Пасічник) нестандартний урок розглядається як нова форма уроку. Тому нестандартні уроки як новий тип або клас уроків, які мають гнучку структуру, характеризуються особливою довірливою атмосферою між учасниками навчального процесу, що створює максимально сприятливі умови для перетворення учнів на активних суб'єктів цього процесу.

Істотними ознаками нестандартного уроку є:

1) гнучкість структурної побудови;

2) зміна усталених функцій вчителя й учнів;

3) активне застосування групових форм роботи;

4) максимальна реалізація міжпредметних зв'язків.

Використання нестандартних форм уроків має певні переваги, оскільки вони дозволяють урізноманітнювати навчальну діяльність, відійти від чітких рамок стандартного уроку з його незміненою структурою: опитування, пояснення, закріплення, домашнє завдання; сприяють підвищенню активності учнів, а отже – і ефективності уроку. Стимулюючи творчу діяльність учителя та його вихованців, нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим у роботі початкової школи.

Розглянемо детальніше специфічні можливості кожного типу нестандартних уроків у початковій школі в реалізації цілей навчання та деякі методичні аспекти їх проведення.

Бінарні уроки. Бінарними ми називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі з різних предметів, кожний із яких проводить етап ( блок ) уроку стосовно того предмета, який викладає. Однак не треба плутати етапи – блоки бінарного уроку з «блочними» уроками В. Ф. Шаталова ( вчителя математики, досвід якого широко висвітлений у методичній літературі 80 – х років минулого століття ). Уроки цього творчого педагога мають на меті подати матеріал кількох тем блоками, фіксуючи його на схемах – опорах, що допомагає школярам, швидко осмислювати й запам'ятовувати формули, докази, а також виділяти головне, складати власні тези.

Віршовані уроки. Віршовані ( римовані ) уроки – це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими ( систематизуючими ), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують, увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти «грають у рими», а деякі,