Методика викладання нестандартних уроків з образотворчого мистецтва у початковій школі

•сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини; 

•розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, 

•зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку; 

Результативність образотворчої діяльності кожного учня залежить від того, з яким настроєм він працює, чи охоче виконує завдання. І коли дитина задоволена зробленим, коли малювання приносить їй радість, - це вже успіх педагога.

 

 

Використання технології колективного навчання на уроках образотворчого мистецтва має наступні цілі:

1. Розвиток комунікативних здібностей учнів і потреби естетичного спілкування

2. Активізація пізнавального процесу і розширення можливостей реалізації знань

3. Активізація образотворчої творчості на уроках

4. Спрощення процесу систематизації і закріплення знань, умінь і навичок 

У методиці викладання образотворчого мистецтва відомі три класифікації колективних форм образотворчої діяльності :

1. Фронтальна (індивідуально-колективна), при якій колективна робота є з'єднанням індивідуальних малюнків учнів, зроблених з урахуванням поставленого учителем завдання або зі знанням задуму загальної композиції

2. Комплексна форма припускає виконання колективної роботи на одній площині, коли кожен учень робить свою частину завдання, маючи уявлення про загальний результат.

3. Колективно-виробнича форма, при якій діяльність дітей будується за принципом конвеєра, коли кожен робить тільки одну певну операцію в процесі виготовлення виробу.

У основі цієї класифікації лежать три основні форми спільної діяльності, виділеної психологами, :

1. Спільно-індивідуальна форма характеризується тим, що на початковому етапі учасники працюють індивідуально і лише на завершальному етапі діяльність кожного стає частиною загальної композиції

2. Спільно-послідовна форма припускає роботу за принципом конвеєра, коли результат дії одного учасника знаходитися в тісній залежності від результатів попереднього і наступного .

3. Спільно-взаємодіюча форма представляє можливості вести спільну роботу одночасно усім учасникам, погоджуючи їх дії на кожному з етапів колективної діяльності.

Робота за технологією колективного навчання здійснюється через:

а) роботу в парах;

б) роботу в малих групах (3-5 чоловік);

в) колективну роботу (великі групи, половина або увесь клас)

Основні етапу уроку за технологією колективного навчання :

1. Ознайомлення з учбовими цілями

2. Кожен учень вивчає свій фрагмент учбового матеріалу (фрагменти завдань складаються з урахуванням рівнів засвоєння матеріалу різними учнями)

3. Кожен учень працює в парі, де пари формуються також з урахуванням рівнів учнів і відбувається зміна партнерів

4. Систематизація і узагальнення учителем пройденого матеріалу, корекція знань і умінь учнів

5. Рефлексія (проводиться в будь-якій форм

 

 

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити деякі висновки. Отже, термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значення. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь-чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків вчителями є виявом учительської творчості

Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об'єкти, які вивчаються на уроці.

Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умов володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.

 Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, виховує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які слід вирішити. Під час цих занять молодші школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

 Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

 У поданому курсовому проекті теоретично обґрунтована сутність нестандартних методів навчання, вивчено процес впровадження і застосування нестандартних методів і форм роботи на уроках з образотворчого мистецтва в системі початкової освіти. Під час наукового дослідження доведено актуальність застосування нестандартних форм та методів роботи у початковій школі, досліджено методичні та технологічні аспекти нестандартних уроків з образотворчого мистецтва. З метою удосконалення навчального процесу та підвищення результативності навчання мною було розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки методичну розробку нестандартного уроку розвивального спрямування, а також перевірено її ефективність.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.