Методика викладання нестандартних уроків з образотворчого мистецтва у початковій школі

Урок-мандрівка має задовольняти вимоги, що висуваються до ігор-мандрівок: пересування гравців у просторі; оформлення території відповідно до змісту гри; повідомлення учням пізнавальної інформації у захоплюючій формі; чітке формулювання завдань на кожній зупинці впродовж гри; вироблення шкали оцінювання виконання гравцями завдань; оформлення карти-схеми, на якій позначено маршрут учасників гри. Такі уроки сприяють розвитку спостережливості та уваги школярів, розширенню їх кругозору.

Урок-екскурсія передбачає, що урок буде проведено поза школою, учні для ознайомлення з об'єктом, який вивчається, вийдуть на природу, виробництво, до музею і т. ін. Головна мета цих уроків — спостереження учнями предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовувати теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується поясненнями вчителя або екскурсовода. Головна психологічна особливість таких уроків — посилення сприйняття того матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.

Урок-есе — сукупність філософської, естетичної, літературно-критичної, художньої, публіцистичної літератури з парадоксальним викладом. На такому уроці може розглядатися цікава й актуальна одночасної для кількох шкільних предметів тема. Такі уроки показують, що отримані на уроках знання необхідні в повсякденному житті, їх можна та слід використовувати.

Урок-композиція є однією з форм подання матеріалу за допомогою  мистецтва (музики, літератури). Побудова уроку-композиції передбачає виклад матеріалу в певній послідовності з додаванням літературних і музичних елементів, репродукцій. Отже, цей урок є прикладом можливої інтеграції будь-якого предмета з літературою, а то й музики, образотворчого мистецтва.

Урок-казка спрямований на розвиток уяви та творчого мислення учнів:  Цьому сприяє залучення школярів до складання сюжету казки. Інсценізація казки формує мовленнєві здібності учнів, сприяє естетичному розвитку. Сюжет казки передбачає виконання цілої низки умов: чітка цільова установка; вибір найбільш відповідного об'єкта; складання запитань, на які потрібно відповісти учням за допомогою наявних знань (під час інсценізації мають бути сформульовані запитання, спрямовані на активізацію наявних в учнів знань, а також може здійснюватися перевірка домашнього завдання); створення фабули (ланцюжок подій, що описуються в казці в певній послідовності); літературне оформлення. У процесі літературного оформлення казки необхідно враховувати деякі моменти:

•   цікавість змісту казки;

•   нескладність її інсценування;

•  можливість створення костюмів для учасників казки;

•   проведення хімічних дослідів;

•   використання наочності, що допомагає сприйняттю хімічних елементів казки.

С. В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

1.  Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2.  Уроки, пов'язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3.  Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

4.  Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК). 

5.  Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання).

6.  Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок-мо-нолог).

7.  Уроки — аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8.  Уроки — аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

   Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання та ін. 

Отже, нестандартні уроки відрізняються від стандартних тим, що участь у них є обов'язковою для всіх учнів, їхні правила, зміст, методика проведення розроблені так, що для деяких учнів, які не цікавляться тим чи іншим предметом, ці уроки можуть послужити вихідною точкою у виникненні цього інтересу. 

Доцільно вчити дітей не тільки радіти успіхам (власним та однокласників), а й співчувати невдачам товаришів, робити все можливе для досягнення перемоги. Залучення дитини до спільної праці з ровесниками, на думку О.Митника та В.Шпак, допомагає їй відчути й зрозуміти необхідність дотримуватися загальноприйнятих норм і правил взаємодії, привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі, сприяє розвитку комунікативних умінь

 

 

Практичний досвід переконує нас у недостатній ефективності традиційного уроку, тому науковці та педагоги-практики беруть за мету створення нових форм і методів навчання, які б дали змогу реалізувати завдання, що стоять перед сучасною школою:

- формувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність мати власну точку зору та поважати точку зору інших;

- виробляти навички ефективного спілкування, які дають змогу вступати в контакти з усіма людьми, уникати конфліктних ситуацій;

- навчати творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;

- формувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими

Проводячи нестандартні уроки вчитель дотримується таких вимог:

– ігрове завдання збігається з навчальним;

– зміст нетрадиційного уроку є посильним для кожної дитини;

– підсумок завжди є чіткий і справедливий. Поряд з навчальними завданнями реалізуються і виховні.

Переваги нестандартних уроків уже доведені методистами, педагогами та психологами. До основних переваг таких уроків відносять: незвичайність і захопливість змісту; набуття практичного або суспільного досвіду; значна активність учнів; створення в учнів позитивного емоційного настрсш', Зимування інтересу до предмета.

Соціологічне опитування серед учителів загальноосвітніх